Рішення № 87551548, 12.02.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 року Чернігів Справа № 620/3692/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.12.2019 №0050945305 про накладення на позивача штрафу за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 20%, що становить 1 039,66 грн.

Позивач не погоджується із оскаржуваним рішенням, оскільки вважає відсутньою несвоєчасну сплату суми грошового зобов`язання.

Ухвалою від 16.12.2019 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений судом строк надав відзив на позов, в якому із позовними вимогами не погодився, зазначивши, що при винесенні оскаржуваного рішення діяв в межах наданих йому повноважень. У задоволенні позовних вимог просив відмовити, з огляду на те, що відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, несе платник.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

01.03.2017 ОСОБА_1 було взято на податковий облік, як фізичну особу, яка проводить незалежну професійну діяльність.

23.04.2019 позивач подав звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік через електронний кабінет. Декларація була прийнята відповідачем без зауважень, про що свідчить квитанція №2.

07.05.2019 позивачем було сплачено 5 198,28 грн, як податок з доходів фізичних осіб за 2018 рік, згідно платіжного доручення від 06.05.2019 №14. Проте, у платіжному дорученні була допущена технічна помилка та вказано не правильний рахунок отримувача, у зв`язку з чим, на адресу відповідача було направлено лист №07/10 про виявлену помилку в платіжному дорученні з проханням зарахувати платіж, здійснений відповідно до платіжного доручення від 06.05.2019 №14 у сумі 5 198,28 грн, як оплату податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування (за 2018 рік), платіж - 85 11010500 00.

Сплачені кошти були зараховані за правильними реквізитами (а.с.16,17).

26.11.2019 ГУ ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та складено акт перевірки від 26.11.2019 №494/25-01-53-05-25/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення вимог п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.12.2019 форми "Ш" №0050945305 про накладення на позивача штрафу за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатними річного декларування в розмірі 20%, що становить 1 039,66 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 02.12.2019 форми "Ш" №0050945305 про накладення штрафу за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зважає на таке.

Відповідно до п.178.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 179.7 ПК України фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Статтею 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пп126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пункт 38.1 ст.38 ПК України зазначає, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до ч.1 ст.43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно частин 4, 5 ст.45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном) та визнаються зарахованими до державного бюджету з дня їх зарахування.

Пунктом 22.4 ст.22 Закону України від 05.04.2001 №2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Як встановлено судом, 07.05.2019 позивачем було сплачено 5 198,28 грн, як податок з доходів фізичних осіб за 2018 рік, згідно платіжного доручення від 06.05.2019 №14. Проте, у платіжному дорученні була допущена технічна помилка та вказано не правильний рахунок отримувача, внаслідок чого сума узгодженого грошового зобовязання, була зарахована на інший рахунок з іншим призначенням платежу.

Відповідач, як на правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вказує на невідповідність інформації, зазначеної в квитанції та посилається на положення "Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за №974/27419, згідно яких при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів в полі "Призначення платежу" розрахункового документа обов`язково вказується реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта). А оскільки, згідно із п.1.19 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, вважає свої дії правомірними.

Втім, суд не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає наступне.

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.

При цьому відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 28.05.2019 у справі №826/24675/15 (№К/9901/27627/18), від 01.08.2018 у справі №813/2487/17 (К/9901/4079/17) помилка під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету в строк, встановлений п.57.1 ст.57 ПК України, має кваліфікуватись як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п.126.1 ст.126 ПК України.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету. Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від 17.01.2018 у справі №2а-2686/09/2670 (К/9901/2649/18).

Виходячи з вищевикладеного можна дійти висновку, що помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк. Допущена помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету, й, до того ж, в подальшому була самостійно виявлена та усунута позивачем, а кошти спрямовані за належністю.

Тобто, позивача притягнуто до відповідальності за невідповідність інформації, зазначеної ним в квитанції, у зв`язку з чим, сплачений ним платіж було зараховано значно пізніше, що стало наслідком порушення строку сплати суми грошового зобов`язання.

Втім, як зазначено вище, наведене жодним чином не спростовує факту виконання позивачем покладеного на нього положеннями п.179.7 ст.179 ПК України обов`язку, щодо сплати суми податкового зобов`язання до 01 серпня року, що настає за звітним.

Нормами п.126.1 ст.126 ПК України встановлена відповідальність за несвоєчасне перерахування, а не за невідповідність даних зазначених в квитанції, що в свою чергу, обумовлює висновок про безпідставність притягнення позивача до відповідальності та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи спростовується порушення позивачем саме зазначених вище норм Кодексу, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 №0050945305 та необхідності його скасування з метою дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких воно спрямоване.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі належних та допустимих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень податкового законодавства України приходить до висновку про задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасуваня податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Чернігівській області від 02.12.2019 №0050945305.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Чернігівській області від 02.12.2019 №0050945305.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) судових витрат.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління ДПС в Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966).

Повне рішення суду складено 12 лютого 2020 року.

Суддя Л.О. Житняк