Рішення № 87554042, 13.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 лютого 2020 р. № 520/13552/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

до Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 08166355)

про визнання протиправною відмови та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_2 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей";

- скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , що міститься у пункті 27 протоколу №118 від 13.09.2019 року;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р., у зв`язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;

- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пунктом 27 протоколу №118 від 13.09.2019 року рішенням Комісії Міністерства оборони України відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, у зв`язку з тим, що позивачем не надано документа про обставини поранення та наявність причинного зв`язку з проходженням служби в зоні бойових дій, а також через те, що позивач проходив службу у Прикордонних військах КДБ СРСР. Вважає, що рішення Комісії є протиправним, оскільки на час проходження позивачем строкової військової служби та отримання ним поранення прикордонні війська були у складі Збройних Сил СРСР.

Представником відповідача - Харківським обласним військовим комісаріатом, 27.12.2019 р. надано відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначив, що ним вже був направлений пакет документів позивача на виконання рішення суду у справі №520/1793/19 на Комісію Міністерства оборони України. Також відповідач зазначив, що первинно позивачу встановлено інвалідність у 2014 році, а звернувся він у 2018 році, тобто понад 3-річний термін, отже, підстав для складання висновку та направлення його до Міністерства оборони України немає.

Від відповідача - Міністерства оборони України, 03.01.2020 р. надійшов відзив, в якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, вказавши, що позивачем було пропущено трьохрічний строк для отримання одноразової грошової допомоги. Зазначив, що позивачем надано неповний пакет документів, а саме: висновок спеціаліста з питань судово-медичної експертизи від 07.04.2014 р. №1358, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міноборони від 19.05.2014 р. №1358, які подано разом з іншими документами, не свідчать про те, що воно не пов`язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження по справі.

Судом встановлені наступні обставини справи:

Позивач проходив дійсну військову службу з 28.05.1987 по 10.04.1989 рік в Збройних Силах СРСР. В складі військової частини 2042 з 09.09.1988 р. по 15.02.1989 р. приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією військового квитка серії НОМЕР_2 .

Згідно витягу з протоколу №1358 від 19.05.2014 р. засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця – ОСОБА_1 , множинне вогнепальне осколкове поранення голови та кінцівок (контузія головного мозку 1988 р.) - поранення, контузія та захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Внаслідок отриманих поранень позивачу з 22.10.2014 р. вперше встановлена ІІІ група інвалідності, відповідно довідки до акту огляду МСЕК серія 10 ААБ №204779 від 22.10.2014 р. Відповідно довідки МСЕК серії 12ААА №686814 від 22.10.2018 р. позивачу повторно встановлено друга група інвалідності з 02.10.2018 р. Згідно довідки МСЕК серії 12ААА №980344 від 28.10.2018 р. позивачу повторно встановлено другу групу інвалідності з 28.10.2019 р.

Відповідно посвідчення серії НОМЕР_3 , яке дійсне до 01.11.2022 року, позивач є інвалідом ІІ групи.

Судом встановлено, що позивач звертався до суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності Харківського Обласного Військового Комісаріату (вул. Коцарська, буд.56, м.Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355), яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011- XII, Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2014 року №530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за №1294/26071 та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 р. у справі №520/1793/19 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано оформлену листом від 03.12.2018р. №2810ВСЗ відмову Харківського обласного військового комісаріату у передачі до Міністерства оборони України матеріалів звернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 30.10.2018р. з приводу призначення одноразової грошової допомоги у порядку статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" разом з власним висновком Харківського обласного військового комісаріату. Зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно розглянути питання з приводу призначення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 30.10.2018р. одноразової грошової допомоги у порядку ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.09.2019 р. №118, позивачеві відмовлено у призначенні виплати у зв`язку із тим, що заявником не було надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013р. №975. Також зазначено, що висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 07.04.2014 р. №1358, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військово-лікарської комісії МОУ від 19.05.2014 р. №1358, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення (травми, каліцтва). Висновок про причинний зв`язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених п.21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу Збройних Сил України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008р. №402, які не подано на розгляд комісії. Також в протоколі зазначено, що Міністерство оборони України не здійснювало в 1989 році розрахунок під час звільнення з Прикордонних військ КДБ СРСР.

Позивач, не погоджуючись із фактичною відмовою Міністерства оборони України прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову та відзивів проти нього, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів:

Відповідно ч.5 ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року (далі - Закон України №2011-XII) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).

Пунктом 3 Порядку №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Позивач звертається до суду щодо зобов`язання відповідача розглянути питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому другої групи інвалідності.

Судом встановлено, що друга група інвалідності позивачу встановлено з 02.10.2018р.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Водночас, у відповідності до ст. 16-4 Закону №2011-XII, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі – Порядок №975), яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Пунктом 11 Порядку №975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно п.13 Порядку №975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Подання зазначених у п.11 Порядку №975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст. 16-4 Закону №2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.

Судом встановлено, що причиною відмови Міністерством оборони України позивачу було не подання документу, що свідчить про обставини поранення, що передбачено положеннями п.11 Постанови №975. Також відповідач зазначив, що висновок про причинний зв`язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених п.21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402.

Відповідно до п. 21.7 Положення №402, постанова військово-лікарських комісій про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360 (зі змінами), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04 січня 1994 року №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, військово-лікарськими комісіями можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п. 21.8 Положення №402).

Відповідно до п. 21.21 Положення №402, за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд військово-лікарськими комісіями з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з іншими документами, що підтверджують факт отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних військово-лікарських комісій для встановлення причинного зв`язку поранення (каліцтва).

Згідно п.21.3 зазначеного вище Положення №402, причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні військово-лікарські комісії; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні військово-лікарські комісії цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що постанови військово-лікарських комісій про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року №63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Враховуючи викладене суд зазначає, що відсутність в абзаці 6 п. 11 Порядку №975 вказівки про якийсь конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення говорить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.

Згідно наявного в матеріалах справи Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1358 від 19.05.2014 року встановлено, що множинне вогнепальне осколкове поранення голови та кінцівок (контузія головного мозку 1988 р.) - поранення, контузія та захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Також наявні в матеріалах справи довідки: серії 10ААБ №204779 від 22.10.2014 р., серії 12ААА №686814 від 22.10.2018 р., серії 12ААА №980344 від 28.10.2019 р. року підтверджуть, що поранення, контузія, захворювання, так, пов`язані з проходженням служби в країнах, де велись бойові дії.

Суд зазначає, що у військовому квитку №9954190 відсутні будь-які записи про вчинення ОСОБА_1 кримінального чи адміністративного правопорушення; навмисного чи в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння спричинення собі тілесного ушкодження.

Однак, подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у п. 11 Порядку №975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Відсутність документів, визначених п. 11 Порядку №975, зокрема, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не встановлює обов`язку Міністерства оборони України для їх витребування та доведення (за відсутності таких документів), що позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки відповідна комісія Міністерства оборони України приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату. Разом з цим, відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених п. 11 Порядку №975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.

З огляду на заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міністерством оборони України, обов`язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника. Такий документ не обов`язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути взяті інші достовірні документи.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що документами, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. При цьому, неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства оборони України обов`язку щодо їх витребовування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10.04.2019 р. по справі №822/220/18.

Позивачем до суду та до Харківського обласного військового комісаріату надані наступні документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва) копії: військового квитка, архівної довідки, довідки МСЕК, ЦВЛК, паспорта, кода, реквізити банка. Однак, надані документи не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Отже, враховуючи викладені обставини справи, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправною відмову в призначенні одноразової грошової допомоги та скасування Рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , що міститься у п.27 протоколу №118 від 13.09.2019 р. та зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Щодо зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України, суд зазначає наступне.

За правилами п.13 Порядку №975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Суд зазначає, що положеннями Порядку №975 передбачено, що питання подання висновку про виплату одноразової грошової допомоги за формою (додаток 13 Наказу №530) розпорядникові бюджетних коштів, тобто Міністерству оборони України в даному випадку, належить саме до повноважень Харківського обласного військового комісаріату. Отже, рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги можливо прийняти на підставі наданих позивачем документів та висновку Харківського обласного військового комісаріату згідно приписів п.13 Порядку №975.

Однак, оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною відмову в призначенні одноразової грошової допомоги та скасування Рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , що міститься у п.27 протоколу №118 від 13.09.2019 р., суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимог щодо зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги Міністерству Оборони України, так як вони є передчасними та немає на даний час підстав вважати, що дії Харківського обласного військового комісаріату в майбутньому можуть порушити права позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та аргументам сторін, які впливають на результат вирішення спору.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.246,257,258,263, 255,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 лютого 2020 року.

Суддя Мінаєва К.В.