Ухвала суду № 87552540, 13.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 грудня 2019 року Справа №804/8855/17 Провадження №2000вр-19/804/8855/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки у рішенні шляхом заміни сторони виконавчого провадження за позовом до відповідача-1: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідача-2: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2019р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення помилки у рішенні шляхом заміни сторони виконавчого провадження.

В обгрунтування заяви зазначено, що 30.11.2019р. ОСОБА_1 одержано постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Шеремет О.В. від 25.10.2019р. про повернення виконавчого документу стягувачу з посиланням на ч.2 ст.20 Закону України «Про систему гарантування вкладів осіб», згідно якої кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не підлягають вилученню. Згідно ч.5 ст.20 цього Закону на майно, у тому числі кошти, Фонду не може бути накладений арешт, а також застосовані способи забезпечення позову.

З огляду на викладене, заявник (позивач по справі) вважає, що оскільки він сплачував судовий збір на рахунок Державної казначейської служби України, то остання і повинна ці кошти йому повернути, а відтак, просить суд, виправити помилку в рішенні суду від 24.05.2018р. у справі №8855/17, замінивши сторону виконавчого провадження на Державну казначейську службу України.

При розгляді заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки у рішенні шляхом заміни сторони виконавчого провадження суд виходить з наступного.

Статтею 253 КАС України визначено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону №4452-VI є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 №1691 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2012 за №33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.

Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 №2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за №1581/12/21893), оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 29.05.2019 у справі №826/9960/15.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що понесені позивачем документально підтверджені витрати на сплату судового збору в розмірі 1’ 280грн 00коп. підлягають відшкодуванню Фондом.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне внести виправлення до резолютивної частини рішення суду від 24.05.2018р., зазначивши вірно про стягнення на користь ОСОБА_1 з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суми судових витрат у розмірі 1’ 280грн. 00коп.

Керуючись ст.ст.241, 243, 253, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Виправити описку у резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2018р. по справі №804/8855/17, виклавши п`ятий абзац у наступній редакції:

"Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) судові витрати у загальній сумі 1’ 280грн. 00коп. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень)."

Копію цієї ухвали надіслати:

- заявнику за адресою листування: 49094, м.Дніпро, вул.Мандриківська, буд.159, кв.59;

- відповідачу-1 за адресою: 01601, м.Київ, вул.Прорізна, буд.8;

- відповідачу-2 за адресою: 04073, м. Київ, вул.Січових Стрільців, буд.17.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.ст.254, 256 КАС України та може бути оскаржена у строки встановлені ст.295 КАС України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч.1 ст.294 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Третій апеляційний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова