Рішення № 87550467, 12.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

12 лютого 2020 року Справа №160/10613/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі питання про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №160/10631/19 позов ОСОБА_1 задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартість товарів від 04.10.2019 року №UA110150/2019/200209/2;

- присуджено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судові витрати у розмірі 1255,60 грн.

03.02.2020 року через канцелярію суду від представника позивача до суду надійшла заява щодо розподілу судових витрат.

Представником позивача надано заяву про винесення додаткового судового рішення з копіями документів, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 4450 грн., детальний опис яких міститься в акті наданих послуг від 31.01.2020 року та висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 28.01.2020 року № т108/20 на суму 1500 грн.

Також, в судовому засіданні представник позивача просив стягнути витрати на переклад документів, які склали 216 грн.

Ухвалою суду від 07.02.2020 року призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 12.02.2020 року на 13:00 год.

В судове засідання 12.02.2020 року учасники справи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Неприбуття представника відповідача не перешкоджає розгляду питання щодо розподілу судових витрат.

Розглянувши заяву представника позивача про розподіл судових витрат, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи заяву, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_1 у справі №160/10613/19 представляє адвокат Чіняєва Ольга Миколаївна, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2975 від 20.10.2015 року.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Чіняєвою Ольгою Миколаївною укладено договір про надання послуг від 25.10.2019 року.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору адвокат зобов`язує надавати клієнту юридичні послуги з питань захисту прав та законних інтересів клієнта, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити юридичні послуги на умовах, передбачених даним договором, якщо безоплатне надання правової допомоги не передбачено його умовами.

Пунктом 5.4 вказаного договору визначено, що підтвердженням наданих послуг є підписаний сторонами акт наданих послуг.

На підтвердження виконання умов вказаного договору 31.01.2020 року сторонами складено акт наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 25.10.2020 року.

Вказаний акт містить детальний опис наданих послуг, а саме:

- аналіз публічно доступних у ЄДРСР процесуальних документів Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Третього апеляційного адміністративного суду у аналогічних справах;

- підготовка тексту позовної заяви до Дніпропетровської митниці ДФС;

- ознайомлення із відзивом Дніпропетровської митниці ДФС;

- підготовка відповіді на відзив Дніпропетровської митниці ДФС;

- підготовка 1 клопотань про витребування доказів та 1 клопотання щодо розподілу судових витрат.

Всього сума наданих послуг складає 4450 грн.

Позивачем здійснено оплату наданих послуг у повному обсязі, що підтверджується квитанціями №24581 від 25.10.2019 року та №7 від 24.12.2019 року на загальну суму 4450 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 4 450 грн. є співмірною та відповідає принципу розумності, саме така сума витрат, з урахуванням матеріалів справи та умов договору про правову допомогу, домовленостей сторін, була фактичною, а їхній розмір - обґрунтованим.

Щодо витрат проведення експертизи судом встановлено наступне.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем було понесено витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження, про що експертом Пилипенком Г.А. складено висновок № т108/20 про ідентифікацію транспортного засобу від 28.01.2019 року.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № т108 від 28.01.2020 року позивачем здійснено оплату вартості проведеного дослідження, яке становить 1500 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що витрати позивача на експертне дослідження є документально підтвердженими, пов`язані з розглядом цієї справи, відтак підлягають відшкодуванню.

Щодо відшкодування витрат на здійснення перекладу документів, суд зазначає наступне.

До матеріалів справи позивач надав переклад таких документів: рахунок №1753, митну декларацію країни відправлення 19DE460514617910E2. Згідно рахунку № Д-982від 04.12.2019 року вартість наданих послуг склала 216 грн.

На підтвердження послуг оплати перекладу позивач надав фіскальний чек від 04.12.2019 року на суму 216 грн.

Отже, витрати на послуги перекладу є підтвердженими і підлягають відшкодуванню.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь позивача підлягає відшкодуванню:

- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4450 грн.;

- витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження у розмірі 1500 грн.;

- витрати на переклад документів у розмірі 216 грн.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ВИРІШИВ:

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судові витрати:

- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4450 ( чотири тисячі чотириста п`ятдесят) гривень;

- витрати, пов`язані з підготовкою до розгляду справи у загальному розмірі 1716 ( одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи додаткове рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар