Ухвала суду № 87553225, 11.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

11 лютого 2020 року справа № 320/3717/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Київської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Акціонерне Товариство "Укртрансгаз", Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування розпорядження,

за участю сторін:

- представник позивача: Ласкаржевський В.М., голова ради Київської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок;

- представник позивача: Власенко Д.О., ордер серії ХС №143102 від 09.04.2019;

- представник відповідача: не з`явився;

- представник третьої особи (Акціонерне Товариство "Укртрансгаз"): Баранецька М.Р., довіреність від 23.01.2020 №1-2266;

- представник третьої особи (Головне управління Держгеокадастру у Київській області): не з`явився;

- представник третіх осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ): Власенко С.П., ордер серії КС №371150 від 20.01.2020.

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Київська міська організація Українського товариства мисливців і рибалок з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 24.06.2003 №361.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/3717/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Акціонерне Товариство "Укртрансгаз".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 витребувано докази у справі від відповідача повторно, відкладено підготовче засідання на 12.11.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 повторно витребувано докази у справі від відповідача та від Головного управління Держгеокадастру у Київській області, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів, відкладено підготовче засідання на 05.12.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, витребувано докази у справі, відкладено підготовче засідання на 21.01.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відкладено підготовче засідання на 11.02.2020.

У підготовче судове засідання, призначене на 11.02.2020, з`явились представники позивача та третіх осіб Акціонерного Товариства "Укртрансгаз", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідач та представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області у підготовче судове засідання 11.02.2020 не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання були повідомлені належним чином та завчасно.

17.12.2019 через канцелярію суду від відповідача Бориспільської РДА надійшов лист від 12.11.2019, в якому відповідач повідомив суд про те, що позов у даній справі Бориспільська РДА визнає та просить суд розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та без участі представника відповідача Бориспільської РДА.

В підготовчому судовому засіданні 11.02.2020 суд поставив на обговорення питання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Представник позивача адвокат Власенко Д.О. проти закриття провадження у справі заперечував, стверджуючи про відсутність спору про право користування земельною ділянкою та наполягаючи на наявності виключно публічно-правового спору між сторонами справи.

Представник третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Власенко С.П. наполягав на закритті провадження у справі через наявність спору про право власності на спірні земельні ділянки.

Представник третьої особи Акціонерного Товариства "Укртрансгаз" адвокат Баранецька М.Р. вирішення питання про закриття провадження у справі віднесла на розсуд суду.

Розглянувши матеріали даної справи, дослідивши предмет спору та характер спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" указав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні цього Суду у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних/господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Разом з тим, суд зазначає, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 25.09.1989 №162 вилучено з користування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів земельні ділянки та надано їх підприємствам, установам і організаціям під будівництво риболовно-спортивної бази, організацію підсобного сільського господарства і розміщення колективних садів на умовах і в розмірах згідно з додатками 1, 2 (а.с.18).

Відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б №086253 1990 року, виданого виконавчим комітетом Бориспільської районної (міської) Ради депутатів трудящих, за Київською міською організацією Українського Товариства мисливців і рибалок закріплюються в безстрокове і безоплатне користування 3,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, для будівництва риболовно-спортивної бази (а.с.21).

Спірним розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 24.06.2003 №361 затверджено проект відведення земельної ділянки ДК "Укртрансгаз" НАК Нафтогаз України для садівництва в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради; вилучено у Київської міської організації Українського Товариства мисливців і рибалок 0,44 га забудованих земель в адмінмежах мисливсько-рибальської спортивної бази «Вишеньки» на території Вишеньківської сільської ради та надано земельну ділянку для ведення садівництва у постійне користування загальною площею 0,44 га забудованих земель ДК "Укртрансгаз" НАК Нафтогаз України (а.с.122).

Як вбачається з наданого на вимогу ухвали суду витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-3217944132020 від 09.01.2020, виданий на заяву Головного управління Держгеокадастру у Київській області) щодо земельної ділянки із кадастровим номером 3220881300:04:001:1918, 16.06.2016 року на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, виготовленої ТОВ «Глобус Альянс», проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 2.6685 га, місце розташування: Київська область, Бориспільський район, Вишенківська сільська рада, категорія земель: землі рекреаційного призначення (а.с.202-204).

З даного витягу вбачається, що земельна ділянка із кадастровим номером 3220881300:04:001:1918 належить на праві власності Київській міській організації Українського товариства мисливців і рибалок. В якості документу, який є підставою для виникнення права вказано рішення органу місцевого самоврядування про надання у приватну власність від 25.04.2005 №7-46-621.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 29.05.2007 №855 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо переоформлення права постійного користування земельною ділянкою в довгострокову оренду Київській міській організації Українського товариства мисливців та рибалок під існуючу рибацько-спортивну базу в межах Вишенської сільської ради; надано Київській міській організації Українського товариства мисливців та рибалок на умовах довгострокової оренди строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 2,6685 га під існуючу рибацько-спортивну базу; Київській міській організації Українського товариства мисливців та рибалок зареєструвати договір оренди земельної ділянки у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії ДП «ЦДЗК» при Держкомземі України (а.с.123).

Отже, з наявних документів вбачається, що з існуючих меж земельної ділянки площею 3,0 га згідно Державного акту на право користування землею серії Б №086253 1990 року, Київською міською організацією Українського товариства мисливців і рибалок 16.06.2016 року зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку із кадастровим номером 3220881300:04:001:1918 площею 2.6685 га, з місцем розташування: Київська область, Бориспільський район, Вишенківська сільська рада, та категорією земель: землі рекреаційного призначення.

Позивачем не надано суду доказів оформлення за Київською міською організацією Українського товариства мисливців і рибалок права користування земельною ділянкою із кадастровим номером 3220881300:04:001:1918 площею 2.6685 га, з місцем розташування: Київська область, Бориспільський район, Вишенківська сільська рада, та категорією земель: землі рекреаційного призначення.

Проте, судом встановлено, що з існуючих меж земельної ділянки площею 3,0 га згідно Державного акту на право користування землею серії Б №086253 1990 року іншими фізичними особами оформлено право власності на земельні ділянки, вилучені згідно спірного розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 24.06.2003 №361 у Київської міської організації Українського Товариства мисливців і рибалок площею 0,44 га забудованих земель в адмінмежах мисливсько-рибальської спортивної бази «Вишеньки» на території Вишеньківської сільської ради.

Зокрема, вилучені згідно спірного розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 24.06.2003 №361 у Київської міської організації Українського Товариства мисливців і рибалок землі площею 0,44 га було надано у приватну власність іншим фізичним особам, а саме:

- ОСОБА_1 (земельна ділянка площею 0,7854 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:4012 для ведення садівництва, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3217944162020 від 09.01.2020 (а.с.193-195);

- ОСОБА_2 (земельна ділянка площею 0,6865 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:3703, для ведення садівництва, оформлено Державний акт на право приватної власності на землю серії РІ №204940 від 17.12.2003, що підтверджується наданою копією державного акту та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3217944152020 від 09.01.2020 (а.с.192, 196-198);

- ОСОБА_4 (земельна ділянка площею 0,0560 га, для колективного садівництва, кадастровий номер 3220881300:04:001:1917, оформлено Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЕ №590473 від 07.12.2007, що підтверджується наданою копією державного акту та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3217944142020 від 09.01.2020 (а.с.191, 199-201).

Також судом встановлено, що 29 травня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертались до Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок з вимогою-претензією про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в якій зазначено, що земельна ділянка ОСОБА_2 межує із земельною ділянкою, що належить Київській міській організації Українського товариства мисливців і рибалок. В 2004 році на межі вказаних земельних ділянок ОСОБА_2 і бази «Вишеньки» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була побудована залізобетонна огорожа, яка проіснувала до 2018 року без будь-яких територіальних претензій позивача. В 2018 році заявниками виявлено, що вся межова огорожа довжиною 141 п.м. була повністю зруйнована і розкидана по території бази «Вишеньки» з одночасним встановленням позивачем на земельних ділянках ОСОБА_2 та ОСОБА_1 металевого паркану із профнастілу (а.с.211-212).

Суд зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Водночас, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 184/2470/13, в постанові від 06 червня 2018 року у справі № 826/631/15.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №536/233/16-ц викладено правовий висновок про те, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Таким чином, заявлений у цій справі позов має на меті захист права позивача як користувача земельної ділянки площею 0,44 га в адмінмежах мисливсько-рибальської спортивної бази «Вишеньки» на території Вишеньківської сільської ради, вилученої спірним розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 24.06.2003 №361 у Київської міської організації Українського Товариства мисливців і рибалок та наданої для ведення садівництва у постійне користування ДК "Укртрансгаз" НАК Нафтогаз України, яка в подальшому надана у приватну власність трьом фізичним особам - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Звертаючись до адміністративного суду із вимогою до Бориспільської РДА Київської області позивач фактично має намір можливого усунення порушення свого права користування земельною ділянкою, яке на його думку порушується Бориспільською РДА Київської області, зокрема в частині вилучення у Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок 0,44 га забудованих земель в адмінмежах мисливсько-рибальської спортивної бази «Вишеньки» на території Вишеньківської сільської ради та надання цих земель для ведення садівництва у постійне користування ДК "Укртрансгаз" НАК Нафтогаз України.

При визначенні підсудності справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач. Позивач подав позов з метою захистити своє право користування земельною ділянкою, яке, на його думку, порушено відповідачем.

Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до пункту шостого частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

З огляду на наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу виконавчої влади, а також захисту права позивача як користувача земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на те, що вирішуваний спір не є публічно-правовим, натомість його належить розглядати у порядку господарського судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

За приписами частини 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Беручи до уваги наведену норму, суд роз`яснює позивачу, що він вправі звернутися з позовом до місцевого господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

У судовому засіданні 11.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали суду виготовлено 13.02.2020.

Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Закрити провадження в адміністративній справі №320/3717/19 за позовом Київської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Акціонерне Товариство "Укртрансгаз", Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування розпорядження.

2. Роз`яснити позивачу його право звернутися до місцевого господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

3. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали підписано 13.02.2020.

Суддя Кушнова А.О.