Рішення № 87550451, 03.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року Справа № 160/10548/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо припинення з 01.01.2016 року виплати щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ОСОБА_1

- зобов`язати ГУ ПФУ у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської, катастрофи" з 01.01.2016 року.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05.05.2018 року у справі №211/3544/17 визнано незаконними дії УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області щодо припинення з 05.12.2014 року виплати щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ОСОБА_1 . Зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровської області з 05.12.2014 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Означене рішення набрало законної сили 13.12.2018 року. Позивачу відповідачем була нарахована щомісячна компенсація, передбаченої ст. 52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 05.12.2014 року по 31.12.2015 року. З 01.01.2016 року нарахування та виплата щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", припинена. Станом на теперішній час не отримує вищезазначену компенсацію. 15.07.2019 року позивач звернулася до відповідача з листом щодо здійснення їй перерахунку пенсії з 01.01.2016 року з урахуванням щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 01.08.2019 останній була надана відповідь із посиланням на те, що виконання рішення здійснювалося до зміни умов пенсійного забезпечення, а саме: з 01.01.2016 року позивач отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". В зв`язку з цим виплата компенсації припинена саме з 01.01.2016 року. Вказана обставина й слугувала підставою звернення позивача до суду із позовом.

12.12.2019 від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує. В мотивування означеного посилається на те, що скориставшись правом вибору пенсії, які призначаються за нормами різних Законів України, на підставі відповідної заяви, ОСОБА_1 з 01.01.2016 було призначено пенсію по втраті годувальника відповідно до норм Закону № 2262, а от же, з 01.01.2016 року відбулися зміни в пенсійному забезпечені ОСОБА_1 . Відповідач стверджує, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Цим Порядком визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 і 57 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Статтею 59 Закону № 796 зазначено наступне. Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Членам сімей військовослужбовців пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Частиною 14 Порядку зазначено, що щомісячна компенсація сім`ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначається на кожного непрацездатного члена сім`ї, який був на його утриманні, у розмірі 113,88 гривні. Частиною 15-1 Порядку передбачено, що особам, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань" і "Про соціальний захист дітей війни", таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав. Отже, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 з 01.01.2016 було призначено пенсію по втраті годувальника відповідно до норм Закону № 2262 та до пенсії здійснюється: виплату підвищення до пенсії за померлого члена сім`ї у розмірі 363,00 грн, доплату до підвищення дружини померлого інваліда війни у розмірі 35,58 грн, право на отримання щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у ОСОБА_1 , відсутнє. Таким чином, Головне управління, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки такий спосіб дій був прямо передбачений нормативно-правовими актами Уряду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

У період з 10.01.2020 року по 24.01.2020 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці, а в період з 27.01.2020 року по 31.01.2020 року перебував на лікарняному.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.04.2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до 01.01.2016 отримувала пенсію за віком призначену відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування а з 01.01.2016 року отримує пенсію по втраті годувальника призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

ОСОБА_1 є дружиною померлого інваліда І групи ОСОБА_2 , який набув інвалідність та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в наслідок захворювання, набутого під час виконання військового обов`язку по охороні 30-ти кілометрової зони Чорнобильської АЕС у період з 05.10.1987 року по 05.01.1988 року, що підтверджується довідкою спеціального батальйону міліції УВО при УВД Київського облвиконкому' від 05.01.1988 року та експертним висновком Дніпропетровської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 12.10.2006 року.

На підставі викладеного, відповідно до розпорядження УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривий Ріг 166166 від 01.07.2011 року до пенсії ОСОБА_1 почала додатково нараховуватись щомісячна компенсація відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У січні місяці 2015 року через зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, де позивачу було вручено ксерокопію направленого їй листа від 17.12.2014 року, в якому зазначалося, що вона не має права на щомісячну компенсацію, так як недосягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, виплати були припиненні розпорядженням 166166 від 05.12.2014 року.

Не погоджуючись з такими діями позивач звернулась до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовної заявою. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.05.2018 року по справі № 211/3544/17 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання незаконним рішення Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про відмову в перерахунку пенсії з урахуванням ст. 52 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнати право та зобов`язати вчинити певні дії задоволено. Визнано незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області щодо припинення з 05.12.2014 року виплати щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного, фонду України в Дніпропетровській області з 05.12.2014 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погодившись із означеним рішенням суду, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подано до суду апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.05.2018 року у справі № 211/3544/17 залишено без змін.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, ОСОБА_1 відповідачем було нарахована щомісячна компенсація, передбаченої ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 05.12.2014 року по 31.12.2015 року.

З 01.01.2016 року нарахування та виплата щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», припинена.

15.07.2019 року позивач звернулася до відповідача з листом щодо здійснення їй перерахунку пенсії з 01.01.2016 року з урахуванням щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Однак, листом від 01.08.2019 року за №5470/Р-09 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомила позивачу про те, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.05.2018 року, яке ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 року залишено без змін, зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 05.12.2014 року здійснити перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виконання рішення суду здійснювалося до зміни умов пенсійного забезпечення, тобто до 01.01.2016. На виконання рішення суду проведено відповідний перерахунок та нараховано доплату пенсії за період з 05.12.2014 по 31.12.2015, яка буде виплачуватись відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду».

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, з незалежних від них обставин, а також у старості та у інших випадках, передбачених законом.

Статтею 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов`язується відшкодувати її за втрату годувальника, якщо його смерть пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

За приписами ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Miністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ. За приписами цього Порядку пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до положень ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячна компенсація у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім`ї, який був на його утриманні, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Члени сім`ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судом установлено, що згідно з матеріалами справи, щомісячна компенсація, передбачена ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нараховувалась та виплачувалась позивачу за період з 05.12.2014 року по 31.12.2015 року включно, після чого з 01.01.2016 року її виплата була припинена.

У відзиві на позовну заяву відповідач акцентує свою увагу на тому, що у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 з 01.01.2016 було призначено пенсію по втраті годувальника відповідно до норм Закону № 2262 та до пенсії здійснюється: виплату підвищення до пенсії за померлого члена сім`ї у розмірі 363,00 грн, доплату до підвищення дружини померлого інваліда війни у розмірі 35,58 грн, право на отримання щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у ОСОБА_1 , відсутнє.

Разом з тим, за приписами ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-І V встанолено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, аналізуючи наведене суд вважає, що чинним законодавством передбачені чітко визначені підстави для припинення виплати пенсії та інших соціальних виплат, проте, такої підстави для припинення виплати пенсії, або іншої соціальної виплати, зокрема щомісячної компенсації по втраті годувальника, жодний нормативно-правовий акт не містить.

За таких обставин, суд доходить до висновку щодо протиправності припинення виплати щомісячної компенсації по втраті годувальника позивачу.

Отже, позивач має право на отримання щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської, катастрофи".

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що про обґрунтованість та правомірність доводів, викладених позивачем в позовній заяві, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1526168259.1 від 18.11.2019р.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення з 01.01.2016 року виплати щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської, катастрофи" з 01.01.2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник