
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2020 року № 320/5085/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання неправомірними дії щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови перерахунку пенсії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 18.01.2017 № 15 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.12.2017 № 910) і постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 23.07.2019 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її граничного розміру державного службовця, враховуючи нові складові заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади, рангу, стажу роботи на державній службі відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції від 16.12.1993№3723-ХІІ, чинній на день призначення пенсії, Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівникам державних органів»( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.12.2017 №910), та згідно довідки, виданої редакцією Комунального підприємства «Редакція газети «Дружба» від 02.07.2018, розмір якої становитиме 90 відсотків від суми заробітної плати.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що з травня 2019 перебуває на обліку у Броварському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України, де отримує пенсію за вислугу років, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Вважає, що відповідно до положень постанови КМУ №15 від 18.01.2017 має право на перерахунок та виплату пенсії із врахуванням нових складових заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади, рангу, стажу роботи на державній службі.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказав, що у зв`язку із прийняттям 02 березня 2015 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Крім того, зазначено, що згідно чинного законодавства з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 24.09.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Із заявою про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи до суду не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
ОСОБА_1 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Тячівським РВ УМВС України у закарпатській області 24.03.1997, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12).
Позивач працює на посаді редактора газети «Дружба» Комунального підприємства «Редакція газети «Дружба» (а.с.16).
З травня 2019 позивач перебуває на обліку у Броварському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України, де отримує пенсію за вислугу років, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів».
Згідно довідки про складові заробітної плати за червень 2018, заробітна плата за посадою директора-редактора ОСОБА_1. встановлені такі складові заробітної плати: надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови - 370 грн.; премії - 11100 грн.; премії до державних, професійних свят та ювілейних дат - 500 грн.; інші виплати - 3700 грн. (а.с.16).
Як вбачається з матеріалів справи 23.07.2019, на підставі положень постанови КМУ №15 від 18.01.2017, та у зв`язку з тим, що розмір заробітної плати збільшився з червня 2018, позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії.
Листом №293/Ф-01 від 24.07.2019 пенсійний орган повідомив позивача про відсутність у неї підстав для перерахунку пенсії, посилаючись на внесені зміни постановою КМУ №865 від 31.04.2000, згідно яких не передбачений порядок проведення перерахунку пенсії державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям (а.с.62).
Не погоджуючись із таким діями відповідача, вважаючи його таким, що порушує права її та інтереси, позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено частиною другою ст. 16 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" (на момент призначення пенсії) при нарахуванні пенсії журналісту державного або комунального засобу масової інформації застосовуються норми, методика та порядок нарахування пенсії державному службовцю.
Відповідно до Переліку посад журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів секретаріату (апарату) відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 №377, у друкованих засобах масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, районні, районні у містах Києві та Севастополі ради, посада головного редактора (редактора) прирівняна до посади заступника голови ради, посада заступника редактора - посаді завідуючого відділом, начальника відділу, посада кореспондента - посаді головного спеціаліста, спеціаліста І і ІІ категорії.
Згідно ч.2, ч.6 та ч.7 ст.33 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 19 грудня 1993 року, в редакції чинній на час призначення пенсії, заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премій, доплат за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до вимог статті 37-1 Закону №3723-ХІІ у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 (із змінами і доповненнями) передбачено, що особи, які вийшли на пенсію згідно Закону № 3723-ХІІ мають право на перерахунок пенсій, але лише за умови підвищення заробітної плати державним службовцям після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-ІV «Про внесення змін до Закону № 3723-ХІІ» (далі - Закон № 432-ІV).
На підставі Постанови № 1013 зазначений пункту Постанови № 865 було виключено.
Згідно зі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, чинній з 01.01.2015 р. до 23.07.2019 р., умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
На момент звернення із заявою про перерахунок пенсії позивачу року вказана стаття Закону № 3723-ХІІ втратила чинність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 581 встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону № 3723-ХІІ» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому, премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.
Пунктом п`ятим Прикінцевих положень Закону №213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.
VI. Оцінка суду
Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом до 01.01.2015 р., а саме статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у відповідній редакції, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв`язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.
Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось і станом на грудень 2016 року воно не регламентувало ані права особи на перерахунок її пенсії у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого державного службовця, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Виходячи з цього, суд звертає увагу на те, що пенсія позивачу призначена на підставі ст. 16 Закону № 540/97-ВР та ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, а її перерахунок позивач просить здійснити за ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, яка до 01.01.2015 р. дійсно передбачала можливість перерахунку пенсії державного службовця в разі підвищення розміру заробітної плати особи, працюючої на аналогічній посаді, і пунктом 4 Постанови № 865 визначались умови такого перерахунку.
Разом з тим, на момент збільшення розміру заробітної плати працюючого державного службовця за посадою, з якої позивач вийшла на пенсію, та на момент її звернення до відповідача із заявою від 23.07.2019 щодо перерахунку її пенсії з цих підстав, законодавство змінилося, стаття 37-1 Закону № 3723-ХІІ в частині підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям, взагалі втратила чинність, а Постанову № 865 було викладено в іншій редакції, яка не закріплює права особи на перерахунок пенсії з цих підстав, і жодним іншим нормативно-правовим актом також не визначено, ані таке право особи, ані порядку (механізму) перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати та умов його здійснення.
Також, суд звертає увагу, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889 від 10.12.2015, яким не передбачено проведення перерахунків пенсій державним службовцям, які були призначені раніше.
Відтак, посилання позивача на неправомірність дій пенсійного органу щодо перерахування та виплати пенсії на підставі ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції від 16.12.1993№3723-ХІІ, чинній на день призначення пенсії, Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівникам державних органів»( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.12.2017 №910), та згідно довідки, виданої редакцією Комунального підприємства «Редакція газети «Дружба» від 02.07.2018 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
З огляду на це, суд вважає, що у відповідача на момент звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії на підставі довідки від 02.07.2018 не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача, а у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2016 року у справі № 484/1671/16-а, від 26 грудня 2016 року у справі № 697/1840/16-а, від 27 грудня 2016 року у справі № 697/1845/16-а.
При цьому, суд зазначає, що прийняття відповідачем рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача не призвело до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист, а також суд звертає увагу на те, що як було встановлено вище, право на пенсію позивач набула не на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, за якою вона просить здійснити її перерахунок, а на підставі іншої законодавчої норми - ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, і в даному випадку зміна редакції ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, а в наступному втрата нею чинності, є зміною законодавства, що у свою чергу змінює соціально-економічні права певного кола осіб.
Разом з тим, при вирішенні спірних правовідносин судом враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Аналогічний правовий підхід Європейським судом з прав людини застосований й в рішеннях від 09.10.1979 р. у справі «Ейрі проти Ірландії» та від 12.10.2004 р. у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії», в якому Суд зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового, і такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат.
Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і Постанови № 865 у редакції, що втратила чинність на момент звернення позивача із заявою про перерахунок та виплату пенсії до пенсійного органу.
VII. Висновок суду
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
VIII. Розподіл судових витрат
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1), відповідно звільнений від сплати судового збору у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», а вимог про відшкодування інших судових витрат не заявляв.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Дата виготовлення і підпичання повного тексту рішення: 11 лютого 2020 р.
Суддя Леонтович А.М.
Судове рішення № 87551057, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 11.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/5085/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: