Ухвала суду № 87553459, 13.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/909/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 лютого 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик Марія Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви дочірнього підприємства ПрАТ «НА» «Надра України» «Західукргеологія» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування вимоги,-

в с т а н о в и в :

дочірнє підприємство ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування вимоги від 05.09.2019 № Ю-39321353 про сплату боргу (недоїмки).

У зв`язку з відсутністю головуючого судді на роботі (перебування на лікарняному у період з 03.02.2020 по 12.02.2020), матеріали позову розглядаються в перший робочий день головуючого судді, а саме - 13.02.2020.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 161 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір"), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 гривень.

Як видно з матеріалів позову, позивач до позовної заяви не додав документ про сплату судового збору.

Оскільки предмет оскарження породжує підстави для зміни майнового стану позивача, такий спір є майнового характеру і судовий збір за подання цього позову слід обчислювати, виходячи з ціни позову, якою, в даному випадку, є сума в розмірі 4 282 478,35 грн.

Таким чином, позивачу за звернення до суду з позовом майнового характеру належало сплатити судовий збір в розмірі 21020,00 грн.

Сплата судового збору здійснюється за наступними платіжними реквізитами: одержувач - УКуЗаліз.р м.Льв./Залізничний/22030101; ЄДРПОУ38007594; банк одержувача – Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір за подання позову до (вказати найменування відповідача).

Також, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки, сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абз. 9 ч. 4 статті Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, вказаними положеннями Закону № 2464-VI визначено порядок дій платника у разі незгоди із вимогою, а також строк адміністративного та судового її оскарження. Зокрема строк на оскарження вимоги у судовому порядку становить десять календарних днів з дня надходження до позивача вимоги про сплату недоїмки. Висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 31.01.2019 (справа № 802/983/18-а, провадження № К/9901/64845/18).

При цьому, оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI.

Висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 08.08.2019 (справа № 480/106/19 провадження № К/9901/16500/19).

Як зазначає позивач у позовній заяві, оскаржену вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.09.2019 № Ю-39321353 дочірнє підприємство ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» отримало 11.11.2019.

Водночас до суду із позовом про визнання протиправною та скасування цієї вимоги позивач звернувся 21.01.2020 (відповідно до штампу на поштовому конверті).

Отже, встановлений Законом № 2464-VI десятиденний строк звернення до суду позивач пропустив.

Проте, позивач в порушення вимог статті 161 КАС України не додав до матеріалів позову відповідної заяви про поновлення строку, оформленої належним чином та не додав докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 171, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив :

1. Позовну заяву дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування вимоги - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кедик М.В.