Рішення № 87554017, 13.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 р. справа № 520/112/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кегичівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Волошина, буд. 29,смт. Кегичівка,Кегичівський район, Харківська область,64003), третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Сумська, буд. 61,м. Харків,61022) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок про відмову Кегичівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про внесення змін у актовий запис про смерть який оформлено листом №15.24-04-05/601 від 22.11.2019;

- зобов`язати Кегичівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області скласти висновок про внесення змін до актового запису про смерть невідомої особи № 10039 складеного 03.07.2008 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, Головного територіального управління юстиції у Харківській області, зазначивши відомості про смерть вже відомої особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Лозова Кегичівського району Харківської області, та направити цей висновок до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач протиправно прийняв висновок про відмову у внесенні змін до актового запису про смерть невідомої особи № 10039 від 03.07.2008 року із зазначенням даних про смерть вже відомої особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Лозова Кегичівського району Харківської області, враховуючи те, що ОСОБА_1 , як вважає позивач, є спадкоємцем ОСОБА_2 через його батька - ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину після смерті свого сина, але не оформив своїх спадкових прав. Таким чином, позивач вважає, що наділена правом на звернення до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису, як спадкоємець померлої особи - ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 13.01.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та у відзиві на позов зазначив, що відповідно до документів, доданих до позовної заяви, ОСОБА_1 не є спадкоємцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також документально не підтверджуються родинні відносини позивача з померлою особою. Отже, ОСОБА_1 не належить до законодавчо визначеного кола суб`єктів, які мають право на подання заяви про внесення змін до актового запису про смерть невпізнаної особи.

Представник третьої особи у відзиві на позов підтримав правову позицію відповідача та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, які вказав відповідач.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 у позовній заяві вказала, що згідно заповіту від 29.02.2008 року ОСОБА_1 (спадкоємець) отримала від ОСОБА_3 (спадкодавця) все належне йому майно.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської областві д 28.08.2013 року по справі № 624/838/13-а визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельні ділянки кадастровий номер 6323182000 03 002 0188 площею 0, 4735 га, кадастровий номер 6323182000 03 002 0250 площею 5,6236 га, що належали спадкодавцю - ОСОБА_3

Рішення набрало законної сили 11.09.2013 року.

Як зазначила позивач, у ОСОБА_3 був єдиний син - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пропав безвісти з 06.02.2003 року.

У 2018 році ОСОБА_1 стало відомо, що у безвісти зниклого ОСОБА_2 наявне певне майно - а саме право на земельну частку (пай) на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

З метою розшуку ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як спадкоємиця його батька, звернулась до Кегичівського ВП Сахновщинського ВП ГУ НП в Харківській області, за наслідками чого розпочато кримінальне провадження №12019220720000051 від 05.03.2019 року.

26.03.2019 слідчим СВ Кегичівського ВП Сахновщинського ВП ГУ НП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Тарасовим Р.Ю. складено протокол пред`явлення трупа до впізнання за фотознімками за наслідками якого впізнано безвісти зниклого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на фотознімку трупа невідомого чоловіка, якого виявили у м. Харкові 09.06.2008 року, та складено акт труп якого зареєстровано у ХОБСМЕ за №1360Дм/13 від 11.06.2008, номер актового запису про смерть 10039 від 03.07.2008 року).

За наслідками вказаного впізнання ОСОБА_4 18.06.2019 підготовлено довідку №1360 до відділу Державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського управління юстиції щодо внесення відповідних змін до актового запису про смерть невідомої особи.

Позивач, вважаючи, що вона є спадкоємицею ОСОБА_2 , через його батька - ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину після смерті свого сина, але не оформив своїх спадкових прав та з метою отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 для подальшого пред`явлення до нотаріальної контори для внесення змін до запису про смерть невідомої особи, ОСОБА_1 22.11.2019 звернулась до Кегичівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (за місцем свого проживання та реєстрації) із відповідною заявою та з усіма вищевказаними документами.

Листом Кегичівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області №15.24-04-05/601 від 22.11.2019 надано відповідь позивачу, в якому зазначено щодо неможливості прийняття заяви ОСОБА_1 із посиланням на Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції від 12.01.2011 № 96/5, у зв`язку із тим, що, ОСОБА_1 не є особою яка має право звертатись за внесенням таких змін.

Позивач, не погоджуючись із висновком Кегичівського РВДРАЦС у внесенні змін до актового запису у формі листа від №15.24-04-05/601 від 22.11.2019, звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок внесення змін до актових записів регулюється ст. 22 Закону України № 2398 "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 (далі Правила № 96/5).

За змістом ч.3 ст.22 Закону України № 2398, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

У пункті 12 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 (зі змінами) зазначено, що при державній реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть. При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до актового запису про смерть уносяться згідно із законодавством, яке регулює порядок внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану за наявності протоколу впізнання трупа.

Відповідно до пункту 2.1. Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими -аказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011р. № 96/5 (зі змінами і доповненнями) (далі - Правила внесення змін) заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем, проживання заявника при предявленні паспорта або паспортного документа.

Заява про внесення змін до актового запису про смерть невпізнаної особи може бути подана також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про смерть (крім випадків, коли і актовий запис про смерть складено дипломатичним представництвом або консульською установою України).

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398 - внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Отже, у вищезазначених нормах права законодавцем в імперативному порядку встановлено вичерпне коло осіб, які можуть подати заяву про внесення змін до актового запису цивільного стару.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом лише ОСОБА_3 .

При цьому, позивачем не надано як доказів того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 (сина спадкодавця позивача - ОСОБА_3 ) (зокрема, рішення суду, в якому було б встановлено такий факт), так і доказів на підтвердження родинних відносин з померлою особою - ОСОБА_2 , майно за яким позивач бажає отримати.

Таким чином, ОСОБА_1 не належить до законодавчо визначеного кола суб`єктів, які мають право на подання заяви про внесення змін до актового запису про смерть невпізнаної особи.

Суд звертає увагу позивача, що компетенція органів державної реєстрації актів цивільного стану визначена статтею 6 Закону № 2398-VI, однак до їх повноважень не належить встановлення юридичних фактів ( у тому числі, і факту спадкування за померлою особою), що, водночас, відноситься до юрисдикції місцевих судів.

При цьому, в порядку адміністративного судочинства суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, чи іншим способом встановлювати юридичні факти, зокрема стосовно того, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 через його батька ОСОБА_3 , враховуючи те, що такі обставини підлягають встановленню в порядку цивільного судочинства загальним судом в порядку окремого провадження.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що чинним законодавство не передбачено вільне тлумачення особою норм права на власну користь, у разі не встановлення певних фактів у законодавчо встановленому порядку.

Поряд з цим, суд також враховує, що у відповідності до вимог п. 2.12 Правил № 96/5, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно з п. 2.20. Правил № 96/5, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва чи консульської установи України про відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану складається у двох примірниках. Один примірник разом з усіма матеріалами залишається у відділі державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичному представництві чи консульській установі України, якими складено висновок про відмову, а другий вручається (надсилається) заявнику, який запрошується до відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України не пізніше наступного робочого дня з дня складання висновку.

Водночас у висновку зазначається про можливість оскарження відмови про внесення змін до актового запису цивільного стану в судовому порядку. На прохання заявника пред`явлені ним документи, крім заяви, повертаються.

Крім того, складання такого висновку передбачено і пунктом 2.15.9 Правил, зокрема, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).

З правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що рішення відділу державної реєстрації актів цивільного стану про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану має бути оформлене саме висновком за формою, наведеною в додатку 2 та із зазначенням чітких причин відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

При цьому, законодавцем унормовано лише дві форми відповіді на звернення зацікавленої особи щодо внесення змін до актового запису цивільного стану – або висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

Отже, що у разі звернення особи до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1 Правил № 96/5, останній зобов`язаний розглянути подану заяву із документами в порядку, передбаченому Законом України № 2398 "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 та прийняти відповідне рішення у вигляді висновку про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

Натомість, в матеріалах справи містить лише лист Кегичівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 22.11.2019 року № 15.24-04-05/601 довільної форми, яким заявнику повідомлено про неможливість прийняття заяви про внесення змін та доповнень до актового запису про смерть № 100039 від 03.07.2008 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, всупереч вимог Порядку № 96/5 від 12.01.2011 року по суті не розглянув заяву ОСОБА_1 від 22.11.2019 року та не прийняв відповідного рішення за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 96/5 від 12.01.2011 року, зокрема у формі висновку про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому, а лише обмежився повідомленням про неможливість прийняття вказаної заяви позивача.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

З урахуванням того, що відповідач листом від 22.11.2019 року № 15.24-04-05/601 обмежився лише наданням роз`яснень щодо неможливості прийняття заяви від позивача, не дослідив виконання всіх умов, визначених законом для прийняття рішення по суті звернення ОСОБА_1 від 22.11.2019 року, та не сформував відповідного рішення у формі висновку, як того вимагають приписи Правил № 96/5, то суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку про відмову Кегичівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про внесення змін у актовий запис про смерть який оформлено листом №15.24-04-05/601 від 22.11.2019 та зобов`язання відповідача скласти висновок про внесення змін до актового запису про смерть невідомої особи № 10039 складеного 03.07.2008 року.

Поряд з цим, суд, з метою захисту прав та законних інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог згідно ст. 9 КАС України та приходить до висновку, що належним і достатнім способом захисту прав позивача у даному випадку буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22.11.2019 року про внесення змін до актового запису по суті звернення та прийняти відповідне рішення у формі висновку за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.11.2019 року.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кегичівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Кегичівський районний відділ державної реєстрації актів, третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2019 року про внесення змін до актового запису про смерть невідомої особи № 10039 складеного 03.07.2008 року по суті звернення та прийняти відповідне рішення у формі висновку за результатом розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 від 22.11.2019 року з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова