Рішення № 87554134, 13.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 лютого 2020 р. № 520/13457/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, код ЄДРПОУ 39792822) про визнання незаконною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності розташованої за межами населених пунктів на території Федорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області ОСОБА_1 згідно заяви від 30.07.2019 р. незаконною;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити дану заяву, надавши відповідний дозвіл.

В обґрунтування позову зазначив, що всупереч приписами ст. 118, 121, 122 Земельного кодексу України відповідач невмотивовано відмовив позивачу у дозволі на розробку землеустрою. На підставі викладеного просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою від 13.12.2019 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 13.12.2019 р. була надіслана позивачу та отримана ним 24.12.2019р.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 13.12.2019 р. була надіслана відповідачу та отримана ним 18.12.2019 р.

Суд наголошує на тому, що відповідно до вимог чинного адміністративного процесуального законодавства сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного провадження.

Відповідач скористався правом наданим адміністративним процесуальним законодавством та надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що відповідна відмова не позбавляє права на вільну земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності. Земельна ділянка. Про яку йдеться мова, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності , право на яку підлягає продажу та торгах, а також про те, що положеннями Земельного кодексу прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Відповідно до ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. На підставі викладеного просив у задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив наголосив на протиправності дій відповідача та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 30.07.2019 року до Головного управління надійшла заява ОСОБА_2 від 30.07.2019 року, подана в інтересах ОСОБА_1 , стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Федорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

До вказаної заяви були додані: викопіювання земельної ділянки з НКС, де зазначено бажане розташування земельної ділянки, копія паспорту ОСОБА_1 , копія ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 , копія паспорту ОСОБА_2 , копія ідентифікаційного номеру Скриннікова В. ОСОБА_3 , копія довіреності.

За результатами розгляду вищевказаного клопотання Головним управлінням було надано письмову відповідь від 27.08.2019 року за № С-9671/0-5126/0/95-19, якою було відмовлено у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Федорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

При цьому, у вказаній відповіді зазначалося про те, що земельна ділянка, про яку йшлося у заяві, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на яку підлягає продажу на земельних торгах, а також про те, що положеннями Земельного кодексу прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.

Не погоджуючись із рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду.

По суті позовних вимог суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини з приводу одержання громадянами у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства унормовані, насамперед, приписами Земельного кодексу України, Закону України «Про особисте селянське господарство».

Пунктом "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України). Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 ЗК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Оскільки положення Земельного кодексу України не містять визначення терміну "особисте селянське господарство", то суд вважає за необхідне керуватись нормами Закону України "Про особисте селянське господарство", згідно з ст.1 якого під особистим селянським господарством слід розуміти господарську діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

У спірних правовідносинах владний суб`єкт не посилався на штучність та удаваність намірів заявника насправді вести особисте селянське господарство, а відтак, суд цих обставин не з`ясовує, не досліджує та не оцінює.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 ЗК України).

Отже, законом визначено лише два види рішень, які можуть бути прийняті суб`єктом владних повноважень у разі подання заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: 1) надання відповідного дозволу або 2) відмова у наданні такого дозволу з підстав, встановлених законом.

При цьому, ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства відповідач повинен за результатами розгляду заяви або надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати вмотивовану відмову в її наданні.

У вмотивованій відмові владний суб`єкт має зазначити нормативно-правові акти та їх статті із зазначенням однієї із зазначених вище підстав.

Проте, відповідачем при відмові у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення не наведено будь - якої з підстав для такої відмови, передбачених ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Суд зазначає, що положеннями п.8 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 29.09.2016 № 333, передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Також, згідно з пунктом 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої Наказом Держгеокадастру від 15.10.2015 року № 600, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

При цьому пунктом 123 зазначеної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Як встановлено судом позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, за результатами розгляду якої відповідачем мало бути прийнято відповідне рішення, однак, як встановлено судом відповідачем таке рішення прийнято не було, а тільки направлено на адресу позивача лист відповідь.

З врахуванням встановлених під час розгляду справи обставин суд зазначає, що оскільки відповідачем не було прийнято у відповідності до норм діючого законодавства рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, то слід дійти висновку, що відповідачем не було прийнято жодного передбаченого законодавством рішення за результатами розгляду заяви позивача.

Таким чином, наданий відповідачем лист відповідача, в якому відповідачем повідомлено позивача про відсутність правових підстав для вирішення порушеного у клопотанні питання, не може сприйматися судом як належна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.12.2018 року у справі № 509/4156/15-а, від 06.02.2019 року у справі № 638/20447/14-а, від 17.04.2018 року №820/4554/17.

Таким чином з метою всебічного та повного захисту порушених прав позивача суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву позивача від про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності розташованої за межами населених пунктів на території Федорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Питання про розподіл судових витрат вирішується відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та, керуючись приписами ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 258, 262, КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, код ЄДРПОУ 39792822) про визнання незаконною відмови та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо неналежного розгляду заяви від 30.07.2019 р. ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності розташованої за межами населених пунктів на території Федорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.07.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності розташованої за межами населених пунктів на території Федорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, код ЄДРПОУ 39792822) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 лютого 2020 року.

Суддя Полях Н.А.