Рішення № 87552728, 12.02.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 р. Справа№200/12799/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., при секретарі судового засідання Гаврик М.М.,

за участю:

представника позивача - Золотухін Р.М. - за довір.;

представника відповідача - Солодова А.О. – за довір.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34, код ЄДРПОУ 31831942)

до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код в ЄДРПОУ: 43141471)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень – рішень,-

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” (далі – позивач, Товариство) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі – відповідач, Офіс ДПС, податковий орган), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо нарахування та погашення в інтегрованій картці платника ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» процентів за користування розстроченням у розмірі 536 173,07 грн. за кодом платежу 30 14010100 00 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби здійснити корегування даних інтегрованої картки платника ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням у розмірі 536 173,07 грн. з інтегрованої картки платника ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за кодом платежу 30 14010100 00 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» та відображення грошових коштів, направлених на їх погашення, як переплата;

- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 24.09.2019р. №0007734613;

- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 24.09.2019 р. №0007754613.

Ухвалою суду від 06 листопада 2019 року позов залишено без руху та позивачу встановлений строк 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання (надіслання) суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 11 304,96 гривень.

19 листопада 2019 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та 20 листопада 2019 року відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 06 грудня 2019 року та в подальшому відкладалось на 20 грудня 2019 року, яке відкладено на 15 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 15 січня 2020 року підготовче провадження у справі закрито та розгляд справи по суті призначено на 12 лютого 2020 року. В цей же день проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування позову позивачем зазначено наступне.

11 травня 2019 року ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», отримано від Офісу ДПС податкову вимогу від 08 травня 2019 р. № 654-46, відповідно до якої станом на 07 травня 2019 року обліковується сума податкового боргу у розмірі 410 278,16 гривень, у т.ч.: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 за основним платежем у розмірі 410 278,16 грн.

Цього ж дня, 11 травня 2019 року позивач звернувся до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» та довідався з інтегрованої картки платника (далі - ІКП), що, ця заборгованість виникла внаслідок наступних дій Податкового органу, а саме: нарахування 26 квітня 2019 року в ІКП з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 заборгованості з процентів за користування відстроченням у розмірі 536 173,07 грн.

При цьому, за даними ІКП, неправомірно нараховані проценти самостійно погашені податковим органом 26 квітня 2019 року за рахунок поточного платежу за декларацією з ПДВ за березень 2019 року та за рахунок існуючої переплати з ПДВ.

Зазначає, що за даними ІКП, станом на 26 квітня 2019 року, спірні донарахування не відображені, але станом на 11 травня та 25 жовтня 2019 року в ІКП наявне відображення суми ПДВ у розмірі 536 173,07 грн. Вважає, що ІКП позивача неправомірно обліковується заборгованість за основним платежем у розмірі 410 278,16 грн.

Вказує, що листом від 19 липня 2019 року №34372/6/99-99-17-05-45, податковий орган зазначив, що податкова вимога від 08.05.2019 р. №654-46 є відкликаною, а рішення про опис майна у податкову заставу від 08.05.2019 р. №8/31831942, втратило чинність.

Крім того, наведені протиправні дії податкового органу, щодо нарахування процентів за минулі податкові періоди, привели до донарахування штрафних санкцій по відношенню до позивача.

Також позивач зазначає, що у відповідності до правил та норм ПК України визначив та сплатив проценти на розстрочені грошові зобов`язання ще у березні 2016 року, жодних зауважень та невідповідностей відповідачем не було виявлено. Однак, після спливу 1095 днів податковий орган самостійно, в порушення норм п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України визначив грошові зобов`язання, навіть не наводячи їх розрахунку та здійснив їх погашення.

Щодо коригування ІПК позивач вказує на те, що у разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку. Зазначає, що протягом 1095 днів, до моменту самостійного нарахування та погашення процентів за користування розстроченням відповідачем, позивач не отримував розстрочення та не здійснював нарахування та погашення процентів за ними.

Таким чином, зважаючи на нормативний припис п. 5 розділу I «Загальні положення» Порядку №422, ефективним способом захисту порушеного права, в даному випадку, є зобов`язання Податкового органу відкоригувати шляхом зменшення (виключення) спірної суми з інтегрованої картки позивача.

З урахуванням викладеного просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Офіс ДПС не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, обґрунтовуючи це наступним:

Відповідно до п.4.2. Порядку №574 нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу).

Згідно ІС «Податковий блок» в 2016 році по підприємству ТОВ "ДТЕК Східенерго" за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 діяв договір розстрочення від 29.01.2016 №19. Сума процентів за користування ТОВ "ДТЕК Східенерго" розстроченням / відстроченням, яка повинна бути розрахована у відповідності з абз.4 п.4.2. Порядку№574 та зарахована до бюджету, станом на 31.03.2016р. складала - 536 173,07 грн.

Зазначає, що відповідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України: «У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків». За умови виконання платником вимог Порядку № 574 і здійснення ним самостійного коректного нарахування і повної сплати процентів за користування розстрочками, сума раніше не нарахованих процентів мала обліковуватися як переплата (її не можна було використовувати у рахунок погашення наступних поточних нарахувань як таку, що належить бюджету згідно з Кодексом).

Обов`язок платника самостійно розрахувати та сплатити відсотки у встановлені строки, чітко визначено законодавством, та ніяким чином не залежить від відображення даних в інтегрованій картці цього платника.

Вказує, що на виконання завдання ДФС України, Офісом великих платників проведено інвентаризацію нарахування процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошового зобов`язання (податкового боргу) наданих до 01.01.2017р. на предмет некоректного нарахування процентів. Та встановлено, що по ТОВ «ДТЕК Східенерго», яке до 16.09.2016р. перебувало на обліку в СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС, при перенесенні баз даних, виник технічний збій при якому частина процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошового зобов`язання (податкового боргу) в ІКП платника зникла.

Пунктом 5 розділу 1 Порядку передбачено, що у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. У зв`язку з цим, на підставі рішення керівника від 26.04.2019р. №9 здійснено коригування суми процентів за користування розстроченням які, з технічних причин зникли з ІКП з врахуванням вірного розрахунку процентів, по податку на додану вартість (14060100) на суму 536 173,7 гривень.

Також зазначає, що безумовне виконання вимог ПК України як платником податків, так і податковим органом та відповідне відображення в оперативному обліку платежів об`єктивних та достовірних відомостей щодо стану розрахунку із бюджетом, які мали б бути відображені у 2014 році, є вирішальними, оскільки незабезпечення такого безумовного виконання норм Кодексу призвело до незабезпечення балансу прав та обов`язків учасників податкових правовідносин, допущені й невиправлені помилки обліку податку призвели до неправильного подальшого відображення стану розрахунків із бюджетом».

Так, в 2016 році технічні помилки в програмному забезпечення призвели до неправильного подальшого відображення стану розрахунків із бюджетом, а саме створило підприємству неправомірну переплату, яку підприємство в процесі здійснення господарської діяльності частково використало, що в подальшому призвело до виникнення податкового боргу, а повинно відкоригувати сальдо розрахунків до нульового значення.

Враховуючи наведене вище, Офіс ДПС вважає коригування ІКП в частині донарахування процентів правомірним та таким, що відповідає діючому податковому законодавству.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги той факт, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України відповідач просить вважати вимоги позивача безпідставними та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, надав додаткові пояснення та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала викладені у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Податковим органом, 08 травня 2019 року стосовно ТОВ «ДТЕК «СХІДЕНЕРГО» винесено податкову вимогу № 654-46 на загальну суму 410 278,16 гривень за платежем «Податок на додану вартість» (а.с. 31, т.1). Також в матеріалах справи міститься рішення про опис майна у податкову заставу № 8/31831942 від 08 травня 2019 року (а.с. 32, т.1).

Зазначені документи були направлені на адресу позивача листом від 08 травня 2019 року № 23207/10/28-10-46-21-14 (а.с. 29, т. 1).

В подальшому, 23 травня 2019 року позивач направив на адресу ДФС України скаргу на зазначену вище податкову вимогу та рішення про опис майна в податкову заставу.

19 липня 2019 року за номером № 34372/6/99-99-17-05 рішенням ДФС України, яке прийнято за результатами розгляду вказаної вище скарги, визначено про відсутність предмету оскарження (а.с. 35-37, т.1).

Так, зі змісту зазначеного рішення вбачається: «26 квітня 2019 в ІКП платника податків ТОВ «ДТЕК «СХІДЕНЕРГО» поновлено суми процентів за користування кредитом на загальну суму 536 173,07 гривень на підставі рішення керівника контролюючого органу від 26 квітня 2019 року, які погашено за рахунок наявної переплати, яка виникла внаслідок сплати ТОВ «ДТЕК «СХІДЕНЕРГО» поточних нарахувань.

За даними ITC «Податковий блок», станом на 08 травня 2019 року у ТОВ «ДТЕК «СХІДЕНЕРГО» обліковувався податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 410 278,16 гривень, що виник через несплату самостійно нарахованих податкових зобов`язань згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість від 16.04.2019р. № 9075614570.

Враховуючи наявність у платника податкового боргу, керуючись вимогами ст.ст. 59, 89 Кодексу, Офісом великих платників податків ДФС сформовано та направлено боржнику зазначену податкову вимогу та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 08 травня 2019 року.

Згідно з положеннями п. 100.1 ст. 100 Кодексу (у редакції, яка діяла до 01012017) розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань aбo податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 Кодексу.

Також у вказаному вище рішенні ДФС України зазначено, що податкова вимога № 654-46 на загальну суму 410 278,16 гривень за платежем «Податок на додану вартість» є відкликаною у зв`язку із погашенням податкового боргу та рішення про опис майна у податкову заставу № 8/31831942 від 08 травня 2019 року втратило чинність. (а.с. 35-37, т. 1).

Судом також встановлено, що 29 січня 2016 року між ТОВ «ДТЕК «СХІДЕНЕРГО» та Органом доходів і зборів в особі в.о. начальника Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС, на підставі статей 19-1 та 100 Податкового кодексу України укладено договір про розстрочення податкового боргу № 19 (а.с.78, 79, т.2)

Згідно з предметом зазначеного договору, Орган доходів і зборів надає ТОВ «ДТЕК «СХІДЕНЕРГО» розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 8 259 231,59 гривень під проценти строком з 01 січня 2016 року по 29 квітня 2016 року. При цьому зазначено, що розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 статті 129 ПК України.

Також зазначеним договором встановлено, що розстрочені суми податкового боргу з податку на додану вартість сплачуються наступним чином: основний платіж 8 259 231,59 гривень по строку сплати 29 лютого 2016 року, 30 березня 2016 року та 29 квітня 2016 року у сумі 2 753 077,59 грн., 2 753 077,00 грн. та 2 753 077,00 грн., відповідно (п.1 Договору).

У пункті 3 Договору визначено, що платник податків (позивач) має право достроково погасити розстрочену суму податкового боргу або її частину разом із сумою нарахованих на цю суму процентів. Достроково розірвати договір, повністю погасивши суми розстроченого податкового боргу та проценти, нараховані за фактичний строк користування розстроченням.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений договір був укладений на підставі Рішення Державної фіскальної служби України № 534 від 31 грудня 2015 року «Про розстрочення грошових зобов`язань» (а.с. 79, т.2).

18 березня 2016 року за № 13/381 ТОВ «ДТЕК «СХІДЕНЕРГО» на адресу СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС у Донецькій області направлено лист, зі змісту якого вбачається, що: позивач звертається до податкового органу з питанням щодо перенесення строку сплати частки розстроченої згідно з рішенням про розстрочення податкового боргу № 534 від 31.12.2015р. суми з податку на додану вартість.

У листі також зазначено про те, що у зв`язку з тим, що на території Донецької та Луганської областей склалася ситуація, яка унеможливлює роботу банківської системи у звичайному порядку, суттєво зменшився грошовий потік від контрагентів за реалізовану теплоенергію, комунальні послуги. Це призвело до зростання дебіторської заборгованості, виникнення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, та негативно відобразилось на сплаті податків, як до державного, так і місцевих бюджетів. В наслідок ситуації у теперішній час підприємство не має достатньо грошових коштів до сплати податкових зобов`язань. Основним дебітором Товариства виступає ДП «Енергоринок». Станом на 01.03.2016р. заборгованість становить 1 871,3 млн.грн. Очікується поступове погашення заборгованості та отримання коштів за відпущену електроенергію в поточному та наступних періодах. Отримані кошти будуть спрямовані в оплату першочергових платежів, в тому числі на погашення розстрочених сум з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене та керуючись нормами законодавства України, ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» просить СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФСу Донецькій області прийняти рішення щодо перенесення строку сплати платежу з податку на додану вартість на 29.04.2016р. у розмірі 2 753 077 грн. що згідно графіку до договору про розстрочення податкового боргу належить до сплати на 30.03.2016р.

31 березня 2016 року TOB «ДТЕК «СХІДЕНЕРГО» платіжним дорученням №2116476781 було здійснено перерахування податку на додану вартість в загальній сумі 8 808 821,23 грн. в тому числі:

- розстрочений податковий борг з податку на додану вартість - 8 259 231,59 грн.;

- відсотки за користування розстрочкою - 549 589,64 грн.

У зв`язку з чим, позивач просив податковий орган скоротити термін дії розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», наданого на підставі Рішення про розстрочення податкового боргу №534 від 31.12.2015р. на загальну суму 8 259 231,59 грн. згідно строків сплати: з 29.04.2016р. на 31.03.2016. у сумі 8 259 231,59 грн. (лист позивача від 31.03.2016р. № 13/484/1).

Зазначені вище обставини підтверджені платіжним дорученням від 31.03.2016р. про сплату позивачем грошових зобов`язань, у т.ч. процентів за користування розстроченням по сплаті податку на додану вартість, у розмірі 8 808 821,23 гривень (а.с. 85, т.2)

Судом також встановлено, що Податковим органом 27 серпня 2019 року проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено Акт «Про результати камеральної перевірки ТОВ «ДТЕК «СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942) ) з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість» (а.с. 40-51, т.1).

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення: п. 57.1 ст. 57 ПК України, відповідно до якого встановлено факт несвоєчасної сплати до бюджету узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ, а саме:

за вересень 2016 року, визначених в податковій декларації з ПДВ №9197361746 від 20.10.2016р. у розмірі 438 424,53 грн. (строк сплати 30.10.2016 р.) із затримкою на 30 календарних днів;

за жовтень 2016 року, визначених в податковій декларації з ПДВ №9222568476 від 18.11.2016р. у розмірі 438 424,53 грн. (строк сплати 30.10.2016 р.), в т.ч.: у сумі 417 000,91 грн. із затримкою на 21 календарний день; у сумі 21 423,62 грн. із затримкою на 27 календарних днів;

за листопад 2016 року, визначених в податковій декларації з ПДВ №9247067806 від 20.12.2016р. у розмірі 425 698,28 грн. (строк сплати 30.12.2016 р.) із затримкою на 28 календарних днів;

за грудень 2016 року, визначених в податковій декларації з ПДВ №9267093057 від 19.01.2017р. у розмірі 425 698,28 грн. (строк сплати 30.01.2017 р.) із затримкою на 58 календарних днів;

за квітень 2017 року, визначених в податковій декларації з ПДВ №9092283202 від 19.05.2017 р. у розмірі 423 403,28 грн. (строк сплати 30.05.2017 р.) із затримкою на 31 календарний день;

за травень 2017 року, визначених в податковій декларації з ПДВ №9116646255 від 19.06.2017 р. у розмірі 423 403,28 грн. (строк сплати 30.06.2017 р.) із затримкою на 27 календарних днів;

за червень 2017 року, визначених в податковій декларації з ПДВ №9140221950 від 19.07.2017р. у розмірі 423 403,28 грн. (строк сплати 30.07.2017 р.) із затримкою на 30 календарних днів;

за липень 2017 року, визначених в податковій декларації з ПДВ №9165972593 від 17.08.2017 р. у розмірі 423 403,28 грн. (строк сплати 30.08.2017 р.), в т.ч.: у сумі 234 704,00 грн. із затримкою на 13 календарних днів; у сумі 188 688,28 грн. із затримкою на 28 календарних днів;

за серпень 2017 року, визначених в податковій декларації з ПДВ №9191065181 від 19.09.2017р. у розмірі 188 699,28 грн. (строк сплати 30.09.2017 р.) із затримкою на 28 календарних днів;

за вересень 2017 року, визначених в податковій декларації з ПДВ №9216908375 від 19.10.2017р. у розмірі 188 699,28 грн. (строк сплати 30.10.2017 р.), в т.ч.: у сумі 72,00 грн. із затримкою на 10 календарних днів; у сумі 188 627,28 грн. із затримкою на 24 календарних дня.

Також перевіркою встановлено порушення п. 50.1 ст. 50 ПК України, відповідно до якого встановлено факт несвоєчасної сплати до бюджету узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ, визначених в наданих уточнюючих розрахунках, а саме:

№9248383574 від 21.12.2016 р. у сумі 194 102 грн. із затримкою на 6 календарних днів (строк сплати 21.12.2016 р., фактично погашено 27.12.2016 р.);

№9248376385 від 21.12.2016 р. у сумі 132 847 грн. із затримкою на 6 календарних днів (строк сплати 21.12.2016 р., фактично погашено 27.12.2016 р.).

Судом встановлено, що 12.09.2019р. позивачем до Податкового органу надані заперечення №б/н на акт від 27.08.2019 р. №464/28-10-46-13/31831942 (а.с. 54-65, т.1).

У відповіді, листом №1979/10/28-10-46-13 від 19.09.2019р. «Про результати розгляду заперечення до акту перевірки», вказані заперечення податковий орган залишив без задоволення, а висновки Акту без змін (а.с. 69, 70, т.1).

24 вересня 2019 року Податковим органом, винесені спірні податкові повідомлення-рішення:

№0007734613, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПК України), та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 6, 6, 10, 13, 21, 21, 24, 27, 27, 28, 28, 28, 30, 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 3 277 104,74 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 327 710,47 грн. за платежем ПДВ;

№0007754613, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України, та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 31 та 58 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 849 101,56 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 169 820,31 грн. за платежем ПДВ.

Таким чином, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач не погоджується з діями Офісу ДПС, щодо нарахування та відображення в ІКП платника податків процентів, з наступним їх погашенням в порядку черговості, вважає їх неправомірними, та як наслідок прийняті спірні податкові повідомлення – рішення на думку позивача є протиправними та такими, що прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, практики Європейського суду з прав людини, положень Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, у зв`язку із чим – податкові повідомлення – рішення підлягають скасуванню.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Щодо строку давності 1095 днів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Статтею 129 ПК України передбачено, що нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 129.3 вказаної статті нарахування пені закінчується:

129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;

129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Пунктом 129.4 визначено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до пп. 19-1.1.10 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України однією з функцій контролюючих органів є забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Відповідно до наведених вимог ПК України, з метою реалізації пп. 19-1.1.10 п. 19-1.1 ст. 19-1 вказаного Кодексу та удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету на загальнообов`язкове державне соціальне страхування наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422, затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ вказаного Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, на час виникнення спірного податкового боргу визначався Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року №765, що зареєстрований Міністерством юстиції України 4.02.2014 року за № 217/24994 (далі - Порядок).

Пунктом 3 розділу І Порядку визначено, що інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Згідно пункту 11 розділу І Порядку зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 2 р.1 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 року, визначені наступні дані: достовірність показників інформаційної системи; первинні документи; первинні показники.

Відображення в підсистемі, що забезпечує обліку платежів, відомостей про надані платникам податків розстрочення платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), здійснюється відповідно до статті 100 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України та порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків.

Кожен випадок розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань або податкового боргу оформлюється окремим рішенням.

Первинними документами, що є підставою для розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов`язань (податкового боргу) перед бюджетом та скасування наданих розстрочень (відстрочень) є: рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); додаткова угода до договору у разі дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум; додаткова угода до договору у разі прийняття рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); графік погашення розстрочених (відстрочених) сум боргу, складений на підставі рішення суду або відповідного закону, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення).

У відповідності до п. 4.2 порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов`язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва та території України, затвердженого постановою КМУ від 07.02.2018 року № 85, нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу). Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) “його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).

Згідно з п. 1 р. 3 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 року, при погашенні розстрочених (відстрочених) сум у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням) і ІПК здійснюється нарахування процентів за користування розстроченням (відстроченням), Нарахування процентів, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 ст. 129 глави 12 розділу ІІ Податкового кодексу України, відображається в ІПК шляхом операцій з нарахувань суми процентів за користування кредитом. Нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) та/або наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) по день фактичного погашення чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) включно.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позивач у відповідності до правил й норм Податкового кодексу України визначив та сплатив проценти на розстрочені грошові зобов`язання ще у березні 2016 року. При цьому, жодних заперечень та невідповідностей відповідачем не було виявлено. Однак після спливу 1095 днів податковий орган у квітні 2019 року самостійно, в порушення норм п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначає додатково грошові зобов`язання, не наводячи їх розрахунку та здійснює їх погашення.

Суд вказує на те, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що нараховані проценти за користування відстроченням мають відношення саме до наданих договорів про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу).

Крім того, відповідно до п. 4.2 договору № 19 від 29 січня 2016 року про розстрочення грошового зобов`язання, орган державної фіскальної служби зобов`язується достроково розірвати договір на підставі рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та пред`явити до сплати невнесену суму грошового зобов`язання (податкового боргу), а також процентів, нарахованих за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням) якщо: з`ясовано, що інформація, подана платником податків при укладанні зазначених договорів, виявилась недостовірною, перекрученою або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов`язань, які виникли після укладання зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов`язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов`язання податкового боргу.

Відповідно до п. 6.4 вищевказаного договору: у разі перенесення строків сплати розстроченої (відстроченої) суми орган державної фіскальної служби має право визначати нові строки сплати цих сум.

Під час розгляду справи, представник відповідача не надав жодного доказу щодо дострокового розірвання або скасування дії договорів на підставі рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та не пред`явив до сплати невнесену суму процентів, нарахованих за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

За твердженням відповідача на підставі листа ДФС ним було проведено інвентаризацію наданих згідно зі статтею 100 ПК України розстрочень (відстрочень), які діяли у період до 01.01.2017 року, на предмет виявлення некоректного нарахування процентів, факти некоректного нарахування процентів за користування розстроченням було виявлене.

Як на підставу такого некоректного спірного нарахування процентів позивачу, відповідач посилається на некоректну роботу інформаційної системи органів ДФС, внаслідок чого спірні суми процентів своєчасно не нараховані до ІПК позивача, отже, відповідач, вважаючи зазначену суму втратами бюджету, які підлягають безумовному донарахуванню контролюючим органом та сплаті платником податків, 26.04.2019 відобразив донарахування процентів, що виявлені в результаті інвентаризації.

Суд вважає за необхідне повторно наголосити, що згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку доводам представника відповідача про некоректну роботу інформаційної системи органів ДПС, що спричинило не нарахування до інтегрованих карток платника податків спірних сум, суд зазначає, що відповідачем, по-перше, не надано доказів на підтвердження некоректної роботи інформаційної системи органів ДПС (ДФС) (акти, накази про службові розслідування, тощо), та, по-друге, відповідачем суду не надано доказів, виходячи з чого саме на позивача перекладений тягар відповідальності за некоректну роботу інформаційної системи органів ДПС в частині, що стосується досліджуваних судом спірних обставин, а не на вповноважених працівників органів ДПС, у разі, якщо така некоректна робота інформаційної системи органів ДПС дійсно мала місце.

Дана позиція також підтверджується постановами Верховного суду у справах № 826/1711/17, № 806/1770/16; № 813/2520/17.

Щодо питання правомірності винесення спірних податкових – повідомлень рішень, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом Податковим органом 24 вересня 2019 року винесені спірні податкові повідомлення-рішення:

№0007734613, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПК України), та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 6, 6, 10, 13, 21, 21, 24, 27, 27, 28, 28, 28, 30, 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 3 277 104,74 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 327 710,47 грн. за платежем ПДВ;

№0007754613, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України, та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 31 та 58 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 849 101,56 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 169 820,31 грн. за платежем ПДВ.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що:

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року №9197361746 від 20.10.2016 р., рядком 18.1 визначена сума ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 94 999 434 грн.

Строк сплати, встановлений 30.10.2016 р.

Вказана сума сплачена платіжним дорученням №2116650259 від 10.10.2016 р. на суму 30 000 000,00 грн. та платіжним дорученням №2116670800 від 28.10.2016 р. на суму 64 999 434,00 грн., тобто загальна сума сплати становить 94 999 434 грн.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року №9222568476 від 18.11.2016 р., рядком 18.1 визначена сума ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 122 971 446 грн.

Строк сплати, встановлений 30.11.2016 р.

Вказана сума сплачена платіжним дорученням №2116703235 від 29.11.2016 р. на суму 122 971 446,00 грн.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року №9247067806 від 20.12.2016 р., рядком 18.1 визначена сума ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 22 911 578 грн.

Строк сплати, встановлений 30.12.2016 р.

Вказана сума сплачена платіжним дорученням №2116732357 від 21.12.2016 р. на с уму 22 911 578,00 грн.

Таким чином, відсутня несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за листопад 2016 року.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року №9267093057 від 19.01.2017 р., рядком 18.1 визначена сума ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 98 558 238 грн.

Строк сплати, встановлений 30.01.2017 р.

Вказана сума сплачена платіжним дорученням №2116774352 від 27.01.2017 р. на суму 98 558 238,00 грн.

Таким чином, відсутня несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за грудень 2016 року.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за квітень 2017 року №9092283202 від 19.05.2017 р., рядком 18 визначена сума ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 104 012 396 грн.

Строк сплати, встановлений 30.05.2017 р.

Вказана сума сплачена платіжним дорученням №2116879956 від 30.05.2017 р. на суму 99 012 396,00 грн. та на суму у розмірі 5 000 000,00 грн. за рахунок надмірно сплаченої суми ПДВ, повернутої на рахунок електронного адміністрування ПДВ за листом Платника податків №13/483 від 26.05.2017 р., та відповідно до інформації з електронного кабінету Платника податків, тобто загальна сума сплати становить 104 012 396 грн.

Таким чином, відсутня несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за квітень 2017 року.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за травень 2017 року №9116646255 від 19.06.2017 р., рядком 18 визначена сума ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 25 611 735 грн.

Строк сплати, встановлений 30.06.2017 р.

Вказана сума сплачена платіжним дорученням №4 від 30.06.2017 р. на суму 25 611 735,00 грн.

Таким чином, відсутня несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за травень 2017 року.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року №9140221950 від 19.07.2017 р., рядком 18 визначена сума ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 67 940 827 грн.

Строк сплати, встановлений 30.07.2017 р.

Вказана сума сплачена платіжним дорученням №377083 від 27.07.2017 р. на суму 67 940 827,00 грн.

Таким чином, відсутня несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за червень 2017 року.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року №9165972593 від 17.08.2017 р., рядком 18 визначена сума ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 114 580 698 грн.

Строк сплати, встановлений 30.08.2017 р.

Вказана сума сплачена платіжним дорученням №2116933263 від 29.08.2017 р. на суму 114 580 698,00 грн.

Таким чином, відсутня несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за липень 2017 року.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року №9191065181 від 19.09.2017 р., рядком 18 визначена сума ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 162 636 546 грн.

Строк сплати, встановлений 30.09.2017 р.

Вказана сума сплачена платіжним дорученням №2116946497 від 11.09.2017 р. на суму 25 000 000,00 грн. та платіжним дорученням №2116962482 від 28.09.2017 р. на суму 137 636 546,00 грн., тобто загальна сума сплати становить 162 636 546 грн.

Таким чином, відсутня несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за серпень 2017 року.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за вересень 2017 року №9216908375 від 19.10.2017 р., рядком 18 визначена сума ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 143 992 677 грн.

Строк сплати, встановлений 30.10.2017 р.

Вказана сума сплачена платіжним дорученням №2116972357 від 09.10.2017 р. на суму 12 000 000,00 грн. та платіжним дорученням №2116991171 від 27.10.2017 р. на суму 131 992 677,00 грн., тобто загальна сума сплати становить 143 992 677 грн.

Таким чином, відсутня несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за вересень 2017 року.

За уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з вправленням самостійно виявлених помилок за липень 2015 року, поданий у грудні 2016 року №9248376385 від 21.12.2016 р. та за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з вправленням самостійно виявлених помилок за липень 2016 року, поданий у грудні 2016 року №9248383574 від 21.12.2016 р.

Відповідно до рядків 18.1 та 18.3 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з вправленням самостійно виявлених помилок за липень 2015 року, поданий у грудні 2016 року №9248376385 від 21.12.2016 р., сума ПДВ, що сплачується до державного бюджету становить 132 847 грн. та 3 985 грн.

Відповідно до рядків 18.1 та 18.3 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з вправленням самостійно виявлених помилок за липень 2016 року, поданий у грудні 2016 року №9248383574 від 21.12.2016 р., сума ПДВ, що сплачується до державного бюджету становить 194 102 грн. та 5 823 грн.

Вказані суми сплачена платіжним дорученням №2116732358 від 21.12.2016 р. на 326 949,12 грн. та платіжним дорученням №2116732359 від 21.12.2016 р. на 90 051,79 грн. (сплата штрафних санкцій та пені).

Таким чином, відсутня несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за уточнюючими розрахунками №9248376385 від 21.12.2016 р. та №9248383574 від 21.12.2016 р.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п. 202.1 ст. 202 ПК України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця (а), та якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання (б).

Згідно зі ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1). Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2).

При цьому, п. 126.1 ст. 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 126.2 ст. 126 ПК України визначено, що у разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов`язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов`язання.

Таким чином, Платник податків у строки визначені ПК України сплатив узгоджені суми податкових зобов`язань з ПДВ за період з вересня 2016 року по вересень 2017 року, та за уточнюючими розрахунками №9248376385 від 21.12.2016 р. та №9248383574 від 21.12.2016 р., а отже відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 24.09.2019 р. №0007734613 та від 24.09.2019 р. №0007754613.

Зазначені вище обставини підтверджені первинними документами, зокрема, відповідними деклараціями з ПДВ та платіжними дорученнями щодо сплати зобов`язань з податку на додану вартість до бюджету (а.с. 18-65, т.2).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог позивача, суд дійшов висновку про необхідність стягнути на користь позивача з відповідача (за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень) суму судового збору, сплаченого позивачем 11 304,96 гривень.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНРГО” (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34, код ЄДРПОУ 31831942) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код в ЄДРПОУ: 43141471) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень – рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо нарахування та погашення в інтегрованій картці платника ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» процентів за користування розстроченням у розмірі 536 173,07 грн. за кодом платежу 30 14010100 00 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби здійснити корегування даних інтегрованої картки платника ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням у розмірі 536 173,07 грн. з інтегрованої картки платника ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за кодом платежу 30 14010100 00 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» та відображення грошових коштів, направлених на їх погашення, як переплата.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 24 вересня 2019 року №0007734613, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 6, 6, 10, 13, 21, 21, 24, 27, 27, 28, 28, 28, 30, 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 3 277 104,74 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 327 710,47 грн. за платежем податок на додану вартість;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 24 вересня 2019 року №0007754613, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України, та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 31 та 58 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 849 101,56 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 169 820,31 грн. за платежем податок на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код в ЄДРПОУ: 43141471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНРГО” (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34, код ЄДРПОУ 31831942) суму судового збору у розмірі 11 304,96 гривень.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 лютого 2020 року. Повний текст судового рішення складено та підписано 13 лютого 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова