Рішення № 87551896, 29.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2020Справа № 910/10393/19Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до 1. Фізичної особи-підприємця Теленченко Максима Миколайовича,

2. ОСОБА_1

про стягнення 447 588,98 грн.

Представники учасники справи:

від позивача: Світич П.В., ордер від 08.11.2019 № 703352;

від відповідача 1: Кривошей Г.В., ордер від 13.11.2019 № 1012483;

від відповідача 2: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Теленченко Максима Миколайовича та ОСОБА_1 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в сумі 447 588,98 грн., а саме 400 002,15 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 23 832,55 грн. заборгованості за простроченими відсотками за кредитом, 21 119,58 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 654,64 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1 844,48 грн. річних від прострочених сум по кредиту, 135,58 грн. річних від прострочених сум по відсоткам.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Фізичною особою - підприємцем Теленченко М.М., як позичальником, своїх зобов`язань за укладеним між ним та позивачем, як позикодавцем договором про надання овердрафту від 05.12.2018 № 260/2018, виконання відповідачем 1 якого забезпечене Договором поруки від 05.12.2018 № 552, відповідно укладеним позивачем з ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 судом було здійснено запит до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо доступу до персональних даних, зокрема реєстрації місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), у строки, визначені частиною 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідь на судовий запит від 07.08.2019 Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської районної в місті Києві державної адміністрації надано відповідні відомості стосовно громадянки ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через відділ діловодства суду 02.09.2019 від позивача надійшла заява від 30.08.2019 № 100.19.-09/9406 щодо усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10393/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.10.2019. Цією ж ухвалою судом встановлено відповідачу строк подачі відзиву на позовну заяву.

Проте, підготовче засідання призначене на 16.10.2019 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2019 підготовче засідання призначено на 13.11.2019.

У підготовче засідання 13.11.2019 з`явились уповноважені представники позивача та відповідача 1. Уповноважений представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився.

Доказів отримання відповідачем 2 ухвали суду від 25.10.2019 поштовим відділенням зв`язку на час розгляду справи до суду не повернуто. Судом здійснено запит з офіційного сайту "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103052562477, за даними якого станом на 31.10.2019 поштове відправлення не вручено під час доставки із зазначенням: "інші причини".

Cудом повідомлено, що до початку судового засідання через відділ діловодства суду 17.10.2019 надійшов відзив відповідача 1 б/н та б/д на позовну заяву, в якому останній вважає відсутніми порушені права та законні інтереси Банку на момент звернення до суду з даним позовом, оскільки саме Позивачем, як кредитором, з порушенням належного виконання умов Договору овердрафту штучно створено підстави для дострокового стягнення суми овердрафту раніше обумовленого строку дії Договору - 03.12.2021, а саме: всупереч умовам Договору овердрафту здійснено зменшення ліміту обумовленого сторонами овердрафту, віднесено заборгованість за Договором овердрафту до категорії простроченої в межах максимального строку безперервного користування (СБК), що безумовно свідчить про відсутність вини саме Відповідача 1 виникнення пред`явленої до стягнення заборгованості.

Також 04.11.2019 надійшла заява від 04.11.2019 № 100.19-09/10036 про поновлення процесуального строку для надання відповіді на відзив разом з відповіддю на відзив від 01.11.2019 року та заява від 04.11.2019 № 100.19-09/10037 про долучення доказів, а також 06.11.2019 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення від 05.11.2019 № 100.19-09.

Подані сторонами документи долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.11.2019 у зв`язку з заявленим усним клопотанням уповноваженого представника відповідача 1 ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 підготовче засідання відкладено на 11.12.2019.

У підготовче засідання 11.12.2019 з`явився уповноважений представник позивача. Уповноважені представники відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання не з`явилися.

Представник відповідача 1 про дату та час проведення судового засідання була повідомлено належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про відкладення судового засідання від 13.11.2019.

Доказів отримання відповідачем 2 ухвали суду від 13.11.2019 поштовим відділенням зв`язку на час розгляду справи до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103052563732, в якому зазначено, що станом на 20.11.2019 поштове відправлення не вручено під час доставки із зазначенням: "інші причини".

Про поважні причини неявки відповідача 1 та відповідача 2 суд не повідомлено.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання через відділ діловодства суду 25.11.2019 від відповідача 1 надійшли заперечення в порядку ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, а також 09.12.2019 від позивача надійшли письмові пояснення від 09.12.2019 № 100.19-09/10728 на заперечення. Подані документи долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 підготовче провадження у справі закрито та розгляд справи по суті призначено на 15.01.2020.

У судовому засіданні 15.01.2020 протокольно оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті до 29.01.2020.

У судові засідання 15.01.2020 та 29.01.2020 з`явились уповноважені представники позивача та відповідача 1. Уповноважений представник відповідача 2 в судові засідання не з`явився.

Доказів отримання відповідачем 2 ухвали суду від 11.12.2019 та 15.01.2020 відділенням поштового зв`язку на час розгляду справи до суду не повернуто. Судом здійснено запит з офіційного сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень №№ 0103052564712, 0103051984890 в яких зазначено, що станом на 13.01.2020 та 20.01.2020 поштові відправлення не вручено під час доставки із зазначенням: "інші причини".

Про поважні причини неявки відповідача 2 суд не повідомлено.

В свою чергу суд констатує, що з урахуванням строків, встановлених ст. ст. 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також до 02.12.2019 року, про що визначено судом в ухвалах суду від 16.09.2019, 13.11.2019, відповідач 2 мав подати відзив на позовну заяву.

Натомість, як свідчать матеріали справи, відповідач 2 не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь - яких заяв та клопотань процесуального характеру, від відповідача 2 на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Окрім цього, пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За приписами ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Також суд наголошує, що відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач 2 не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у справі № 910/10393/19 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому зважаючи на той факт, що суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи учасникам судового процесу, в т.ч. відповідачу 2, можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх заперечень, судом вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач 2 не скористався наданим йому процесуальним правом, зокрема, відповідачем 2 не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, керуючись ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача 2, виключно за наявними у справі матеріалами.

В судових засіданнях по розгляду справи по суті уповноважений представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позові, відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях.

Уповноважений представник відповідача 1 заперечив проти позову, з підстав, зазначених у відзиві, запереченнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру від сторін на час розгляду справи по суті до суду не надходило.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.01.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За матеріалами справи судом встановлено, що 05 рудня 2018 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого відділення № 10026/0143 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (банк за договором, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем Теленченко Максимом Миколайовичем (позичальник за договором, відповідач 1 у справі) було укладено Договір про надання овердрафту № 260/2018 (далі - Договір).

Відповідно до термінів та скорочень, що використовуються в цьому Договорі Овердрафт - це форма видачі кредиту позичальнику в рамках відносин з кредитування відкритого йому рахунку в разі відсутності/недостатності грошових коштів на його рахунку шляхом здійснення платежів (переказів) в межах ліміту овердрафту, визначеного договором, внаслідок чого за рахунком утворюється дебетове сальдо.

Розділами 2 - 6 Договору сторони узгодили предмет Договору Овердрафту, проценти та комісійні винагороди, умови надання Овердрафту, Нарахування та сплата обов`язкових платежів за Овердрафтом, призупинення надання Овердрафту та поновлення надання овердрафту, та Відкликання Овердрафту тощо.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками кожної сторони та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за бажанням) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до договору (пункт 15.1. Договору).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, який регулюється приписами глави 72 Цивільного кодексу України та § 1 глави 35 Господарського кодексу України.

За приписами статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено § 2 глави 71 Цивільного кодексу України і не випливає із суті кредитного договору.

У порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк протягом строку дії ліміту надає позичальнику можливість використання овердрафту шляхом здійснення платежів з рахунку в обсягах, що перевищують фактичні залишки коштів на ньому в межах ліміту овердрафту, внаслідок чого на зазначеному рахунку виникає дебетове сальдо (визначене станом на кінець відповідного дня невід`ємне значення по рахунку позичальника, що розраховується як різниця між сумою залишку коштів на рахунку позичальника на початок такого дня, збільшеною на загальну суму прибуткових операцій на рахунку позичальника протягом такого дня, та загальною сумою здійснених видаткових операцій по рахунку протягом такого дня (значення дебетового сальдо не може перевищувати ліміт овердрафту) (пункт 2.1. Договору).

Позичальник зобов`язується використовувати овердрафт з дотриманням вимог чинного законодавства України, повернути наданий йому овердрафт, сплатити проценти за користування наданим йому овердрафтом та комісійні винагороди (комісії), а також виконати інші зобов`язання, визначені договором (пункт 2.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.3. Договору овердрафт вважається наданим позичальнику з моменту виникнення дебетового сальдо на рахунку, по якому банком встановлено ліміт овердрафту. Дебетове сальдо, що існує на рахунку на кінець кожного календарного дня, вважається залишком заборгованості позичальника за овердрафтом.

Строк дії ліміту овердрафту: з дати виконання позичальником умов, передбачених пунктом 4.1. Договору, по 03.12.2021 або інший останній день виконання зобов`язань, визначений Договором, у тому числі внаслідок відкликання овердрафту (пункт 2.4. Договору).

Максимальний строк безперервного користування за цим Договором складає 75 календарних днів. Якщо останній день максимального СБК не є банківським днем, то основна сума боргу має бути погашена наступного банківського дня за таким небанківським днем (пункт 2.5. Договору).

При цьому максимальний строк безперервного користування (максимальний СБК), визначений цим договором, - максимально допустимий безперервний строк існування дебетового сальдо за рахунком позичальника, протягом якого основна сума боргу, що виникла за овердрафтом по рахунку повинна бути погашена в порядку, передбаченому умовами договору. Якщо останній календарний день максимального СБК не є банківським днем, то таке дебетове сальдо має бути погашено в банківський день, наступний за останнім календарним днем максимального СБК.

За умовами Договору банк встановлює ліміт овердрафту по рахунку позичальника № НОМЕР_2 в розмірі 480 000,00 грн. (пункти 2.7., 2.8. Договору).

Як свідчать наявні матеріали справи, на виконання умов зазначеного Договору позивачем було надано відповідачу 1 - Фізичній особі - підприємцю Теленченко М.М. кредит на умовах овердрафту в сумі 480 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 05.12.2018, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Факт отримання та розмір наданих позивачем кредитних коштів відповідачем 1 не заперечувався.

Як вбачається із матеріалів справи будь-які заперечення щодо повного та належного надання банківських послуг відсутні.

Доказів пред`явлення відповідачем 1 претензій щодо якості, обсягів, а також термінів надання кредитних послуг до суду не надходило, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання позивачем положень Договору з боку відповідача 1 відсутні.

Згідно з положенням частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до пункту 3.1. Договору позичальник зобов`язується сплачувати банку фіксовану процентну ставку. Розмір процентної ставки, яка застосовується при розрахунку процентів за користування овердрафтом визначається залежно від фактичного періоду користування кредитом та процентної ставки, яка застосовується за відповідний період строку безперервного користування овердрафтом чи після його закінчення, а саме: від 1 до 7 днів (включно) - 18 % (вісімнадцять цілих нуль десятих) річних, від 8 до 14 днів (включно) - 19 % (дев`ятнадцять цілих нуль десятих) річних, від 15 до ЗО днів (включно) - 20 % (двадцять цілих нуль десятих) річних, від 31 до 60 днів (включно) - 22 % (двадцять дві цілих нуль десятих) річних, більше 60 днів - 23 % (двадцять три цілих нуль десятих) річних.

Проценти за відповідною процентною ставкою за користування овердрафтом нараховуються починаючи з дня, наступного за днем закінчення періоду нарахування процентів за попередньою процентною ставкою, і діють до закінчення періоду, передбаченого для даного розмір процентної ставки.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом пунктів 5.1, 5.2., 5.4., 5.5., 5.6. Договору протягом строку дії ліміту позичальник зобов`язаний здійснювати погашення основної суми боргу (овердрафту) не пізніше останнього дня максимального СБК або не пізніше дати закінчення строку дії ліміту, в залежності від того, яка дата настане раніше.

Погашення основної суми боргу (овердрафту) відбувається за рахунок коштів, що надходять на рахунок позичальника. Овердрафт вважається погашеним у випадку відсутності на рахунку дебетового сальдо на кінець дня.

Погашення заборгованості за процентами та/або комісійними винагородами та/або іншими платежами, а також погашення основної суми боргу/простроченої кредитної заборгованості у випадках, передбачених пунктом 5.3. цього договору, здійснюється шляхом договірного списання коштів з рахунку (в тому числі в межах ліміту овердрафту) чи іншого (их) поточного (их) рахунок (ів) позичальника та/або шляхом самостійного перерахування позичальником коштів на рахунок № НОМЕР_3 .

Позичальник зобов`язаний забезпечити наявність грошових коштів на рахунку в сумі, достатній для сплати платежів позичальника за зобов`язаннями на дати виконання, передбачені цим договором.

При непогашенні визначених договором платежів позичальник є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за цим договором по сплаті таких платежів.

Проценти за користування овердрафтом нараховуються щомісячно у валюті овердрафту на основну суму боргу (фактичну суму заборгованості), виходячи з розрахунку фактичної кількості днів існування заборгованості за основною сумою боргу та умовної кількості 360 днів в році (враховуючи день виникнення та не враховуючи день погашення основної суми боргу).

У разі прострочення погашення овердрафту (в т.ч. при відкликанні овердрафту), проценти за користування позичальником овердрафтом продовжують нараховуватись на всю суму простроченої кредитної заборгованості до моменту повного виконання зобов`язання за максимальною ставкою, визначеною пунктом 3.1. Договору.

Згідно з пунктом 5.7 Договору нараховані проценти на основну суму боргу сплачуються щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за звітним; в останній банківський день строку дії ліміту/в день повного виконання зобов`язань.

Крім того, пунктом 5.8.1 Договору визначено, що погашення заборгованості та виконання зобов`язань за цим договором здійснюється в такій послідовності (черговості): - сплата прострочених процентів за користування овердрафтом/простроченою кредитною заборгованістю; - сплата прострочених комісійних винагород; - погашення простроченої кредитної заборгованості; - сплата процентів, нарахованих на основну суму боргу; - сплата комісійних винагород; - сплата пені, нарахованої на суму простроченої кредитної заборгованості; - сплата пені за прострочення сплати процентів, нарахованих на основну суму боргу/прострочену кредитну заборгованість; - сплата пені за прострочення погашення комісійної винагороди; - сплата інших платежів, передбачених договором; - погашення основної суми боргу за овердрафтом.

При цьому, пунктом 4.2. Договору передбачено можливість банку коригувати ліміт овердрафту.

За змістом пункту 4.2.1. Договору банк щомісячно в строк до 10-го числа починаючи з місяця наступного за 3-ма повними календарними місяцями після встановлення ліміту овердрафту здійснює аналіз чистих кредитових оборотів (ЧКО) та визначає необхідність коригування ліміту овердрафту, а у разі визначення необхідності - встановлює новий (скоригований) ліміт овердрафту з розрахунку 40 відсотків від ЧКО за останні 3 повні календарні місяці. У випадку призупинення надання овердрафту відповідно до пункту 6.4.1. цього Договору новий (скоригований) ліміт овердрафту встановлюється банком у розмірі 0,00 грн. при здійсненні чергового аналізу ЧКО згідно з цим пунктом Договору.

Згідно з пунктами 4.2.2., 4.2.3. Договору в разі встановлення скоригованого ліміту овердрафту банк до 15-го числа місяця (включно), в якому було встановлено такий ліміт, направляє позичальнику повідомлення із зазначенням розміру скоригованого ліміту овердрафту. Скоригований ліміт овердрафту встановлюється з 21-го числа місяця, в якому його було скориговано. При цьому сторони погоджуються з тим, що коригування банком ліміту овердрафту не є зміною в односторонньому порядку умов цього договору.

У разі якщо фактична заборгованість позичальника за овердрафтом станом на кінець дня 20-го числа (або наступного за ним банківського дня, якщо 20-е число не є банківським днем) перевищує новий (скоригований) ліміт овердрафту, банк здійснює призупинення надання овердрафту у відповідності до пункту 6.3.2. цього Договору.

Відповідно до пункту 4.2.4 Договору позичальник зобов`язаний зменшити фактичну заборгованість за овердрафтом до рівня скоригованого ліміту овердрафту - протягом 15-ти календарних днів з 20-го числа місяця, в якому було скориговано ліміт овердрафту. Основна сума боргу, що перевищує розмір скоригованого ліміту овердрафту на 16-тий календарний день з 20-го числа місяця, в якому скориговано ліміт овердрафту (а у випадку, коли такий 16-й день не є банківським днем - на наступний за ним банківський день) є понадлімітною заборгованістю позичальника. В такому випадку датою перевищення позичальником установленого цим договором ліміту овердрафту вважається 16-тий календарний день з 20-го числа місяця, в якому було скориговано ліміт овердрафту (а у випадку, коли такий 16-й день не є банківським днем - наступний за ним банківський день).

Так, відповідно до наявних в матеріалах справи документах позивачем було вручено відповідачу 1 повідомлення від 11.04.2019 про корегування ліміту овердрафту, в якому перший повідомив, що за результатами проведення банком щомісячного перегляду Ліміту овердрафту з 21.04.2019 банк встановлює скоригований ліміт овердрафту у розмірі 254 552,00 грн. та попередив, що відповідач 1 зобов`язаний до 21.04.2019 зменшити розмір основної суми боргу до рівня скоригованого ліміту овердрафту та у разі, якщо розмір суми боргу позичальника станом на кінець дня 22.04.2019 перевищуватиме скоригований ліміт овердрафту банк здійснює призупинення надання овердрафту. Вказане повідомлення відповідачем 1 отримано 25.04.2019, про що свідчить особистий підпис Фізичної особи - підприємця Теленченко М.М. (копія повідомлення долучена до матеріалів справи).

У відповідності до зазначеного повідомлення позичальник був зобов`язаний до 21.04.2019 (дата нового скоригованого ліміту овердрафту та дата призупинення надання овердрафту) зменшити фактичну заборгованість за овердрафтом (153 646,59 грн.) до рівня скоригованого ліміту овердрафту (254 552,00 грн.) протягом 15-ти календарних днів, тобто до 06.05.2019.

Проте, у встановлені Договором строки позичальником фактична заборгованість за овердрафтом (153 646,59 грн.) не була зменшена, тому датою перевищення позичальником установленого цим Договором ліміту овердрафту вважається 16-тий календарний день з 20-го числа місяця, в якому було скориговано ліміт овердрафту, тобто 06.05.2019.

У свою чергу, відповідачем 1 03.05.2019 було направлено на адресу позивача повідомлення від 03.05.2019 № 1 щодо невідповідності дій банку умовам пункту 4.2.2. Договору в частині порушення строків повідомлення про корегування ліміту овердрафту, що призвело до неможливості подальшого виконання зобов`язань за Договором, та запропоновано розглянути питання реструктуризації заборгованості (копія повідомлення долучена до матеріалів справи).

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач 1 у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем не обґрунтовано підстав, відповідно до яких останнім віднесено заборгованість за користування овердрафтом до простроченої та, як наслідок, виникнення права дострокового стягнення грошових коштів за Договором, враховуючи обумовлений сторонами строк дії ліміту овердрафту по 03.12.2021. Так, підставою для віднесення заборгованості відповідача 1 до простроченої та її дострокового стягнення з відповідачів позивачем визначено призупинення надання овердрафту та невиконання відповідачем 1 обов`язку зі сплати заборгованості до рівня скоригованого позивачем ліміту овердрафту.

Відповідач 1 стверджує, що у останнього виникла прострочена заборгованість за овердрафтом внаслідок порушення умов Договору саме позивачем. Крім того, позивачем в позовній заяві не зазначено та з наданих до позову документів не вбачається, з якої дати банком обраховується початок СБК. При цьому, відповідач 1 зауважує, що станом на 06.05.2019 не сплинув встановлений максимальний СБК овердрафтом, що складає 75 календарних днів, а тому віднесення позивачем заборгованості до простроченої, початок процедури відкликання овердрафту та, як наслідок, дострокове стягнення заборгованості свідчить про порушення позивачем умов Договору. Також, на думку відповідача 1, позивачем порушено умови щодо коригування ліміту овердрафту, що стало підставою для дострокового стягнення коштів за Договором.

Окрім того, в обґрунтування своїх доводів відповідач 1 зазначає, що останнім отримано повідомлення банку від 11.04.2019 про корегування ліміту овердрафту та про обов`язок позичальника до 21.04.2019 зменшити розмір основної суми боргу до рівня скоригованого ліміту овердрафту, лише 25.04.2019, тобто після спливу визначеного в такому повідомленні строку.

За твердженням відповідача 1, відповідне повідомлення було не надіслано на адресу відповідача 1, як це передбачено Договором, а вручено особисто після звернення останнього до банку. При цьому, доводи позивача у письмових поясненнях, що працівники банку нібито зв`язувалися з відповідачем 1 в телефонному режимі не відповідають фактичним обставинам справи і такий спосіб повідомлення про коригування ліміту овердрафту не передбачений умовами Договору.

Суд зазначає, що згідно з визначенням Договору строк безперервного користування (СБК) - це фактичний безперервний строк існування дебетового сальдо за рахунком позичальника. Початком СБК вважається перший банківський день, починаючи з якого утворилося дебетове сальдо.

Цим же Договором визначено, що дебетове сальдо - це визначене на кінець відповідного дня невід`ємне значення по рахунку позичальника, що розраховується як різниця між сумою залишку коштів на рахунку позичальника на початок такого дня, збільшена на загальну суму прибуткових операцій на рахунку позичальника протягом такого дня, та загальною сумою здійснених видаткових операцій по рахунку протягом такого дня (значення дебетового сальдо не може перевищувати ліміт овердрафту).

Зменшення чи збільшення суми дебетового сальдо після зазначеної дати не впливає на зміну дати початку СБК.

Позичальник не повинен допускати тривалість СБК понад 60 календарних днів, при цьому перевищення такого строку в межах максимального СБК не створює виникнення простроченої заборгованості з погашення основної суми боргу, однак є підставою для призупинення надання овердрафту та початку банком процедури відкликання овердрафту. У випадку призупинення надання овердрафту/відкликання овердрафту передбачене цим Договором перенесення основної суми боргу на відповідні рахунки для обліку наданих кредитів/простроченої заборгованості за наданими кредитами не вважається закінченням СБК.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи виписок по рахунку відповідача 1, які відображають рух коштів по рахунку позичальника за період з 05.12.2018 (дата укладання Договору) по 06.05.2019 (дата відкликання овердрафту), станом 06.05.2019 останнім було допущено тривалість СБК 67 днів (з 01.03.2019 по 06.05.2019), що у свою чергу є підставою для призупинення надання овердрафту та початку банком процедури відкликання овердрафту.

Згідно з пунктом 6.1. Договору зобов`язання банку за договором є відкличними. Банк має безумовне право відповідно до домовленостей сторін, викладених в цьому договорі призупинити надання овердрафту або відкликати овердрафт, у тому числі з підстав (але не обмежуючись ними) порушення або невиконання позичальником вимог, визначених договором тощо.

У відповідності до пунктів 6.3.1., 6.3.2., 6.3.3. Договору банк може призупинити надання овердрафту та відкликати овердрафт, зокрема: - якщо тривалість строку безперервного користування за отриманим позичальником овердрафтом перевищила 30 календарних днів, незалежно від того, який максимальний строк безперервного користування встановлений для рахунку позичальника цим договором. Якщо основна сума боргу не буде повністю погашена до закінчення максимального строку безперервного користування, з наступного банківського дня після його закінчення овердрафт вважається відкликаним та з цієї дати заборгованість щодо відкликаної суми овердрафту вважається простроченою; - якщо до 21-го числа місяця, у якому було встановлено новий (скоригований) ліміт овердрафту позичальник не здійснив зменшення фактичної суми заборгованості за овердрафтом до рівня скоригованого ліміту овердрафту, внаслідок чого заборгованість позичальника у вигляді основної суми боргу є більшою за новий (скорегований) ліміт овердрафту.

Призупинення надання овердрафту у цьому випадку здійснюється з 21-го числа (у разі якщо цей день не є банківським, то з наступного за ним банківського дня) місяця, у якому було скориговано ліміт овердрафту.

Якщо заборгованість у вигляді основної суми боргу позичальника за овердрафтом не буде зменшена до розміру скоригованого ліміту овердрафту протягом 15-ти календарних днів з дня призупинення надання овердрафту, з 16-го календарного дня з дня призупинення надання овердрафту (якщо такий день припадає на небанківський день, то з наступного банківського дня) овердрафт вважається відкликаним та з цієї дати заборгованість щодо відкликаної суми овердрафту вважається простроченою.

Також, пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що призупинення овердрафту здійснюється за настання вказаних у Договорі умов, без необхідності направлення письмового повідомлення позивальнику про призупинення надання овердрафту.

При цьому, інформація щодо призупинення надання овердрафту може направлятися позичальнику засобами клієнт-банку в день його здійснення або інформація щодо цього може зазначатися банком у повідомленні, яке може направлятися банком позичальнику в порядку, передбаченому пунктами 15.4., 15.5. Договору.

У свою чергу, пунктом 15.4. Договору визначено, що повідомлення (інша кореспонденція) між сторонами за Договором оформлюється у письмовій формі та вважаються належним чином направленим стороною, в тому числі і у випадку вручення відповідного повідомлення (іншої кореспонденції) під особистий підпис уповноваженого представника відповідної сторони на копії такого повідомлення.

За твердженням позивача, оскільки відповідач 1 не забезпечив необхідної суми для зменшення розміру основної суми боргу до рівня скоригованого ліміту овердрафту, 22.04.2019 банк призупинив надання овердрафту та надав позичальнику 15-денний термін для погашення понадлімітної заборгованості.

Слід зазначити, що призупинення надання овердрафту є тимчасовим припиненням надання овердрафту, при цьому здійснення платежів з рахунку з лімітом овердрафту можливе лише в рамках суми кредитового залишку на рахунку позичальника. Поновлення надання овердрафту можливе за умови усунення в обумовлені строки обставин, які спричинили таке призупинення надання овердрафту.

За висновками суду, відповідач 1 не був позбавлений права поновити надання овердрафту шляхом зменшення фактичної заборгованості до рівня скоригованого ліміту овердрафту та продовження здійснення платежів (переказів) в межах скоригованого ліміту овердрафту на умовах, визначених Договором. Проте, відповідач 1 отримавши 25.04.2019 повідомлення банку від 11.04.2019 у визначений строк (до 06.05.2019) не усунув обставин, які спричинили призупинення надання овердрафту, та не зменшив фактичну заборгованість до рівня скоригованого ліміту овердрафту. Разом з цим, задоволення вимоги відповідача 1 про реструктуризацію заборгованості є правом позивача, як банку за Договором, а не обов`язком. Крім того, зазначений Договір не містить самих положень про реструктуризацію заборгованості за овердрафтом, відповідно не визначений самий порядок такої реструктуризації заборгованості позичальника за Договором.

Водночас слід зазначити, що за умовами пункту 4.2.3. Договору сторони погодились з тим, що коригування банком ліміту овердрафту не є зміною в односторонньому порядку умов цього Договору. Зазначене спростовує доводи відповідача 1, що умовами Договору та приписами чинного законодавства (ст. 188 Господарського кодексу України) визначено передумови для зміни або розірвання Договору, зокрема, обов`язкове направлення банком на адресу позичальника для розгляду пропозиції/повідомлення про зміни і тільки після узгодження сторонами договірних відносин своїх позицій здійснювати відповідні зміни або ініціювати інші процеси.

Крім того, не повідомлення банком у визначений пунктом 4.2.2. Договору строк (до 15-го числа місяця (включно), в якому було встановлено такий ліміт позичальника про коригування ліміту овердрафту, не спростовує факту порушення останнім умов Договору та не звільняє від обов`язку виконання умов цього Договору в частині повернення кредитних коштів (овердрафт) та сплати відсотків за користування овердрафтом.

Отже, оскільки станом на 06.05.2019 строк безперервного користування овердрафтом становив 67 календарних днів (з 01.03.2019 по 06.05.2019) та фактична заборгованість за овердрафтом (153 646,59 грн.) не була зменшена протягом 15-ти календарних днів (з 21.04.2019 до 06.05.2019), тому овердрафт вважається відкликаним банком з 06.05.2019 та саме з цієї дати заборгованість щодо відкликаної суми овердрафту вважається простроченою.

Відповідно до термінів, що використовується в Договорі, відкликання овердрафту - повне припинення надання овердрафту, яке передбачає вимогу банку до позичальника здійснити повне виконання зобов`язання на дату такого відкликання у випадку та порядку, передбачених цим договором. У випадку відкликання овердрафту у позичальника виникає прострочена кредитна заборгованість у розмірі основної суми боргу і дебетове сальдо за рахунком обнуляється, а банк звільняється від зобов`язань, що випливають з договору в частині надання позичальнику овердрафту, в тому числі скасовується дія ліміту овердрафту (без можливості його подальшого поновлення) та у позичальника в день виникнення простроченої кредитної заборгованості виникає обов`язок в повному обсязі виконати зобов`язання, в тому числі в частині сплати процентів, комісій, пені, штрафів, неустойки та інших платежів, а також відшкодування витрат та збитків банку, що нараховані на таку дату

Таким чином, у зв`язку з невиконанням позичальником - Фізичною особою - підприємцем Теленченко М.М. умов Договору, зокрема, в частині погашення понадлімітної заборгованості, 07.05.2019 позивачем на адресу відповідача 1 (у зв`язку з тим, що перевищено строк безперервного користування овердрафтом та станом на 06.05.2019 прострочена заборгованість за овердрафтом становила 408 198,59 грн.) було направлено повідомлення від 07.05.2019 № 879 про відкликання овердрафту з вимогою у строк до 06.06.2019 повернути всю суму кредиту та здійснити платежі за нарахованими процентами за користування кредитом та інші платежі (копія повідомлення долучена до матеріалів справи). Проте, вказане повідомлення залишилось без належного реагування та задоволення.

Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частинами 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також положенням Договору відповідач 1 свої зобов`язання щодо повернення кредиту своєчасно та в повному обсязі, а також сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 30.06.2019 за відповідачем 1 рахується заборгованість за кредитом в сумі 400 002,15 грн., а також заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом за період з 05.12.2018 по 30.06.2019 в сумі 23 832,55 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи деталізованими виписками з рахунків відповідача 1.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Виконання зобов`язання забезпечується, якщо це встановлено договором (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 7.1. Договору виконання позичальником зобов`язання за цим договором (в тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечуються порукою, наданою ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Судом встановлено за матеріалами справи, що в якості забезпечення виконання позичальником зобов`язання за Договором, 05 грудня 2018 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого відділення № 10026/0143 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (банк за договором поруки, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Теленченко Максимом Миколайовичем (боржник за договором поруки, відповідач 1 у справі) та фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель за договором поруки, відповідач 2 у справі) було укладено Договір поруки № 552 (далі - Договір поруки), згідно з пунктом 2.1. якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору (договір про надання овердрафту від 05.12.2018 № 260/2018, укладений між позивачем та відповідачем-1).

Розділами 2- 4 Договору сторони узгодили предмет договору, порядок виконання, права та обов`язки сторін тощо

У відповідності до пунктів 10.1.1., 10.1.2. Договору поруки він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін (за наявності) і діє протягом 10 (десяти) років з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. До всіх правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням цього договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов`язань поручителя - повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені тощо), застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поруки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Окрім того, виходячи зі змісту положень вказаної статті Цивільного кодексу України суд зазначає, що метою укладення договору поруки є отримання кредитором додаткових гарантій виконання зобов`язання за основним договором, оскільки у випадку невиконання основного зобов`язання боржником вказане зобов`язання підлягає виконанню поручителем.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Таким чином, обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель, а саме Договору про надання овердрафту від 05.12.2018 № 260/2018.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 1.1. Договору поруки його сторони визначили перелік зобов`язань, передбачених Договором про надання овердрафту від 05.12.2018 № 260/2018, а пунктом 2.2. Договору поруки - випадки за яких настає відповідальність відповідача 2.

Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Так, за умовами пункту 3.2.4. Договору поруки з метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) поручителю вимогу. Не направлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов`язання відповідно до умов цього договору та законодавства.

Згідно з пунктом 13.3. Договору спори врегулювання яких неможливо досягнути шляхом переговорів протягом 20 календарних днів, вирішуються в судовому порядку відповідно до чинного законодавства.

З урахуванням встановлених обставин, наявності факту порушення відповідачем 1 зобов`язання щодо сплати заборгованості по основному кредиту та по відсотках внаслідок неналежного виконання умов Договору про надання Овердрафту №260/2018 від 05.12.2018, виконання якого було забезпечено Договором поруки № 552 від 05.12.2018, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даною позовною заявою з вимогами про стягнення 447588, 98 грн. боргу з відповідачів 1 та 2 солідарно.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Проте, всупереч наведеним вище нормам відповідачами 1, 2 не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу за Договором про надання овердрафту №260/2018 від 05 грудня 2018, в тому числі заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, або ж пояснень щодо неможливості надання таких доказів.

Доказів визнання недійсними чи розірвання Договору про надання овердрафту та/або Договору поруки або їх окремих положень суду не надано.

Частинами 1 і 2 статті 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, враховуючи, що строк дії договору поруки становить 10 років, суд вважає вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості за основним зобов`язанням правомірними.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем 1 зобов`язань за Договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості в повному обсязі відповідач 1 суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 400 002,15 грн. заборгованості за простроченим кредитом та 23 832,55 грн. заборгованості за простроченими відсотками за кредитом підлягають задоволенню.

Окрім цього, суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами ст. ст. 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 9 названого Кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов`язань у зазначеній сфері визначено статями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Так, виходячи з положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 546, статті 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 12.2.1 Договору за порушення позичальником строків виконання зобов`язання щодо погашення основної суми боргу (в тому числі у зв`язку з закінченням максимального СБК) та/або сплати комісійних винагород та/або процентів а користування позичальник зобов`язується сплатити пеню на користь банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим договором, здійснюється до повного виконання відповідного зобов`язання, встановленого цим договором, та не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути ним виконано (пункт 12.3 Договору).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з простроченням відповідачем 1 виконання зобов`язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом у строки, визначені Договором, позивачем нараховано пеню в сумі 21 119,58 грн. за несвоєчасну сплату кредиту, пеню в сумі 654,64 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, а також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 1 844,48 грн. річних від прострочених сум по кредиту та 135,58 грн. річних від прострочених сум по відсоткам за період з 01.04.2019 до 30.06.2019, які позивач просить суд стягнути з відповідачів згідно наданого розрахунку.

Господарський суд зазначає про обов`язок з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

В свою чергу, відповідачами не подано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або доказів наявності заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.

За результатами здійсненої за допомогою інформаційно-правової системи «ЛІГА: Закон» перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення пені та процентів річних судом встановлено, що заявлені позивачем до стягнення за період з 01.03.2019 до 30.06.2019 розмір пеня в сумі 21 119,58 грн. за несвоєчасну сплату кредиту, пеня в сумі 654,64 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом,1 844,48 грн. річних від прострочених сум по кредиту та 135,58 грн. річних від прострочених сум по відсоткам відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства, Договору і є арифметично вірним, а тому вказана вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів пені та трьох процентів річних в заявлених вище розмірах підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян ( MESROP MOVSESYAN ) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачами не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідачів в рівних частинах.

При цьому судом враховано, що згідно з абзацу 3 пункту 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця Теленченко Максима Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) 400 002,15 грн. (чотириста тисяч дві гривні п`ятнадцять копійок) заборгованості за простроченим кредитом, 23 832,55 грн. (двадцять три тисячі вісімсот тридцять дві гривні п`ятдесят п`ять копійок) заборгованості за простроченими відсотками за кредитом, 21 119,58 грн. (двадцять одна тисяча сто дев`ятнадцять гривень п`ятдесят вісім копійок) пені за несвоєчасну сплату кредиту, 654,64 грн. (шістсот п`ятдесят чотири гривні шістдесят чотири копійки) пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1 844,48 грн. (одна тисяча вісімсот сорок чотири гривні сорок вісім копійок) річних від прострочених сум по кредиту, 135,58 грн. (сто тридцять п`ять гривень п`ятдесят вісім копійок) річних від прострочених сум по відсоткам.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Теленченко Максима Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) 3 356,92 грн. (три тисячі триста п`ятдесят шість гривень дев`яносто дві копійки) судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) 3 356,92 грн. (три тисячі триста п`ятдесят шість гривень дев`яносто дві копійки) судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» та ст. 256 Господарського процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12 лютого 2020 року.

Суддя А.М. Селівон