Рішення № 87552418, 24.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року Справа № 160/11350/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Маковської О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування періоду роботи призначеної за віком пенсії у період з 01.02.2002 по 13.06.2005 ОСОБА_1 на Приватному підприємстві «Вітязь» на шахті «Глибока» шахтоуправління «Донбас» згідно Закону України від 02.09.2008 №345 «Про підвищення престижності шахтарської праці» при наявності 15 років роботи на підземних роботах, з повним робочим днем, до пільгового стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії, призначити, пенсію згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при наявності 15 років роботи на підземних роботах, з повним робочим днем під землею.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на пільгових умовах, згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», проте, відповідач відмовив у здійсненні перерахунку. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача 10.01.2020 надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що відповідачем при первісному призначенні пенсії на підставі наданої пільгової довідки від 13.06.2005 №56 стаж роботи на посаді прохідника з 01.02.2002 по 13.06.2005 в Приватному підприємстві «Вітязь» на шахті «Глибока» шахтоуправління «Донбас» було зараховано до загального страхового стажу та пільгового стажу за Списком №1 в повному обсязі.

Щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу відповідно до Закону України від 02.09.2008 №345 «Про підвищенні престижності шахтарської праці» (далі - Закону №345), то відповідач у відзиві зазначив, що право на обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону №345 мають працівники, що видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівники шахто будівельних підприємств, які відпрацювали повний робочий день (чоловіки не менше як 15 років) на підземних роботах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначило, що в пільговій довідці, виданій Приватним підприємством «Вітязь» від 13.06.2005 №56 за період роботи з 01.02.2002 по 13.06.2005зазначено, що ПП «Вітязь» видобутком вугілля та демонтажем устаткування не займається.

Відповідач у відзиві посилається на листи Міністерства праці та соціальної політики України від 10.12.2008 №13685/0/14/-08/010 та від 04.02.2009 №1147/0/14-09/039 в яких вказано, що дія статей 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, передбачених пунктами «а», «б», «в» та не поширюється на працівників, передбачених пунктами «г», «д», «е» підрозділу І «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І «Гірничі роботи» Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

На підставі зазначеного, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області доходить висновку, що для зарахування позивачу стажу з 01.02.2002 по 13.06.2005 за Законом №345 відсутні законні підстави.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію, розраховану від загального трудового стажу - 32 роки 9 місяців 9 днів, в т.ч. робота за Списком №1 - 3 роки 4 місяці 13днів, робота за Списком №1 (шахтарі) - 13 років 1 місяць 5 днів.

Звертаючись за перерахунком пенсії відповідно до Закону №345, позивач посилався на Довідку від 13.06.2005 №56 в якій зазначено, що позивач дійсно в період з 01.02.2002 по 13.06.2005 працював проходчиком 5-го розраду з повним робочим підземним днем в шахті «Глубокая».

До Довідки додано копію Наказу ГОАО «Шахтоуправление Донбасс» - ДПГХК «Донуголь» ЧП «Витязь» від 16.07.2001 №6 «Об итогах аттестации рабочих мест по условиям труда» в якому зазначено: «Проходчикам, электрослесарям (слесарям) дежурным по ремонту оборудования, горнорабочим, горнорабочим по ремонту горных выработок, машинистам подземных установок подтвердить право на льготную пенсию по Списку - 1, раздел 1 «Горные работы», подраздел 1 «Подземные работы в шахтах…», код 1010100А. «Все рабочие, занятые полный рабочий день на подземных работах».

Проте, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовило в перерахунку пенсії посилаючись на листи Міністерства праці та соціальної політики України.

Вирішуючи питання по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів регулюються нормами Конституції України, Законом №345, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» тощо.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст.1 Закону №345 дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону №345 передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач має стаж на підземних роботах, як це передбачено нормою ст. 8 Закону №345 за Списком №1 - 3 роки 4 місяці 13днів, за Списком №1 (шахтарі) - 13 років 1 місяць 5 днів. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

За наведених обставин, суд вважає, що на позивача розповсюджуються норми Закону №345, тобто, в даному випадку, наявні правові підстави для призначення пенсії в розмірі 80 відсотків від його середнього заробітку, з огляду на те, що посада позивача відноситься до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, що підтверджується довідкою від 13.06.2005 №56 та Наказом від 16.07.2001 №6 «Об итогах аттестации рабочих мест по условиям труда».

При цьому, оцінюючи доводи відповідача щодо підстав відмови у перерахунку позивачеві призначеної пенсії на підставі ст.8 Закону №345 з посиланням на листи Міністерства праці та соціальної політики України, суд зазначає наступне.

Як в тексті ст.1, так і в тексті ст.8 Закону №345 не міститься будь-яких застережень або обмежень, пов`язаних із застосуванням зазначених норм чинного законодавства України щодо поширення дії зазначених статей на працівників, передбачених пунктами «а», «б», «в», та не поширення наведених норм на працівників, передбачених пунктами «г», «д», «е» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві, шахтах, рудників, копалень» розділу 1 «Гірничі роботи» Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2013 р. №36.

В наведеному контексті, посилання відповідача на листи Міністерства праці та соціальної політики України від 10.12.2008 №13685/0/14-08/010 та від 04.02.2009 №1147/0/14-09-039 щодо поширення дій статей 1 та 8 Закону №345 лише на працівників передбачених пунктами «а», «б», «в», не відповідає змісту ст. 1, 8 зазначеного Закону, а відтак не може бути покладено в основу відмови позивачеві у перерахунку пенсії, оскільки Міністерства праці та соціальної політики України не наділено нормами чинного законодавства України щодо довільного тлумачення норм чинного законодавства України, а також щодо звуження прав осіб, які отримують пільгову пенсію за Списком №1 щодо здійснення перерахунку такої пенсії з урахуванням ст. 1, 8 Закону №345 та мають право на здійснення такого перерахунку.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій, тому позовні вимоги позивача про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 768,40 грн. (квитанція від 21.11.2019 №16692) підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 139, 241-246, 255, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська