Рішення № 87550697, 12.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 лютого 2020 р. Справа № 120/63/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника позивача: Кудрик Я.О.

представника відповідача: Сінгаєвської О.М.

представника третьої особи: Івасика О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

до: Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про: скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, управління, позивач) з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області про накладення штрафу за невиконання рішення суду від 27.12.2019 у виконавчому провадженні № 58360276.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавче провадження №58360276 від 12.02.2019 щодо виконання виконавчого листа № 802/894/18-а від 08.02.2019 виданого Вінницьким окружним адміністративним судом про зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області поновити ОСОБА_1 з 01.02.2018 виплату пенсії, яка була призначена з 01.04.2007 при звільненні з органів МВС з урахуванням положень ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та з урахуванням 90 відсотків розміру грошового забезпечення, визначеного ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», чинного на момент спірних правовідносин 21.05.2010. Поряд з цим, листом головне управління повідомило державного виконавця, що рішення ВОАС від 21.06.2018 з урахуванням висновків Сьомого апеляційного адміністративного суду викладених у постанові від 21.11.2018, добровільно виконано 27.12.2018 до відкриття виконавчого провадження.

Позивач стверджує, що стягувачу проведено розрахунок пенсії для поновлення ОСОБА_1 з 01.02.2018 пенсії, призначеної з 01.04.2007 при звільненні з органів МВС з урахуванням 90% від сум грошового забезпечення, що підтверджується протоколом.

Таким чином, головне управління вказує, що ігноруючи факт виконання рішення суду та документи, які це підтверджують, головним державним виконавцем надіслано до позивача ряд вимог в яких наголошено на неповному виконанні рішення ухваленого на користь ОСОБА_1 з підстав відсутності зміни розміру отримуваної пенсії.

Відтак, позивач вважає що рішення суду виконано, вжито всіх необхідних заходів, що виключає можливість накладення штрафу на боржника, а тому позивач і звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.01.2020 позовну заяву залишено без руху.

В межах наданого судом строку, позивач усунув недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду від 13.01.2020.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 КАС України.

29.01.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що оскаржувана постанова є такою, що прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством. Відповідач вказує, що при виконанні рішення суду необхідно поновити виплату пенсії ОСОБА_1 по лінії МВС з 01.02.2018, з урахуванням ст. 51, ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», тобто з урахуванням довідки ВОВК №13377, яка була надана до суду як передчасна, а не безпідставна.

Крім того, 29.01.2020 представником відповідача подано клопотання (вх. №2843/20) про заміну відповідача Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на належного відповідача - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та клопотання (вх. 2841/20) про залучення в якості третьої особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2020 залучено до участі у даній справі другого відповідача - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Даною ухвалою також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 . Судове засідання відкладено на 12.02.2020.

12.02.2020 представником третьої особи до канцелярії суду подано письмові пояснення, у яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Представник зазначає, що постанова державного виконавця від 27.12.2019 № 58360276 про накладення штрафу на боржника за невиконання без поважних причин рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 802/894/18-2 винесена з урахуванням всіх обставин у справі та з дотриманням вимог законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо позову заперечила, просила в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити, покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи підтримав доводи представника відповідача та заперечив щодо задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.06.2018 у справі №802/894/18-а, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, викладену у листі від 06.02.2018 №363/Д-12, щодо поновлення ОСОБА_1 у виплаті пенсії за вислугою років, призначеної 01.04.2007; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії, яка була призначена з 01.04.2007 при звільненні з органів МВС з урахуванням положень ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та з урахуванням 90 відсотків розміру грошового забезпечення, визначеного ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції Закону, чинного на момент спірних правовідносин 21.05.2010; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії та виплату ОСОБА_1 на підставі довідки №13377 про розмір грошового забезпечення за посадою начальника УМВС у Вінницькій області, виданою Ліквідаційною комісією УМВС у Вінницькій області згідно до Закону України від 23.12.2015 №900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.01.2016 з урахуванням розміру грошового забезпечення 90 відсотків з урахуванням раніше проведених виплат.

Водночас, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018, рішення ВОАС від 21.06.2018 скасовано та визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, викладену у листі від 06.02.2018 №363/Д-12, щодо поновлення ОСОБА_1 виплати пенсії за вислугою років, призначеної 01.04.2007; визнано протиправним та скасовано з 01.02.2018 протокол Головного управління ПФУ в Вінницькій області за пенсійною справою 0205004019 (ДПА) від 21.05.2010 про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області поновити ОСОБА_1 з 01.02.2018 виплату пенсії, яка була призначена 01.04.2007 при звільненні з органів МВС з урахуванням положень ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та з урахуванням 90 відсотків розміру грошового забезпечення, визначеного ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції Закону, чинного на момент спірних правовідносин 21.05.2010.

На підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 видано виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвською О.М. відкрито виконавче провадження №58360276 від 12.02.2019 щодо виконання виконавчого листа №802/894/18-а від 08.02.2019 виданого ВОАС про зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області поновити ОСОБА_1 з 01.02.2018 виплату пенсії, яка була призначена з 01.04.2007 при звільненні з органів МВС з урахуванням положень ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та з урахуванням 90 відсотків розміру грошового забезпечення, визначеного ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», чинного на момент спірних правовідносин 21.05.2010.

Листом від 25.02.2019 №386/09-50/07 позивач повідомив державного виконавця, що головним управлінням проведено розрахунок для поновлення ОСОБА_1 з 01.02.2018 пенсії, призначеної з 01.04.2007 при звільненні з органів МВС з урахуванням 90% сум грошового забезпечення, що підтверджується протоколом від 27.12.2018. Згідно вказаного протоколу, розмір пенсії стягувана складає 5734,6 грн., що на 2232,30 грн. менше від розміру пенсії отримуваної до виконання рішення суду, що підтверджується розпорядженням про перерахунок з 01.01.2018. Згідно ч. 4 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у разі, якщо внаслідок перерахунку розміри пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Тому, головним управлінням проводиться виплата пенсії стягувачу в попередньому розмірі, що є більшим ніж розмір пенсії поновленої згідно рішення суду.

В подальшому, 11.03.2019 №2748/02.1-25/3, 13.11.2019 №10160/02.1-25/3 та 16.12.2019 №10968/02.1-25/3 державним виконавцем до управління направлені вимоги щодо виконання рішення суду, згідно яких зобов`язано боржника надати докази повного виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №802/894/18-а, оскільки рішення суду залишається не виконаним.

Листами ГУ ПФУ у Вінницькій області від 18.03.2019 №509/09-50/07, від 19.11.2019 №4056/10-1-51/08 та 23.12.2019 №5262/10-1-51/08 повідомлено виконавця про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 по справі №802/894/18-а в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження. Крім того, надано протокол Головного управління ПФУ у Вінницькій області від 27.12.2018 та розпорядження про перерахунок пенсії з 01.01.2018, які підтверджують проведення розрахунку для поновлення ОСОБА_1 з 01.02.2018 пенсії, призначеної з 01.04.2007 при звільненні з органів МВС з урахуванням 90% сум грошового забезпечення.

В матеріалах справи також міститься постанова державного виконавця від 16.10.2019 про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадження № 58360276. Поряд з цим у звіті спеціаліста Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради зазначено, що перевірку пенсійних справ пенсіонерів управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ у Вінницькій області у відділу контролю за правильністю призначення, перерахунку і виплати адресних державних соціальних допомог і пенсій, департамент соціальної політики не має законних підстав.

Крім того, ухвалою СААС від 17.07.2019 відмовлено у задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про роз`яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018.

Також, ухвалою ВОАС від 10.09.2019 відмовлено в задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про встановлення способу і порядку виконання рішення суду по даній справі.

Постановою головного державного виконавця від 27.12.2019 в рамках виконавчого провадження №58360276 з примусового виконання виконавчого листа від 08.02.2019 №802/894/18-а винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин.

Не погодившись із даною постановою, позивач звернувся до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У свою чергу спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частинами 1-2 статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 63 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Отже, передумовою прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу за невиконання боржником судового рішення в порядку ст. 75 Закону №1404-VІІІ має бути встановлений державним виконавцем факт такого невиконання без поважних причин.

Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду без поважних причин.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області поновити ОСОБА_1 з 01.02.2018 виплату пенсії, яка була призначена 01.04.2007 при звільненні з органів МВС з урахуванням положень ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та з урахуванням 90 відсотків розміру грошового забезпечення, визначеного ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції Закону, чинного на момент спірних правовідносин 21.05.2010.

Листами від 18.03.2019 №509/09-50/07, від 19.11.2019 №4056/10-1-51/08 та 23.12.2019 №5262/10-1-51/08 повідомлено державного виконавця, що рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 по справі №802/894/18-а добровільно виконане до відкриття виконавчого провадження. Головним управлінням проведено розрахунок для поновлення ОСОБА_1 з 01.02.2018 пенсії, призначеної з 01.04.2007 при звільненні з органів МВС з урахуванням 90% сум грошового забезпечення, що підтверджується протоколом від 27.12.2018. Згідно вказаного протоколу, розмір пенсії стягувача складає 5734,6 грн., що на 2232,30 грн. менше від розміру пенсії отримуваної до виконання рішення суду, що підтверджується розпорядженням про перерахунок з 01.01.2018.

У свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у разі, якщо внаслідок перерахунку розміри пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Тому, управлінням проводиться виплата пенсії стягувачу в попередньому розмірі, що є більшим ніж розмір пенсії поновленої згідно рішення суду.

Таким чином, суд вважає, що позивач вчинив усі залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення суду.

Однак, державний виконавець та третя особа вважають, що управлінням пенсійного фонду не виконано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018, оскільки при виконанні рішення необхідно поновити виплату пенсії ОСОБА_1 по лінії МВС з 01.02.2018, з урахуванням ст. 51, ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тобто з урахуванням довідки ВОВК №13377, яка була надана до суду як передчасна, а не безпідставна.

Проте, суд зауважує, що на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 позивач в межах своїх повноважень здійснив розрахунок пенсії для поновлення ОСОБА_1 з 01.02.2018 пенсії, призначеної з 01.04.2007 при звільненні з органів МВС з урахуванням 90% від сум грошового забезпечення, що відповідно підтверджується протоколом від 27.12.2018 (а.с. 7).

Крім того, суд звертає увагу, що колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду у постанові від 21.11.2018 вказала, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про перерахунок пенсії на підставі довідки №13377 про розмір грошового забезпечення за посадою начальника УМВС у Вінницькій області, виданою Ліквідаційною комісією УМВС у Вінницькій області, оскільки поновлення виплати пенсії позивачу по лінії МВС ще здійснено не було, а тому наразі відсутні підстави вважати, що відповідачем у майбутньому буде протиправно не здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки №13377 про розмір грошового забезпечення за посадою начальника УМВС у Вінницькій області, згідно Закону України від 23.12.2015 №900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Також, колегія суддів врахувала, що в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, а тому суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє. Оскільки на час розгляду судом даної адміністративної справи (№802/894/18-а) права позивача в цій частині вимог не були порушені, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

Таким чином, суд акцентує увагу про відсутність зобов`язань пенсійного фонду, у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №13377 про розмір грошового забезпечення за посадою начальника УМВС у Вінницькій області, покладених в межах даної адміністративної справи.

Відтак, суд відхиляє твердження представника відповідача щодо врахування пенсійним органом довідки ВОВК №13377 при виконанні рішення суду.

З наведеного вище слідує, що державний виконавець та ОСОБА_1 не згодні саме з діями Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області, які вчинялись під час виконання ним рішення суду.

При цьому, суд зауважує, що, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ст. 383 КАС України).

Водночас, якщо ОСОБА_1 не погоджувався саме з рішенням апеляційної інстанції, то він мав право оскаржити постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 в касаційному порядку.

Поряд з цим, положення статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на які звертає увагу представник третьої особи та відповідача, передбачають перерахунок раніше призначених пенсій. Разом з тим, в адміністративній справі №802/894/18-а розглядалося питання саме щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , а не перерахунку. Апеляційна інстанція дійшла висновку про передчасність підстав для перерахунку пенсії на підставі довідки №13377 про розмір грошового забезпечення за посадою начальника УМВС у Вінницькій області.

У свою чергу суд вказує, що не врахування довідки ВОВК №13377 позивачем при перерахунку пенсії створює нові спірні відносини між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Суд зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його волевиявлення.

Постанова державного виконавця про накладення штрафу не містить обґрунтувань щодо умисного не вчинення цих дій.

Отже, на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №802/894/18-а головним управлінням поновлено заявнику з 01.02.2018 виплату пенсії, яка була призначена з 01.04.2007 при звільненні з органів МВС з урахуванням 90% від сум грошового забезпечення, а також повідомлено про це державного виконавця.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на час винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 27.12.2019, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду відповідачем виконана в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власного рішення, що є предметом оскарження позивачем.

Натомість позивач, на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд зазначає про наступне.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відшкодуванню підлягають судові витрати лише у випадку, коли задоволено позов особи, яка не є суб`єктом владних повноважень або судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що позивачем є суб`єкт владних повноважень і відсутність його витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експерти, підстави для відшкодування судового збору, - відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської Ольги Миколаївни про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за невиконання рішення суду від 27.12.2019 у виконавчому провадженні №58360276.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)

Відповідач 1: Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 34939304)

Відповідач 2: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43316784)

Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Суддя Комар Павло Анатолійович Анатолійович