Ухвала суду № 87553283, 13.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 лютого 2020 року м. Київ №320/4645/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-290460-50.

02 вересня 2019 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, у якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановив строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали позивачу. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно з ухвалою від 20.09.2019, суд відкрив провадження в адміністративній справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання.

05 листопада 2019 року суд постановив ухвалу про заміну відповідача у даній справі - Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС, відповідач).

Також, відповідно до ухвали суду від 05.11.2019, розгляд даної справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, дослідивши докази, суд встановив наступне.

06 листопада 2018 року ГУ ДПС прийняло вимогу №Ф-290460-50, якою повідомило, що за ОСОБА_1 наявний борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 15818,96 грн., при цьому роз`яснило, що дана вимога може бути оскарженна до органу доходів і зборі вищого рівня або суду протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги (том 1, а.с. 42).

25 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Державної фіскальної служби України зі скаргою на вимогу ГУ ДПС про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-290460-50 (том 1, а.с. 44- 46).

Згідно з рішенням Державної фіскальної служби України від 26.04.2019 №19949/6/99-99-11-05-02-15, вказана скарга ОСОБА_1 залишена без розгляду. Рішення мотивоване тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-290460-50 ГУ ДФС у Київській області отримана скаржником 18.12.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, тобто граничний термін подання скарги спливає 28.12.2018. Скарга до Державної фіскальної служби України передана на пошту 27.03.2019, що підтверджується відбитком штампу поштового відділення на конверті, тобто з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для подання скарги. За таких обставин, скарга не підлягає розгляду Державною фіскальною службою України.

Вважаючи вказану вимогу протиправною, 28.08.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

За змістом частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга зазначеної статті).

Частиною третьою цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія Закону №2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1, ст. 2 Закону №2464-VI).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2464-VI, виключно цим Законом, зокрема, визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону №2464-VI, є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону №2464-VI.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон №2464-VI.

За пунктом 4 частини першої 1 статті 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абзацами четвертим, п`ятим частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом дев`ятим частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI визначено, що у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

Відповідно до абзацу десятого частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, вказаними положеннями Закону №2464-VI визначений порядок дій платника єдиного внеску в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

У позовній заяві позивач зазначив, що вимогу від 06.11.2018 №Ф-290460-50 отримав 18 березня 2019 року. Як встановив суд із змісту корінця вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-290460-50 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0900100570522 (том 1, а.с. 78, 79), наданих відповідачем, позивач отримав оскаржувану вимогу 18.12.2018. Водночас, з позовом про визнання протиправною та скасування вказаної вимоги ОСОБА_1 звернулась до суду 28.08.2019, тобто з пропущенням установленого Законом №2464-VI 10-денного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.

Частинами третьою, четвертою статті 123 КАС передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, зазначені положення КАС передбачено, що суд може залишити позовну заяву без розгляду і в тому випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, а також і в тому випадку, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві про його право на звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням наявності поважних причин для поновлення цього строку та надання доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Роз`яснити ОСОБА_1 про її право на звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-290460-50.

Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подачі до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням наявності поважних причин для поновлення цього строку та наданням доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду додаються документи, які підтверджують надіслання (надання) заяви і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Басай О.В.