Рішення № 87554423, 10.02.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 року Чернігів Справа № 620/3920/19

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні , без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області ( далі також – ГУ ДПС у Чернігівській області, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства ''Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння'' ( далі також – ДП ''Ніжинський РЗІО'', відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 920478,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податків у розмірі 920478,35 грн. Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

27.12.2019 ухвалою суду позовна заява призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала суду направлялась відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, та була вручена 30.12.2019.

У встановлений судом строк відзив відповідачем не надано.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судове засідання сторони не з`явились про час та місце розгляду справи належно повідомлені. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

ДП ''Ніжинський РЗІО'' (код ЄДРПОУ 08457704) зареєстровано в статусі юридичної особи 23.05.1993, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.12.2019 № 1006094996(а.с. 12-14) та перебуває на обліку в ГУ ДФС у Чернігівській області з 20.11.1996.

Судом встановлено, що станом на 16.12.2019 за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 920478,35 грн, який є узгодженим на підставі самостійно визначених зобов`язань та податкових повідомлень – рішень, зокрема:

1. Податковий борг з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в розмірі 1190,0 грн. виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 23.08.2018р. №0028831206 - на суму 170,00 грн, податкового повідомлення-рішення від 18.03.2019р. №0013095105 - на суму 1020,00 грн;

2. Податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 893359,54 грн, який виник на підставі:

- декларації з ПДВ №9267260882 від 19.01.2017р. на суму 290774,00 грн.;

- декларації з ПДВ №9024658057 від 20.02.2017р. на суму 325709,00 грн.;

- декларації з ПДВ №9044938780 від 20.03.2017р. на суму 9137,00 грн.;

- декларації з ПДВ №9070348189 від 20.04.2017р. на суму 20527,00 грн.;

- декларації з ПДВ №9092348959 від 19.05.2017р. на суму 27266,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0000271206 від 12.06.2017р. на суму 43511,45 грн.;

- декларації з ПДВ №9272241327 від 20.12.2017р. на суму 1502,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0028891206 від 28.03.2018р. на суму 170,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0031041206 від 30.03.2018р. на суму 316,82 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №00001361400 від 02.05.2018р. на суму 159146,27 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0077981206 від 17.08.2018р. на суму 4080,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0007265105 від 06.11.2018р. на суму 3060,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0018415105 від 12.04.2019р. на суму 8160,00 грн. Загальна сума заборгованості з податку на додану вартість становить: 674915,00 грн, (основний борг) та 218444.54 грн. (штрафні санкції) всього 893359,54 грн;

3. Податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 13819,16 грн, який виник на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №0015785105 від 01.04.2019р. на суму 11844,99 грн.

- податкового повідомлення-рішення №0015805105 від 01.04.2019р. на суму 1974,17 грн;

4. Податковий борг по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону в розмірі 7140,00 грн. виник на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №0047191206 від 21.05.2018р. на суму 1020,00 грн.

- податкового повідомлення-рішення №0009965105 від 20.11.2018р. на суму 2040,00 грн.

- податкового повідомлення-рішення №0013115105 від 18.03.2019р. на суму 1020,00 грн.

- податкового повідомлення-рішення №0022635105 від 20.05.2019р. на суму 1020,00 грн.

- податкового повідомлення-рішення №0034085105 від 27.08.2019р. на суму 1020,00 грн.

- податкового повідомлення-рішення №0054565104 від 25.11.2019р. на суму 1020,00 грн;

5. Податковий борг по надходженням від викидів забруднюючих речовин в розмірі 4826,51 грн. виник на підстав:

- податкової декларації екологічного податку №9269331952 від 07.02.17р. на суму 456,04 грн.

- податкової декларації екологічного податку №9073784663 від 25.04.17р. на суму 152,38 грн.

- податкової декларації екологічного податку №9155385159 від 07.08.17р. на суму 57,91 грн.

- податкової декларації екологічного податку №9228434973 від 02.11.17р. на суму 30,87 грн.

- податкової декларації екологічного податку №9285912471 від 05.01.18р. на суму 40,95 грн.

- податкового повідомлення-рішення №0047201206 від 21.05.2018р. на суму 1020,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення №0009985105 від 20.11.2018р. на суму 2040,00 грн.

- податкового повідомлення-рішення №0013125105 від 18.03.2019р. на суму 1020,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0015825105 від 01.04.2019р. на суму 8,36 грн. Загальна сума заборгованості по надходженням від викидів забруднюючих речовин становить: 738,15 грн, (основний борг) та 4088.36 грн, (штрафні санкції) всього 4826,51 грн;

6. Податковий борг по збору за спеціальне використання води в розмірі 143,14 грн. виник на підставі:

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води №9269332018 від 07.02.2017р. на суму 25,38 грн.

- податкової декларації з рентної плати №9076807113 від 27.04.2017р. на суму 21,60 грн.

- податкової декларації з рентної плати №9132316131 від 12.07.2017р. на суму 33,86 грн.

- податкової декларації з рентної плати №9228479215 від 02.11.2017р. на суму 32,11 грн.

- податкової декларації з рентної плати №9286247806 від 05.01.2018р. на суму 27,44 грн.

- податкового повідомлення-рішення №0015835105 від 01.04.2019р. на суму 2,75 грн.

Загальна сума заборгованості по надходженням від викидів забруднюючих речовин становить: 140,39 грн, (основний борг) та 2,75 грн. (штрафні санкції) всього 143,14 грн.

Вказана сума заборгованості підтверджується довідкою позивача станом на 16.12.2019 (а.с. 16).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу за адресою, вказаною у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та були отримані відповідачем.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі -ПК України).

Відповідно до пункту 6.1статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 15.1-15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з підпунктом 54.5 статті 54 ПК якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту “е” пункту 176.1 статті 176 ПК платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що у платника податку виникає безумовний обов`язок зі сплати грошового зобов`язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов`язання у встановлений законом строк є податковим боргом.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 ст. 56 ПК України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Відповідно до підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Строк подання скарги про перегляд рішення про визначення грошового зобов`язання визначено у пункті 56.3 статті 56 ПК України. Так, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Разом з тим абзац 2 пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачає, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Системний аналіз зазначених норм закону, у тому числі норма про те, що днем узгодження грошового зобов`язання платника податків є день закінчення процедури адміністративного оскарження, свідчить, що у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, то визначені в них грошові зобов`язання вважаються узгодженими на наступний день за останнім днем строку для подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, передбаченого у пункті 56.3 статті 56 ПК України.

Підсумовуючи вимоги вищенаведених норм, випливає висновок, що процедура узгодження грошових зобов`язань з податків зумовлює відсутність необхідності перевірки правильності визначення відповідних сум після того, як відповідні зобов`язання стали узгодженими. У справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Відтак, якщо платником податку самостійно визначено у податкових деклараціях податкові зобов`язання та/або рішення контролюючого органу, за яким стягується податковий борг не було скасовано і є чинним, грошові зобов`язання вважаються узгодженими.

Відповідні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №808/7131/15 та від 19.03.2019 у справі №808/8020/14.

З огляду на вищенаведені обставини справи суд зазначає, що сума нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій за вищевказаними податковими повідомленнями рішення набули статусу узгоджених грошових зобов`язань згідно з нормами Податкового кодексу України.

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.2 якої передбачено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

Отже у разі несплати платником податків протягом строків, встановлених статтею 57 ПК України, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях грошових зобов`язань такі зобов`язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, у тому числі й штрафних (фінансових) санкцій, не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Відповідні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №807/495/17, від 11.09.2018 у справі № 810/4417/16, від 31.08.2018 у справі № 826/14195/16, від 31.08.2018 у справі № 821/381/17, від 22.08.2018 у справі № 820/1878/16.

22.01.2009 позивачем надіслана вимога на № 2/20 на суму 200140,91 грн, яка отримана відповідачем 27.01.2009.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Отже, так як відповідачем у добровільному порядку сума податкового боргу в розмірі 920478,35 грн. не сплачена, суд дійшов висновку стягнути його в примусовому порядку шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» податкового боргу в розмірі 920478,35 грн., в тому числі по:

- податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в розмірі 1190,0 грн. на р/р UA058999980000031116002025005, отримувач Ніжинське УК/м.Ніжин/11020100, код отримувача 37716092, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

- податку на додану вартість в розмірі 893359,54 грн. на р/р UA448999980000031111029025005, отримувач Ніжинське УК/м.Ніжин/14060100, код отримувача 37716092, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

- земельному податку з юридичних осіб в розмірі 13819,16 грн. на р/р UA418999980000033219811025005, отримувач Ніжинське УК/м.Ніжин/18010500, код отримувача 37716092, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

- частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону в розмірі 7140,00 грн. на р/р UA258999980000031111074025005, отримувач Ніжинське УК/м.Ніжин/21010100, код отримувача 37716092, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

- надходженням від викидів забруднюючих речовин в розмірі - 4826,51 грн. на р/р UA948999980000033111362025005, отримувач Ніжинське УК/м.Ніжин/19010100, код отримувача 37716092, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

- збору за спеціальне використання води в розмірі - 143,14 грн. на р/р UA678999980000033115357025005, отримувач Ніжинське УК/м.Ніжин/13 020100, код отримувача 37716092, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд.11, м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 43143966.

Відповідач: Державне підприємство "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", вул. Прилуцька, 131, м.Ніжин, Чернігівська область,16600, код ЄДРПОУ 08457704.

Повний текст рішення виготовлено 13 лютого 2020 року.

Суддя І.І. Соломко