Рішення № 87553107, 07.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2020 року справа № 320/6305/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. , за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс V» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтекс V» (далі – позивач) з позовом до Київської митниці ДФС (далі – відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000356/2 від 14.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товару за тимчасовою митною декларацією ІМ40ТН №UA125110/2019/408634 від 13.05.2019, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі – МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням третього методу визначення митної вартості – за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Позивач не погодився із рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг подав до митного органу нову тимчасову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі і перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов`язання), обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що додані позивачем до митної декларації документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте органом доходів і зборів з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 відкрито провадження у справі №320/6305/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази по справі від позивача та відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтекс V» (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 22, ідентифікаційний код 33591497) зареєстроване в якості юридичної особи 01.06.2005, номер запису 1 073 102 0000 004342 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що 01.08.2018 між Ihya Tekstil Taєimacilik Gida San.Tic.Ltd.Єti, компанією, зареєстрованою в Турецькій Республіці, (далі – продавець), та ТОВ «Солтекс V» був укладений договір купівлі-продажу №003СТ/2018 (далі – договір), відповідно до якого продавець продає позивачу тканини й текстильні товари виробництва Турецької Республіки, а також інших країн.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1, 3.2, 4.1 та 4.2 договору продавець і позивач погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено цим договором.

Товар відвантажується морським транспортом на умовах FOB м. Стамбул, Турецька Республіка (Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору.

Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також його вартість, упаковка й маркування, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

Продавець і позивач погодили, що товар продається за ціною за умови, що він є стоковим, в 3,00 долари США за 1 (один) кг, якщо інша ціна не передбачена відповідним додатком до договору.

Оплата здійснюється позивачем шляхом внесення передоплати в розмірі 100% вартості товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

Оплата за товар буде проводитися шляхом оплати позивачем виставленого продавцем інвойсу на товар.

11.04.2019 продавець та позивач уклали додаток №19 до договору (далі – додаток), відповідно до пункту 1 якого продавець продав позивачу тканину виробництва Турецької Республіки (далі – товар), а саме: трикотажне полотно пофарбоване (73% бавовна, 23% поліестер, 4% лайка, сток, 4-5 сорт), товарна позиція 600622 відповідно до чинної на момент укладення додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі –УКТ ЗЕД), в кількості 17 426,75 кг, 44 007 погонних метрів, за ціною 3,00 долари США за 1 (один) кг; трикотажне полотно пофарбоване (95% бавовна, 5% лайка, сток, 4-5 сорт), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 1 722,6 кг, 3 689 погонних метрів, за ціною 3,00 долари США за 1 (один) кг.

Загальна вартість товару згідно з пунктами 1-3 додатку та інвойсом №Е201904/04/1 від 12.04.2019 склала 57 448,05 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах EXW м. Стамбул, Турецька Республіка (Incoterms 2010).

Позивач здійснив перевезення товару (оплатив фрахт) з порту м. Стамбула, Турецька Республіка до місця ввезення на митну територію України (порту м. Одеси, України) та навантаження товару на території Турецької Республіки. Розмір таких витрат склав 29 691,28 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00001572 від 13.05.2019, складеним між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.», а також листом товариства з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.» №1904024 від 13.05.2019.

07.05.2019 позивач з метою переміщення товару через митний кордон України подав попередню митну декларацію ІМ40ЕЕ №UA125000/2019/922952.

10.05.2019 Одеська митниця ДФС провела митний огляд товару та склала акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/2288, яким підтвердила те, що товар є стоковим та належить до 4-5 сорту тканини.

13.05.2019 позивачем було подано до Київської митниці ДФС тимчасову митну декларацію ІМ40ТН №UA125110/2019/408634, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар, митна вартість якого склала 1 535 168,39 грн. (57 448,05 доларів США х 26,205887 + 29 691,28 грн.) станом на 13.05.2019. Поставка товару відбувалася на умовах EXW м.Стамбул, Турецька Республіка і була визначена із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:

– (0271) пакувальний лист продавця на товар від 12.04.2019;

– (0380) рахунок-фактура №Е201904/04/1 від 12.04.2019;

– (0705) коносамент №19/04/300/01462-0003101 від 12.04.2019;

– (0730) автотранспортна накладна №15490 від 10.05.2019;

– (1721) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/2288 від 10.05.2019;

– (3007) лист товариства з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.» №1904024 від 13.05.2019;

– (4103) додаткова угода №1 від 14.08.2018 до договору;

– (4103) додаток;

– (4104) договір;

– (4301) договір на транспортно-експедиційне обслуговування №130818-Д від 13.08.2018, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.» та позивачем.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої у тимчасовій митній декларації ІМ40ТН №UA125110/2019/408634 від 13.05.2019 митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що надані до митного оформлення документи не в повному обсязі, які містять розбіжності та не підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за товар.

Посилаючись на положення частин другої та третьої статті 53, статті 54 та 57 МК України, митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: транспортні (перевізні) документи; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вказаний запит 14.05.2019 позивачем було надано додаткові документи разом із супровідним листом №1405/19-01 від 14.05.2019 (далі – лист 1), який відповідач отримав о 07 год. 25 хв. Так, позивач надав відповідачу наступні документи:

1) щодо транспортних (перевізних) документів – позивач надав відповідачу для ознайомлення на 2 аркушах фотокопії наступних документів: акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00001572 від 13.05.2019, складеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.» (далі – перевізник); рахунку-фактури №СФ-0001572 від 13.05.2019, виставленого перевізником;

2) щодо виписки з бухгалтерської документації – позивач надав відповідачу для ознайомлення на 4 аркушах первинні документи бухгалтерського обліку позивача, які підтверджують те, що митна вартість товару відповідає звичайному рівню цін на подібні (аналогічні) товари, які раніше ввозилися позивачем на митну територію України, а саме фотокопії: митної декларації ІМ40ДЕ №UA125110/2018/421739 від 07.11.2018; інвойсу №FYS2018493 від 13.10.2018, виставленого продавцем; видаткової накладної №СТВ-007011 від 07.11.2018, складеної між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Текссол-С»; податкової накладної №29 від 07.11.2018, складеної позивачем.

Окрему увагу відповідача позивач звернув на те, що митна вартість товару за вищезазначеною митною декларацією ІМ40ДЕ №UA125110/2018/421739 від 07.11.2018 була підтверджена рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 в адміністративній справі №320/6175/18, яке набрало законної сили та яке додавалося позивачем до тимчасової митної декларації, оскільки судом було визнано протиправним та скасовано, зокрема рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2018/000183/2 від 07.11.2018;

3) щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару – позивач звернув увагу відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання листа 1 будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) продавця щодо товару. Окрему увагу відповідача позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання вищезазначених документів лише за умови їх наявності в позивача;

4) щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, та за наявності – інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, – позивач звернув увагу відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання листа 1 будь-які платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, адже сам товар ще не брався на бухгалтерській облік позивача, так як він знаходився в зоні митного контролю відповідача, не був випущений у вільний обіг та був неоплаченим.

Що стосується твердження відповідача про те, що позивач документально не підтвердив те, що товар є стоковим, то позивач звернув увагу відповідача на те, що в додатку та інвойсі №Е201904/04/1 від 12.04.2019, який є первинним документом бухгалтерського обліку, міститься підтвердження того, товар є стоковим, що, на думку позивача, є більш, ніж достатнім для ідентифікації товару. Більше того, факт того, що товар є стоковим, також підтверджує й акт Одеської митниці ДФС про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/2288 від 10.05.2019.

Що стосується твердження інспектора Київської митниці ДФС Куліш Наталії Петрівни про те, що в інвойсі №Е201904/04/1 від 12.04.2019 відсутні умови, порядок та терміни оплати, то позивач звернув увагу відповідача, що інвойс містить посилання на додаток, пункт 4 якого передбачає, що оплата за товар здійснюється позивачем шляхом сплати 100% вартості Товару до 30 червня 2019 року включно;

5) щодо копії митної декларації країни відправлення – позивач звернув увагу відповідача, що у нього була відсутня станом на день підписання листа 1 копія митної декларації країни відправлення;

6) щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини – позивач звернув увагу відповідача, що у нього був відсутній станом на день підписання листа 1 будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрему увагу відповідача позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання експертного висновку лише за умови його наявності в позивача.

14.05.2019 Київською митницею ДФС було прийняте рішення про коригування митної вартості №UA125000/2019/000356/2, згідно з яким відповідач, застосувавши третій метод визначення митної вартості товарів (метод 2б), заявлену позивачем митну вартість товару в тимчасовій митній декларації ІМ40ТН №UA125110/2019/408634 від 13.05.2019 скоригував до рівня 72 001,56 долару США.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що документи надані не в повному обсязі, містять розбіжності та не підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, що зазначено в електронному повідомленні. Тобто, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідач також вказав, що додаткові документи, надані декларантом, не спростовують вимогу органу доходів і зборів щодо їх запиту, зокрема відповідно до наданих документів, що підтверджують вартість транспортування встановлено, що до митної вартості товарів не включені всі складові митної вартості, а саме логістичні затрати між портом Кумпорт (Турція) та географічним пунктом, визначеним умовами поставки EXW Istanbul (TR). Оскільки, за умовами поставки EXW покупець несе всі витрати та ризики в зв`язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення, а також зобов`язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну та імпортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності

Окрім цього митний орган зазначив, що видаткова накладна №СТВ-007011 від 07.11.2018 та податкова накладна №29 від 07.11.2018 не містять інформацію щодо країни походження та фізичних характеристик товару (сток, сорт), що не дає змоги співставити їх з даною партією товарів. При цьому додаткові документи надано не в повному обсязі.

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України можливо застосувати, оскільки у митниці наявна інформація про митне оформлення подібних (аналогічних) товарів саме за ціною договору. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар №1 – митна декларація №UA500110/2019/4243 від 23.04.2019 (вартість товару згідно з джерелом інформації – 3,76 долари США / кг).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця ДФС 14.05.2019 о 11 год. 41 хв. видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00198 від 14.05.2019.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову тимчасову митну декларацію ІМ40ТН №UA125110/2019/408817 від 14.05.2019 та митний орган прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію в розмірі 103 702,90? грн.

Водночас, відповідно до частини восьмої статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

31.07.2019 позивач, керуючись положеннями частини сьомої та восьмої статті 55 МК України та не погоджуючись із оскаржуваним рішенням, надав відповідачу листа позивача №3107/19-01 від 31.07.2019 (далі – лист 2).

Так, позивач, зокрема у своєму листі 2 для підтвердження заявленої митної вартості товарів у гривневому еквіваленті станом на 13.05.2019 в розмірі 1 535 168,39 грн. надав відповідачу наступні документи та інформацію:

1) щодо інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, та виписки з бухгалтерської документації – позивач додатково надав відповідачу для ознайомлення на 3 аркушах фотокопії наступних документів бухгалтерського обліку позивача щодо спірного товару: прибуткової накладної №ТОВ-000012 від 14.05.2019, складеної позивачем; видаткової накладної №ТОВ-000011 від 16.05.2019, складеної між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Текссол-С»; податкової накладної №11 від 16.05.2019, складеної позивачем;

2) щодо транспортних (перевізних) документів – позивач повідомив відповідачу, що він вже надавав останньому разом із листом 1 для ознайомлення на 2 аркушах фотокопії наступних транспортних (перевізних) документів: акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00001572 від 13.05.2019, складеного між позивачем та перевізником; рахунку-фактури №СФ-0001572 від 13.05.2019, виставленого перевізником;

3) щодо копії митної декларації країни відправлення та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини – позивач звернув увагу відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання листа 2 копія митної декларації країни відправлення та будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Окрім того, позивач звернув увагу на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання копії митної декларації країни відправлення та експертного висновку лише за умови їх наявності в позивача, про що позивач уже раніше повідомляв відповідачу в листі 1;

4) щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару – позивач надав відповідачу на 2 аркушах фотокопії листа продавця №FYS20190730-01/А від 30.07.2019 та його перекладу з англійської мови на українську.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

МК України №4495-VІ від 13.03.2012 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі МК) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, орган доходів і зборів наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу

Згідно з частинами першою – третьою статті 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Судом після дослідження оскаржуваного рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000356/2 від 14.05.2019 встановлено, що воно було прийнято відповідачем, так як позивач не надав документів, які містили належні, об`єктивні та достовірні відомості про числові складові заявленої ним митної вартості товару.

Судом досліджено надані позивачем відповідачу договір, додаток, в пункті 3.1 якого є посилання на інвойс, та сам інвойс №E201904/04/1 від 12.04.2019, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00001572 від 13.05.2019, складений між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.», зі змісту яких вбачається, що товар постачався продавцем позивачу на умовах EXW м. Стамбул, Турецька Республіка, а сама вартість товару в розмірі 57448,05 доларів США відповідає заявленій позивачем вартості товару в графах 20, 22 та 42 тимчасової митної декларації IM40ТН №UA125110/2019/408634 від 13.05.2019.

Суд після дослідження акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00001572 від 13.05.2019, складеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.», який позивач надав відповідачу разом із листом 1, а також листа товариства з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.» №1904024 від 13.05.2019, доданого позивачем до тимчасової митної декларації IM40ТН №UA125110/2019/408634 від 13.05.2019, не погоджується з твердженням відповідача, що позивач не підтвердив витрати на навантаження товару на території Турецької Республіки та на транспортування товару до митного кордону України, адже приписи частини другої статті 53 МК України вимагають надання транспортних (перевізних) документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Перелік таких документів законодавцем не обмежено.

З вищезазначених документів позивача можна чітко встановити розмір витрат на навантаження товару на території Турецької Республіки та на транспортування спірного товару, які склали 29691,28 грн.

Відтак, визначена позивачем митна вартість спірного товару, зазначена в тимчасовій митній декларації IM40ТН №UA125110/2019/408634 від 13.05.2019 у розмірі 1 535168,39 грн. станом на 13.05.2019 (57448,05 доларів США х 26,205887 + 29691,28 грн.), повністю узгоджується з наданими позивачем відповідачу документами.

При цьому суд вважає за доцільне врахувати пояснення позивача, що відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 додатку товар відвантажується на умовах EXW м. Стамбул, Турецька Республіка (Incoterms 2010). Вантажовідправником Товару є Nbs Iplik San. Ith. Ihr. Ltd. Sti. (далі – вантажовідправник).

Таким чином продавець та позивач на рівні додатку узгодили, що позивач буде нести витрати, пов`язані з транспортуванням товару до митної території України (порту м. Одеси, Україна) після його отримання позивачем або уповноваженою ним особою від представника продавця – вантажовідправника.

Відповідно до частини третьої статті 909 Цивільного кодексу України та частини першої статті 137 Кодексу торговельного мореплавства України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

Після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов`язані видати відправнику коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.

Судом встановлено, що відповідно до коносаменту №19/04/300/01462-0003101 від 12.04.2019, виданого компанією UAB «Tyholt», остання отримала товар від вантажовідправника в порту м. Стамбула, Турецька Республіка, на підтвердження чого й видала вищезазначений коносамент. При цьому товар був прийнятий для його подальшого перевезення та передання позивачу, а вартість перевезення товару (фрахту) повинен, як це зазначено в коносаменті №19/04/300/01462-0003101 від 12.04.2019, виданому компанією UAB «Tyholt», сплатити від імені позивача перевізник.

Матеріали справи підтверджують те, що позивач перерахував (компенсував) перевізнику розмір фрахту (фактично понесених транспортних (логістичних) витрат, пов`язаних із доставкою товару до місця ввезення на митну територію України та його навантаження в порту відправлення) в сумі 29691,28 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00001572 від 13.05.2019, складеним між позивачем та перевізником.

Таким чином, суд вважає передчасними та такими, що не відповідають обставинам справи, твердження відповідача про те, що надані позивачем документи, які підтверджують у силу частини другої статті 53 МК України митну вартість товару, містять розбіжності та що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості товару.

Суд критично ставиться до твердження відповідача, наведеного в відзиві на позовну заяву, про неможливість встановлення умов оплати за спірний товар, адже інвойс №Е201904/04/1 від 12.04.2019 містить посилання додаток, пункт 4 якого передбачає, що 100% оплати за товар здійснюється до 30 червня 2019 року.

Не знайшли свого об`єктивного відображення і твердження відповідача, наведене у відзиві на позовну заяву, про те, що позивачем не доведено приналежності товару до стокового та до 4-5 сорту тканин.

Відповідно до додатку та інвойсу №Е201904/04/1 від 12.04.2019 продавець передав у власність позивачу, а позивач прийняв та зобов`язався оплатити товар відповідно до договору та додатку. При цьому сторони угоди чітко визначили, що товар є стоковим та належить до 4-5 сорту тканин.

Матеріали справи містять лист продавця, в якому останній повторно підтвердив продаж позивачу стокового товару, який належить до 4-5 сорту тканин.

Суд зазначає, що Київська митниця ДФС у відзиві на позовну заяву вказала про відсутність документів на підтвердження приналежності товару до стокового, при цьому залишивши поза увагою додаток, інвойс №Е201904/04/1 від 12.04.2019 та лист продавця.

Крім того, згідно з актом Одеської митниці ДФС про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/2288 від 10.05.2019 Одеська митниця ДФС під час проведення митного огляду спірного товару встановила відповідність опису товару, який був задекларований позивачем у графі 31 попередньої митної декларації ІМ40ЕЕ №UA125000/2019/922952 від 07.05.2019, тобто підтвердила приналежність товару до стокового та до 4-5 сорту тканин.

Так, згідно з п. 4.2 Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 №1316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.2013 р. за №318/22850, при виявленні під час огляду фактів невідповідності фактичних характеристик, кількості або відомостей про товари (найменування, країна походження, виробник тощо) відомостям, що зазначені в товаросупровідних документах, митних деклараціях, ці факти зазначаються в Акті огляду.

Отже, враховуючи, що актом митного огляду №UA500030/2019/2288 від 10.05.2019 не встановлено невідповідності фактичних характеристик, кількості та інших відомостей про товар, що поставлявся позивачем, відомостям, що зазначені в товаросупровідних документах, митних деклараціях, в тому числі щодо таких характеристик як стоковий товар та приналежності товару до 4-5 сорту тканин, суд приходить до висновку, що митний орган під час здійснення митного огляду підтвердив приналежність товару, митний огляд якого здійснювався, до стокового та щодо сортності тканин, що своєю чергою позбавляє відповідача права стверджувати про те, що за результатами митного огляду не підтверджено, що товар є стоковим та належить до 4-5 сорту тканин.

Принцип, який закладений під час проведення митного огляду, передбачає встановлення посадовою особою митного органу невідповідності фактичних характеристик, кількості або відомостей про товари (найменування, країна походження, виробник тощо) відомостям, що зазначені в товаросупровідних документах, митних деклараціях.

Отже, якщо за результатами митного огляду митниця не встановила такої невідповідності, стверджувати в подальшому про непідтвердження тієї чи іншої характеристики відповідач не має права.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що підставою для проведеного коригування стало те, що позивач у відповідь на запит відповідача не надав витребовувані ним копію митної декларації країни відправлення та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, адже ці документи носять виключно інформаційний характер, а обов`язок щодо їх надання в декларанта на обґрунтований запит митниці в силу частини третьої статті 53 МК України виникає лише за умови наявності таких документів у декларанта.

Суд зазначає, в листі позивача №1405/19-01 від 14.05.2019 та в листі позивача №3107/19-01 від 31.07.2019 позивач повідомив відповідачу про відсутність у нього копії митної декларації країни відправлення та висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відтак, ненадання документів, які відсутні в декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах.

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: договором, додатком, інвойсом №Е201904/04/1 від 12.04.2019, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00001572 від 13.05.2019, складеним між позивачем та перевізником, листом перевізника №1904024 від 13.05.2019, та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення відповідача №UA125000/2019/000356/2 від 14.05.2019 слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем третього методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що за основу для коригування митної вартості спірного товару за третім методом митним органом взято визнану митну вартість товарів, оформлених за митною декларацією №UA500110/2019/4243 від 23.04.2019, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням третього методу визначення митної вартості товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дату та номер вказаної митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митної декларації №UA500110/2019/4243 від 23.04.2019 є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та суду не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000356/2 від 14.05.2019 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3824,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №791 від 31.10.2019.

В той же час, при зверненні до суду із даним позовом сплаті підлягав судовий збір у сумі 1921,00 грн. (103207,90 грн. х 1,5% = 1555,54 грн., що є меншим одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на час звернення до суду із даним позовом складав 1921,00 грн.).

Відтак, оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1921,00 грн.

09.01.2020 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про повернення судового збору у сумі 1921,00 грн., сплаченого при подачі даного позову, надмірно.

Згідно із частиною 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000356/2 від 14.05.2019.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс V» (ідентифікаційний код 33591497, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 22) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (ідентифікаційний код 39470947, місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль») судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс V» (ідентифікаційний код 33591497, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 22) надмірно сплачений судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) згідно платіжного доручення №791 від 31.10.2019.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 07.02.2020.

Суддя Кушнова А.О.