Рішення № 87552831, 13.02.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 р. Справа№200/164/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ 42171400) про визнання незаконним та скасування рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14.11.2019 року, зобов`язання здійснити призначення та виплату пенсії за віком з моменту звернення (з 07.11.2019 року) до територіального органу ПФУ з урахуванням страхового стажу за період роботи в Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе та ВАТ Костянтинівський чавуноливарний завод з 02.12.1991 по 12.11.2002 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 07.11.2019 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. 14.11.2019 року відповідачем було винесено рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначив, що в трудовій книжці зазначені відомості, які підтверджують право на призначення пенсії на пільгових умовах, застосування відповідачем Порядку №637 можливе лише у разі відсутності трудової книжки. Позивач вважає зазначені рішення відповідача щодо відмови в призначенні пільгової пенсії незаконними. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву, відповідач зазначив, що 07.11.2019 року звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 пункту 1 та 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до записів в трудовій книжці позивач з 02.12.1991 року по 31.10.2000 року працював слюсарем-ремонтником крупно сортного (прокатного) цеха в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе. Позивачем надано довідку архівної установи від 03.05.2019 року №05-07-07/336, в якій зазначені періоди роботи .12.1991 року по 31.10.2000 року слюсарем-ремонтником крупно сортного (прокатного) цеха в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе. Атестації робочих місць на підприємстві проведені наказами №1034 від 09.11.1994 року та №263/118 від 31.07.2000 року, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 та Списком №2 слюсарям-ремонтникам крупносортного цеха. Довідку, що уточнює пільговий характер роботи з 02.12.1991 по 31.10.2000 року для підтвердження спеціального трудового стажу на заводі ВАТ «КМЗ» ОСОБА_1 не було надано. Відповідно до записів трудової книжки позивач з 01.11.2000 по 12.11.2002 року працював на посаді електрослюсаря-ремонтника на гарячій дільниці робіт крупносортного (прокатного) цеха в ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод». Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод» припинило господарську діяльність за судовим рішенням. Відповідно до записів трудової книжки позивач з 04.05.2005 по 14.08.2005 року працював на посаді газорізальника з ремонту технологічного обладнання хімічної промисловості з виробництва мінеральних добрив в Костянтинівському колективному підприємстві «Номінал», з 15.08.2005 року по 10.04.2006 року працював на посаді газорізальника з ремонту технічного обладнання хімічної промисловості з виробництва мінеральних добрив у ПП Андріксон. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «Номінал» припинило господарську діяльність за рішенням засновників. ПП Андріксон ліквідоване 20.09.2006 року. Позивач не надав повний пакет документів та заяву для розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи на пільгових умовах при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах періодів роботи в ЗАТ «КЧЗ», КПП «Номінал», ПП Андріксон. Відповідно до наданих документів, страховий стаж ОСОБА_1 склав 30 років 02 місяці 16 днів. На момент звернення відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно абз. 1 п. 2 ст. 114 Закону України №1058. За таких обставин позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Право на пенсію за віком ОСОБА_1 набуде при досягненні 63 років.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 , громадянин України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій області 09 жовтня 1996 року), ІНФОРМАЦІЯ_1 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , особою, що претендує на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач – Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 47121400) є суб`єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що 07 листопада 2019 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою “Про призначення/перерахунок пенсії”, відповідно до якої просив призначити йому пенсію.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, до зазначеної заяви позивачем для перерахунок пенсії управлінню також надані наступні документи: заява про призначення/перерахунок пенсії, військовий квиток, диплом про навчання, довідка про зміну назви організації, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, копія паспорту та ідентифікаційного коду; трудова книжка.

Судом на підставі даних трудової книжки позивача ( НОМЕР_3 ) встановлено, що ОСОБА_1 працював на Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе у період з 02.12.1991 р. по 31.10.2000 р., а саме:

- на підставі наказу №70 від 29.11.1991 позивача прийнято в крупносортний (прокатний) цех слюсарем-ремонтником 4 розряду;

- на підставі наказу №1108 від 29.12.1994 року Костянтинівський металургійний завод ім. Фрунзе з 29.12.1994 року перейменоване на відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод»;

- на підставі наказу №755 від 31.10.2000 року звільнено з ВАТ «КМЗ» у зв`язку з переведенням в ЗАТ «КЧЗ», п. 5 ст. 36 КЗпП України. (а.с. 10)

Судом встановлено, що на підставі трудової книжки позивача ( НОМЕР_3 ) встановлено, що ОСОБА_1 працював на Закритому акціонерному товаристві «Костянтинівський чавуноливарний завод» у період з 01.11.2000 р. по 12.11.2002 р., а саме:

- на підставі наказу №575 від 01.11.2000 року позивача прийнято в крупносортний (прокатний) цех слюсарем-ремонтником 4 розряду в порядку переведення з ВАТ «КМЗ» на гарячій дільниці робіт;

- на підставі наказу №1034 від 09.11.1994 року та наказу №263/118 від 31.07.2000 року за результатами атестації робочих місць за умовами праці право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 підтверджено;

- на підставі наказу №551 від 12.11.2002 року звільнено з ЗАТ «КЧЗ» за ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з невиплатою заробітної плати. (а.с. 11)

Крім того, в матеріалах справи наявна архівна довідка від 03.05.2019 року №05-07-07/334, якою підтверджено період роботи позивача з 01.11.2000 р. по 12.11.2002 р. у Закритому акціонерному товаристві «Костянтинівський чавуноливарний завод». Згідно наказу від 31.07.2000 року №263/118 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» підтверджено Списку №1 виробництв, робіт, професій та посад на роботах з особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, серед яких зазначено посаду Слюсаря-ремонтника.

Крім того, в матеріалах справи наявна уточнююча довідка про характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 17.01.2003 року №07/04, за якою ОСОБА_1 працював повний робочий день з 01 листопада 2000 року по 12 листопада 2002 року в якості слюсаря-ремонтника, що передбачено Списком №1.

Крім того, в матеріалах справи наявна архівна довідка від 03.05.2019 року №05-07-07/336, якою підтверджено період роботи позивача з 02.12.1991 р. по 31.10.2000 р. у Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе (з 1994 року – відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод»). Згідно наказу від 09.11.1994 року №1034 «Про затвердження переліку професій робочих, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення (крупно сортний цех Список 1) – слюсар-ремонтник. Згідно наказу від 31.07.2000 року №263/118 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» підтверджено Списку №1 виробництв, робіт, професій та посад на роботах з особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, серед яких зазначено посаду Слюсаря-ремонтника.

14.11.2019 року Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії.

Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14.11.2019 року встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці позивач з 02.12.1991 року по 31.10.2000 року працював слюсарем-ремонтником крупно сортного (прокатного) цеха в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе. Позивачем надано довідку архівної установи від 03.05.2019 року №05-07-07/336, в якій зазначені періоди роботи .12.1991 року по 31.10.2000 року слюсарем-ремонтником крупно сортного (прокатного) цеха в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе. Атестації робочих місць на підприємстві проведені наказами №1034 від 09.11.1994 року та №263/118 від 31.07.2000 року, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 та Списком №2 слюсарям-ремонтникам крупносортного цеха. Довідку, що уточнює пільговий характер роботи з 02.12.1991 по 31.10.2000 року для підтвердження спеціального трудового стажу на заводі ВАТ «КМЗ» ОСОБА_1 не було надано. Відповідно до записів трудової книжки позивач з 01.11.2000 по 12.11.2002 року працював на посаді електрослюсаря-ремонтника на гарячій дільниці робіт крупносортного (прокатного) цеха в ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод». Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод» припинило господарську діяльність за судовим рішенням. Відповідно до записів трудової книжки позивач з 04.05.2005 по 14.08.2005 року працював на посаді газорізальника з ремонту технологічного обладнання хімічної промисловості з виробництва мінеральних добрив в Костянтинівському колективному підприємстві «Номінал», з 15.08.2005 року по 10.04.2006 року працював на посаді газорізальника з ремонту технічного обладнання хімічної промисловості з виробництва мінеральних добрив у ПП Андріксон. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «Номінал» припинило господарську діяльність за рішенням засновників. ПП Андріксон ліквідоване 20.09.2006 року. Позивач не надав повний пакет документів та заяву для розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи на пільгових умовах при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах періодів роботи в ЗАТ «КЧЗ», КПП «Номінал», ПП Андріксон. Відповідно до наданих документів, страховий стаж ОСОБА_1 склав 30 років 02 місяці 16 днів. На момент звернення відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно абз. 1 п. 2 ст. 114 Закону України №1058. За таких обставин позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Право на пенсію за віком ОСОБА_1 набуде при досягненні 63 років.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідачем через відсутність у пільгових довідках інформації про зайнятість повного робочого дня у шкідливих умовах праці та номеру списку пільгової роботи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Нормами статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Крім того, відомості про пільговий характер роботи позивача за Списком №1 містяться в довідках, наданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф “б” цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Як встановлено судом, факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії підтверджується насамперед записами у трудовій книжці позивача.

Суд погоджується, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості тому, що первинні документи підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі – Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового та пільгового стажу спірних періодів.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Аналізуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача на Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе (з 1994 року – відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод») з 02.12.1991 р. по 31.10.2000 р., та у Закритому акціонерному товаристві «Костянтинівський чавуноливарний завод» у період з 01.11.2000 р. по 12.11.2002 р.

Позовні вимоги про зобов`язання здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 07.11.2019 року не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.11.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із зарахуванням до стажу спірних періодів роботи.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Нормами частини третьої статті 139 КАС встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень частини восьмої статті 139 КАС у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ 42171400) про визнання незаконним та скасування рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14 листопада 2019 року про відмову в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ 42171400) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи у Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе (з 1994 року – відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод») з 02.12.1991 р. по 31.10.2000 р., у Закритому акціонерному товаристві «Костянтинівський чавуноливарний завод» у період з 01.11.2000 р. по 12.11.2002 р., врахувавши надані документи як такі, що підтверджують наявність пільгового стажу та з урахуванням висновків суду.

В іншій частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85113, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25, ЄДРПОУ 47121400) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) 13 лютого 2020 року. Повний текст судового рішення складено та підписано 13 лютого 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова