Ухвала суду № 87551943, 07.02.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

07 лютого 2020 року Справа № 915/2189/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 )

до відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )

про визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі недійсним,

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився.

встановив:

28.10.2019 позивач звернувся до господарського суду з позовної заявою (вх.№16559/19) до відповідача, якою просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНВЕЄРМАШ МИКОЛАЇВ" від 13.02.2018, укладеного між представником ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2189/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 04.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 02 грудня 2019 року о 12:00 год., встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті справи.

02.12.2019 відповідачем подано до господарського суду відзив на позовну заяву без доказів його надіслання позивачеві.

02.12.2019 судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 10 днів та відкладення розгляду справи на 13.01.20 о 11 год. 20 хв.

Клопотанням від 13.01.2020 відповідач просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою суду від 13.01.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 20 днів та відкладено розгляд справи на 03.02.20 о 10 год. 30 хв.

03.02.2020 сторонами подано до господарського суду спільну заяву про затвердження мирової угоди.

03.02.2020 сторонам оголошено перерву у судовому засіданні до 05.02.2020 о 10:40 год.

05.02.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 07.02.2020 о 10:00 год.

06.02.2020 позивачем подано суду заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, правом участі у судовому засіданні не скористались.

На підставі ст. 233 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно до положень ст. 192 ГПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Дослідивши зміст поданої сторонами мирової угоди, суд вважає за необхідне відмовити у її затвердженні.

Мирова угода за своєю правовою природою є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Мирова угода ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах, вона, як правило виконується добровільно.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета позову. Умови мирової угоди не можуть поширюватися на осіб, які не є сторонами спору, не можуть стосуватися вимог, що не заявлялися у позовній заяві.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі недійсним.

Водночас, умови мирової угоди, між іншим, врегульовують відносини сторін та третіх осіб, які витікають з договорів позики від 01.06.2016, 25.07.2016, 13.12.2016, 13.12.2016 та 21.12.2019, які не стосуються вимог, що заявлені у позовній заяві; положення п. 2.3. мирової угоди суперечать Закону, зокрема, положенням ст. 16 ЦК України та ч. 4 ст. 4 ГПК України щодо недійсності відмови від судового захисту; положення п. 4.3. порушують права третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНВЕЄРМАШ МИКОЛАЇВ" в частині права власності на майно останньої; положення п. 5 мирової угоди є невиконуваними у відповідності до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За таких підстав, з урахуванням ст. 192 ГПК України, суд вважає за необхідне відмовити у затвердженні мирової угоди.

У відповідності до ч.2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

06.02.2020 позивачем подано до суду заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі.

За приписами ч. ч. 1-3 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

З урахуванням вищенаведеного, та враховуючи те, що подана заява позивача про відмову від позову підписана позивачем особисто та не суперечить нормам чинного законодавства України, тому остання судом приймається, а провадження у справі, на підставі п. 4 ч.1 ст. 231 ГПК України, підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд зазначає, що повернення позивачу сплаченого судового збору, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 46, 130, 177, 181, п.2 ч.2 ст. 185, ст.191, п. 4 ч.1 ст.231, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені спільної заяви (вх. №1366/20 від 03.02.2020) про затвердження мирової угоди - відмовити.

2. Прийняти відмову позивача від позову.

3. Закрити провадження у справі.

4. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 12.02.2020.

Суддя В.О.Ржепецький