Рішення № 87552925, 12.02.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/22/20

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

2 січня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни, у якому просить:

- визнати постанову №501 від 18 грудня 2019 року приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни про стягнення основної винагороди приватного виконавця незаконною;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкову Євгенію Олегівну скасувати прийняту нею постанову №501 від 18 грудня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця в сумі 3591,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 5 вересня 2019 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області у справі №279/3565/19 було прийнято рішення яким стягнуто з позивача на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" заборгованості у розмірі 35125,19 грн та судові витрати в розмірі 791,64 грн. На підставі вказаного рішення видано 22 жовтня 2019 року виконавчий лист №279/3565/19. Того ж дня АТКБ "ПриватБанк" подав до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу разом з заявою про поновлення строку на оскарження рішення суду від 5 вересня 2019 року. 27 листопада 2019 року Житомирський апеляційний суд прийняв ухвалу, якою поновив АТКБ "ПриватБанк" строк на апеляційне оскарження рішення суду від 5 вересня 2019 року. Одночасно, з відкриттям апеляційного оскарження рішення суду від 5 вересня 2019 року, АТКБ "ПриватБанк" було пред`явлено до виконання виданий йому Коростенським міськрайонним судом виконавчий лист за рішенням суду, яке АТКБ "ПриватБанк" сам же і оскаржує. На підставі поданої заяви приватним виконавцем відкрито виконавче провадження та прийнято на примусове виконання виконавчий документ, виданий на підставі рішення суду, яке не набрало законної сили на час відкриття виконавчого провадження, а також винесено постанову про стягнення основної винагороди приватного виконавця та арешту усього рухомого та нерухомого майна позивача. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та повинна бути скасувана, оскільки винесена на підставі виконавчого документа, що виданий на примусове виконання рішення суду, яке не набрало законної сили на час відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до довідки у справі від 4 лютого 2020 року суддя Гурін Д . М. у період з 31 січня 2020 року до 4 лютого 2020 року перебував на амбулаторному лікуванні (а.с.25).

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 2 лютого 2020 року на 15:00, у порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

11 лютого 2020 року на адресу суду електронною поштою відповідачем надіслано відзив на позовну заяву (а.с.32-34). У відзиві відповідач в обґрунтування заперечень зазначає, що 18 грудня 2019 року на її адресу, разом із заявою стягувача Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" з метою подальшого примусового виконання, надійшов оригінал виконавчого листа №279/3565/19, виданого Коростенським міськрайонним судом Житомирської області 22 жовтня 2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за договором б/н від 11 червня 2014 року станом на 2 липня 2019 року в розмірі 35125,19 грн та судові витрати в розмірі 791,64 грн, строк пред`явлення якого до виконання становив в межах 3 (трьох) років з дня набрання рішення законної сили (до 8 жовтня 2022 року), що безпосередньо було зазначено судом у самому виконавчому документі. Рішення, вирок набрав законної сили 8 жовтня 2019 року.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

У зв`язку з чим, 18 грудня 2019 року, приватним виконавцем відповідно до норм статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» було розпочато виконавче провадження ВП №60907321 шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, копію котрої, відповідно до норм статті 28 Закону, було направлено сторонам виконавчого провадження за вих. №499 від 18 грудня 2019 року рекомендованою пріоритетною кореспонденцією. Крім того, 18 грудня 2019 року приватний виконавець також винесла постанову про арешт на все рухоме та нерухоме майно, у тому числі на нерухоме майно однокімнатну квартиру, загальною площею 36,7 кв. м., житловою площею 19,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику та постанову про арешт коштів боржника. Вказані постанови були також надіслані на адресу сторін виконавчого провадження.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву було зазначено, що позивач стверджує, що виконавче провадження відкрито з порушенням чинного законодавства, що на думку приватного виконавця не відповідає дійсності. Адже відповідно до пункту 7 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі має бути обов`язково зазначено строк пред`явлення рішення до виконання. Відповідно до пункту 1, статті 12 вказаного Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Так вивчивши документи, що надійшли від стягувана приватним виконавцем було встановлено, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання в межах 3 (три) роки з дня набрання рішення законної сили, про що зазначено в тексті виконавчого листа. Отже дії виконавця носять виключно законний характер та здійсненні в рамках чинного законодавства.

На думку відповідача, позивач зловживає своїми процесуальними правами та намагається ухилитися від виконання рішення суду, що набрало законної сили та підлягає до обов`язкового виконання, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання 12 лютого 2020 року позивач та відповідач не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином. Про причини свого неприбуття у судове засідання суду не повідомили.

Зважаючи на викладене та керуючись приписами частини 3 статті 194, частини 9 статті 205, частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Коростенським міськрайонним судом Житомирської області 5 вересня 2019 року прийнято рішення у справі №279/3565/19, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" заборгованості в розмірі 35125,19 грн та судові витрати в розмірі 791,64 грн.

На підставі вказаного рішення Коростенським міськрайонним судом Житомирської області 22 жовтня 2019 року видано відповідний виконавчий лист №279/3565/19.

22 жовтня 2019 року AT КБ "Приватбанк" подано до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу з порушенням строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення. В апеляційній скарзі порушено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 вересня 2019 року.

27 листопада 2019 року Житомирський апеляційний суд прийняв ухвалу якою поновив строк на апеляційне оскарження рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 вересня 2019 року і ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою AT КБ "Приватбанк" на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 вересня 2019 року (а.с.5).

Одночасно ATКБ "ПриватБанк" звернувся до приватного виконавця Волкової Євгенії Олегівни із заявою про примусове виконання рішення суду, яке сам же й намагається оскаржити.

На підставі цієї заяви, 18 грудня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Євгенія Олегівна прийняла постанови №499 про відкриття виконавчого провадження, №501 про стягнення основної винагороди приватного виконавця, №502 про арешт коштів боржника, №503 про арешт всього рухомого та нерухомого майна, які були надіслані на адресу учасників виконавчого провадження (а.с.6-7).

Позивач, вважаючи, що приватним виконавцем протиправно винесено постанову №501 про стягнення основної винагороди приватного виконавця в сумі 3591,68 грн, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану постанову на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Основного Закону визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За змістом частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 4 статті 300 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Пунктом 1 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили.

Однак, незважаючи на це 18 грудня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Євгенія Олегівна відкриває виконавче провадження ВП №60907321, зокрема приймає постанову №501 про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця в сумі 3591,68 грн.

Тільки, 23 грудня 2019 року Житомирський апеляційний суд прийняв постанову у справі №279/3565/19, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду у справі №279/3565/19 - без змін (а.с.30-31).

Таким чином, рішення Коростенського міськрайонного суду від 5 вересня 2019 року набрало законної сили лише 23 грудня 2019 року.

Позивачем зазначено, що дії приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та прийняття постанов про арешт коштів та майна, оскаржено позивачем шляхом подання скарги на дії приватного виконавця Волкової Євгенії Олегівни до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, який видав виконавчий лист. Розгляд скарги призначено до судового розгляду на 31 січня 2020 року.

Відтак, станом на 18 грудня 2019 року у приватного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення з позивача основної винагороди приватного виконавця, оскільки рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий документ, та який слугував підставою для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та, зокрема, оскаржуваної позивачем постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця, на той момент не набрало законної сили.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова про стягнення з позивача основної винагороди приватного виконавця від 18 грудня 2019 року ВП №60907321, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнята відповідачем за відсутності передбачених законодавством підстав, тобто, необґрунтовано, що є підставою для визнання постанови протиправною та її скасування.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно з положеннями частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

При зверненні до суду з адміністративним позовом, суд в ухвалі про відкриття провадження у справі від 5 лютого 2019 року відстрочив позивачу сплату судового збору у сумі 840,80 грн до ухвалення судового рішення у даній справі.

Отже позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн, однак враховуючи те, що судове рішення ухвалюється на користь позивача, суд стягує судовий збір з відповідача на користь Державного бюджету.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни (бульвар Новий, 5, оф.2.8, м.Житомир, 10014) про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову №501 від 18 грудня 2019 року приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця.

Стягнути на користь Державного бюджету з приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін