Рішення № 87554062, 05.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"05" лютого 2020 р. № 520/11669/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Ліпчанська Я.В.

представника позивача - Коваленко Л.Д.,

представника відповідача - Виноградова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій незаконними ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 11.03.2019 №1695 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платнику податку ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ).

2.Визнати незаконними дії Головного управління ДФС у Харківській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 11.03.2019 №1695 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платнику податку ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) та дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є незаконними та такими, що порушують права позивача.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі зазначивши, що наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 11.03.2019 №1695 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платнику податку ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) та дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є законними та такими, що не порушують права позивача.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що наказом № 1695 від 11.03.2019 року (далі - наказ) заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області, Відповідач) ОСОБА_2 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) призначено перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2016 по 31.12.2018.

Підставою проведення перевірки у наказі зазначено "ненадання відповіді на запит ГУ ДФС у Харківській області від 24.01.2019 № 1793/ФОП/20-40-13-06-16, отриманням у встановленому законом порядку податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків вимог податкового законодавства у вигляді заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість». Як вказано у оскаржуваному наказі Проведення перевірки призначено відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75, п.п, 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1. ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України у зв`язку із ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу.

Також судом встановлено та зазначена обставина не заперечувалась відповідачем по справі, що ГУ ДФС у Харківській області 28.01.2019 направлено на адресу позивача запит від 24.01.2019 № № 1793/ФОП/20-40-13-06-16 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) згідно УДППЗ «Укрпошта» 04.03.2019 даний лист повернуто на адресу відповідача із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

З метою з`ясування обставин направлення запиту та отримання його копії ФОП ОСОБА_1 07.03.2019 було направлено відповідачу запит на отримання публічної інформації, а саме: «у відповідності до ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», прошу надати листи з конвертами та/або їх копії, докази вручення та направлення, які направлялись на адресу ФОП ОСОБА_1 (виконавці, які направляли лист- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 )».

ГУ ДФС у Харківській області листом № 148/ЗПІ/20-40-13-06-13 від 13.03.2019 було надано позивачу запитувані документи (копію листа від 24.01.2019 № 1793/ФОП/20-40-13-06-16, копію конверта на 1 аркуші, копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення).

Судом встановлено, що позивачем після отримання вище зазначеного запиту, з урахуванням строків встановлених п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, 25.03.2019 № 2 (вх.. ГУ ДФС у Х.о. від 25.03.2019) надано відповідачу обґрунтовану відповідь на запит.

Також судом встановлено, що 12.03.2019 вручено ФОП ОСОБА_1 спірний наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) призначено перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2016 по 31.12.2018 та з 12.03.2019 розпочато позапланову документальну невиїзну перевірку тривалістю 5 робочих днів.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктами 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Сторонами у справі не заперечувався факт того, що запит контролюючого органу позивачем було отримано 13.03.2019 та на нього було надано відповідь 25.03.2019 року

Також суд зазначає, що суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

З огляду на те, що фактичною підставою для прийняття спірного наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача податковий орган визначив ненадання пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, тоді як така відповідь була надана позивачем у визначений законодавством строк, а відповідач не навів обґрунтування щодо недоліків пояснень позивача та їх документального підтвердження, наданих у відповідь на запит, а отже підстав для видачі наказу про проведення такої перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у податкового органу не було.

Разом з тим, правовий аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Крім того, незважаючи на положення пункту 79.3 статті 79 Податкового кодексу України про необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з положенням підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 цього Кодексу.

Таким чином, лише дотримання умови та порядку прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою для видання наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Вищенаведене правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 27.01.2015 № 21-425а14 в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантінвест-55» до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в Постанові КАС/ВС від 24.01.2019 р по справі . №813/1012/18 Верховний Суд зазначив, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.п.78.1.4 ПК України). Вимоги до запиту встановлені п.п.73.3 ст. 73 ПК України, а саме: такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанції щодо незаконності спірного наказу, оскільки виданий до закінчення 15-денного строку наданого Товариству.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 11.03.2019 №1695 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) було видано за відсутності законних підстав на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, які зазначено в пп. 78.1.1, пп. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України та з порушенням законодавчо встановлених строків.

Враховуючи вищевикладене, дії ГУ ДФС у Харківській області в частині проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є також незаконним та протиправними.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій незаконними – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 11.03.2019 №1695 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ).

Визнати незаконними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 12 лютого 2020 року.

Суддя Спірідонов М.О.