Ухвала суду № 87553303, 13.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 лютого 2020 року справа № 320/5445/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Бучанської міської ради, в якому позивач просить суд визнати протиправним та нечинним рішення Бучанської міської ради від 28.03.2019 № 3185-55-VІІ «Про затвердження детального плану території, розташованої в межах вулиць Революції та Шевченка м. Бучі для розміщення житлової та громадської забудови».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 (суддя Горобцова Я.В.) відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

25.10.2019 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Горобцової Я.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 (суддя Панова Г.В.) відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 поновлено провадження в адміністративній справі № 320/5445/19, призначено судове засідання на 19.11.2019.

31.10.2019 суддя Горобцова Я.В. подала заяву про самовідвід, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, для забезпечення усунення будь-яких сумнівів у стороннього спостерігача щодо безсторонності та неупередженості (об`єктивності) судді в розгляді даної адміністративної справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 заяву судді Горобцової Я.В. про самовідвід задоволено, справу передано для визначення складу суду згідно з частиною першою статті 31 КАС України.

Внаслідок повторного автоматизованого розподілу адміністративну справу № 810/5445/19 передано для розгляду судді Кушновій А.О.

Ухвалою суду від 25.11.2019 прийнято адміністративну справу № 810/5445/19 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О., призначено підготовче засідання у справі на 17.12.2019, витребувано докази у справі від відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 17.12.2019 відкладено підготовче судове засідання у зв`язку із клопотанням позивача на 24.12.2019.

Протокольною ухвалою суду від 24.12.2019 відкладено підготовче судове засідання у зв`язку із клопотанням представника відповідача на 09.01.2020.

Ухвалою від 09.01.2020 повторно витребувано докази по справі від відповідача, продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів, відкладено підготовче судове засідання на 30.01.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 відзив Бучанської міської ради на позовну заяву від 30.01.2020 №04-08/2/131 із доданими до нього документами та клопотання Бучанської міської ради про об`єднання позовів без номеру і дати реєстрації із доданими до нього документами, підписані начальником юридичного відділу Бучанської міської ради Бєляковим М.С., повернуто Бучанській міській раді без розгляду. Відкладено підготовче судове засідання на 13.02.2020.

У підготовче судове засідання, призначене на 13.02.2020, з`явилась позивач.

Представник відповідача у підготовче судове засідання 13.02.2020 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Суд зазначає, що 13.02.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 30.01.2020 із доданими до нього документами, а також клопотання б/н б/д про об`єднання в одне провадження справу №320/3980/19, справу №320/4592/19 та справу №320/5445/19, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відповідно до частини 2 статті 162 КАС України відзив повинен містити:

1) найменування (ім`я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина третя статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені у статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановляння ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до Національного стандарту України Державна уніфікована система документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003 до складу реквізитів документів входить підпис.

Отже, підпис як обов`язковий реквізит службового документа за наявності всіх інших обов`язкових реквізитів надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.

Згідно з абзацом першим підпункту 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року (абзац другий підпункту 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України).

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню (абзац третій підпункту 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України).

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 1312 Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» набрав чинності 30.09.2016.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, із системного аналізу наведених положень законодавства випливає, що представництво органів державної влади в адміністративному процесі має здійснюватися адвокатом - з 1 січня 2020 року у справах, провадження у яких відкрито після 30 вересня 2016 року.

У зв`язку з вищенаведеним, суд зазначає, що право на підписання надісланого відзиву на позовну заяву від 30.01.2020 №328/108-04 як представник органу державної влади має виключно адвокат.

Крім того, частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво». При цьому особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частина друга цієї статті).

Що стосується представництва, то за визначенням, наведеним у ст. 237 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК України), ним є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. ч. 1, 3 вказаної статті).

Водночас, варто зазначити, що пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом, підтримуваним у теорії права, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Принаймні, таке розуміння цих правовідносин закладене у частині 10 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII. Таке ж визначення означеного поняття було відображено у попередній редакції статті 55 КАС України.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)» (ч. 3 ст. 55 КАС України у чинній редакції). Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина 4 цієї статті).

З аналізу змісту цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) з наступними змінами та доповненнями.

Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (ч.2 ст.167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, і т і.

Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч.4 ст.87 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Законом № 755-IV.

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону № 755-IV) .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Слід відзначити, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18 (провадження №К/9901/2109/20).

Так, при дослідженні відзиву відповідача від 30.01.2020 №04-08/2/131 та клопотання про об`єднання позовів б/н б/д, судом встановлено, що відзив разом із клопотанням про об`єднання адміністративних справ в одне провадження підписано представником Бучанської міської ради Кучею Михайлом Михайловичем.

В якості доказу на підтвердження повноважень представника Кучі Михайла Михайловича на підписання зазначеного відзиву на позовну заяву та клопотання про об`єднання адміністративних справ в одне провадження додано довіреність від 17.07.2019 №04-09/694, видану міським головою Бучанської міської ради Федоруком А.П. на представництво інтересів Бучанської міської ради в усіх державних органах, зокрема, в судових установах.

Однак, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.02.2020, зробленим судом, підписантом та керівником Бучанської міської ради (ідентифікаційний код 04360586) вказано Федорука Анатолія Петровича .

Відомості про особу, що підписала відзив на позовну заяву та клопотання про об`єднання адміністративних справ, в Єдиному державному реєстрі відсутні.

У Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Куча М.М. має статус адвоката, і документа, який би це посвідчував, до відзиву та клопотання - не додано.

Таким чином, відповідачем не надано доказів належного уповноваження Кучі М.М. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Бучанської міської ради у розумінні статті 59 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене, відзив на позовну заяву Бучанської міської ради від 30.01.2020 №04-08/2/131 із доданими до нього документами та клопотання Бучанської міської ради про об`єднання позовів без номеру і дати реєстрації із доданими до нього документами, підписані представником Бучанської міської ради Кучею М.М., мають бути повернуті відповідачу без розгляду.

Згідно із п. 3 ч.2 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З урахуванням необхідності надання відповідачу часу для виконання вимог ухвали від 09.01.2020, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання на іншу дату, попередивши відповідача про недопустимість зловживання своїми процесуальними правами та наголошуючи на необхідності дотримання чинного законодавства при здійсненні належного представництва інтересів органу місцевого самоврядування під час розгляду справи у разі неможливості забезпечити явку уповноваженого представника та обов`язковості виконання вимог ухвали суду про витребування доказів.

Суд нагадує відповідачу, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частин 3, 4, 5, 8, 9 статті 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

При цьому суд зауважує, що не має значення той факт, що докази надаються відповідачем на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, оскільки і в цьому випадку копії доказів, що подаються до суду, мають бути надіслані особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, а докази такого надіслання подаються до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 57, 59, 162, 166, 167, 181, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відзив Бучанської міської ради на позовну заяву від 30.01.2020 №04-08/2/131 із доданими до нього документами та клопотання Бучанської міської ради про об`єднання позовів без номеру і дати реєстрації із доданими до нього документами, підписані начальником юридичного відділу Бучанської міської ради Кучею М.М. - повернути Бучанській міській раді без розгляду.

Попередити відповідача, що невиконання ухвали суду про витребування доказів тягне за собою наслідки у вигляді постановлення судом окремої ухвали або застосування заходів процесуального примусу.

2. Відкласти підготовче судове засідання на 12 березня 2020 року о 10 год. 00 хв.

3. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.