Ухвала суду № 87552581, 13.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 лютого 2020 року Справа 160/1604/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

11.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо неподання до суду відповідної заяви про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в період з 06.06.2014 по 10.05.2016;

- визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області від 21.05.2019 №ф-10390-50/67у, про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми боргу 21 030, 90 грн.

- визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області від 08.11.2019 №ф-10390-50/67 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми боргу 26 539,26 грн.

Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Так, суд зазначає, що до позовної вимоги щодо визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо неподання до суду відповідної заяви про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в період з 06.06.2014 по 10.05.2016, застосовується шестимісячний строк встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.

До позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10390-50/67 від 08.11.2019 року та №Ф-10390-50/67у від 21.05.2019 року застосовується десятиденний строк встановлений Законом №2464-VI.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом - 07.02.2020 року, в якому оскаржує бездіяльність відповідача у період з 06.06.2014 року по 10.05.2016 року, тобто позивач звернувся до суду з вказаною вимогою після спливу шестимісячного строку для звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Також, позивач оскаржує вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10390-50/67 від 08.11.2019 року та №Ф-10390-50/67у від 21.05.2019 року.

У позовній заяві позивач вказав, що 10.01.2020 року отримав оскаржувану вимогу №Ф-10390-50/67 від 08.11.2019 року, щодо дати отримання вимоги №Ф-10390-50/67у від 21.05.2019 року позивачем не вказано. Таким чином, позивач звернувся з вказаними позовними вимогами з пропуском 10-денного строку встановленого Законом №2464-VI.

Так, відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та докази поважності причин такого пропуску в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.

Також, відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» від 23.11.2018 року № 2629-VIII, станом на 1 січня 2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2 102,00 гривні.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, отже, сума судового збору за вимогу немайнового характеру складає – 840,80 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 47570,16 грн., отже, судовий збір за вимоги майнового характеру складає 840,80 грн.

Позивачем на підтвердження сплати судового збору за звернення з даною позовною заявою до суду було долучено до позовної заяви квитанцію №0.0.1583005454.1 від 16.01.2020 року про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

При цьому, судом встановлено, що станом на час прийняття даної ухвали Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) містить відомості про сплачений позивачем судовий збір, згідно квитанції №0.0.1583005454.1 від 16.01.2020 року, який зараховано у справі №160/724/20.

Статистична картка справи №160/724/20 містить відомості про зарахування судового збору, згідно наведеного вище платіжного доручення до Державного бюджету України, отже, зарахування судового збору, згідно квитанції №0.0.1583005454.1 від 16.01.2020 року до даної справи є неможливим.

За таких обставин суд не може прийняти наявну в позовній заяві квитанцію, як належний доказ сплати судового збору, а тому дійшов висновку, що станом на день звернення позивача до суду із позовною заявою по даній справі позивачем не сплачено судовий збір.

Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: Отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA238999980313131206084004008; Код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу*; 101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також, відповідно до вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з наданих до позовної заяви документів, позивачем до позовної заяви не додано оскаржувану вимогу №Ф-10390-50/67у від 21.05.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Дєєв