Рішення № 87550441, 12.02.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3827/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, викладену у листі від 13.11.2019 року №23-757/02-39 та зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 03.12.2019 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року в справі № 140/592/19, ОСОБА_1 , через свого представника, 30.10.2019 року, з метою підтвердження правильності копій доданих до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах від 03.12.2018 року, надав Луцькому об`єднаному управлінню ПФУ Волинської області оригінали документів, які зазначені в розписці-повідомленні. У свою чергу, ГУ ПФУ у Волинській області, листом від 13.11.2019 року, повідомило ОСОБА_1 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з причин не надання паспорту громадянина України, або іншого документа, що посвідчує особу, місце проживання та вік. Позивач вважає відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною та такою що порушує його конституційні права, оскільки право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України. Виходячи із чинного пенсійного законодавства України, особа має право на призначення, отримання заробленої та призначеної пенсії незалежно від місця її проживання. Виходячи з наведених законодавчих норм, позивач, проживаючи в США, як громадянин України, має такі ж-самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, за ознакою місця проживання громадянина України.

Крім того, представник позивача вважає, що оскільки відповідач відмовив у призначені позивачу пенсії за віком на пільгових умовах виключно через недоліки документів, які додані до заяви про призначення пенсії, без висновків про відсутність у позивача права на пенсію, відтак слід зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 03.12.2018 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії), оскільки відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-IV та частини першої статті 83 Закону №1788-XII пенсія призначається, зокрема, з дня звернення за пенсією. А тому, враховуючи, що ОСОБА_1 , як громадянин України, незалежно від місця його проживання, вправі користуватися всіма своїми конституційними правами в тому числі і на пенсійне забезпечення, та за відсутності законодавчих перешкод відповідач зобов`язаний призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 03.12.2018 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації); у тому числі органів місцевого самоврядування. Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Разом з тим, представник відповідача зазначає, що до заяви про призначення пенсії від 30.10.2019 року додано паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Згідно Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII, паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і при перетинанні державного кордону України. B даному документі вказано лише країну постійного проживання позивача — США, проте не зазначено конкретного місця проживання (реєстрації) позивача. Крім того, відповідно до частини першої статті 47 Закону №1058 пенсія виплачується щомісяця виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене, у зв`язку із ненаданням позивачем оригіналу паспорту громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, місце проживання та вік, підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах немає. ГУ ПФУ у Волинській області не визнає адміністративний позов у зв`язку із відсутністю підстав для його задоволення, a тому просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України. В даний час позивач постійно проживає у США, де був прийнятий на консульський облік в Генеральному консульстві України в Сан-Франциско, що підтверджується копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон PU129816.

09.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за списком № 1). Вказана заява була надіслана позивачем через відділення поштового зв`язку 03.12.2018 року та отримана об`єднаним управлінням 04.12.2018 року, що н е заперечується сторонами.

18.12.2018 року Луцьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області розглянуто звернення від імені ОСОБА_2 по питанню прийняття рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за списком №1) та надано відповідні роз`яснення.

Зокрема вказано, що питання призначення пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах може вирішуватися органами Пенсійного фонду тільки у разі надання позивачем паспорта України або довідки уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), або копії посвідки на місце проживання (реєстрації) та документів про страховий стаж. Крім того зазначено, що розглянувши копії наданих документів, страховий стаж позивача становить 15 років 9 місяців 17 днів, з них 10 років 5 місяців 7 днів на посаді електрослюсаря по ремонту і обслуговуванню автоматики і засобів вимірювання на ВП «Рівненська атомна електростанція».

15.01.2019 року представник позивача Гнатюк М. В. звернувся до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із заявою про прийняття рішення про призначення пенсії позивачу на підставі поданих документів, які є додатком до заяви ОСОБА_1 від 04.12.2018 року, зареєстрованої за вх. №571/М-01.

30.01.2019 року Луцьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області розглянуто дане звернення та надано роз`яснення щодо порядку подання заяви про призначення пенсії, переліку документів, які необхідно пред`явити/подати та щодо умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Крім того, у даному листі зазначено, що Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області не може прийняти рішення про призначення чи відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , оскільки заява з необхідними документами ним не подавалась.

Вважаючи такі дії Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області протиправними та такими, що порушують його права гарантовані Конституцією України, позивач звернувся до суду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови в прийнятті до розгляду заяви та доданих документів ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за списком №1); зобов`язано Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області прийняти та розглянути заяву та додані документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за списком №1) з винесенням рішення.

На виконання вказаного рішення суду 30.10.2019 року представник позивача Гнатюк М. В. звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії, разом з доданими документами.

Листом від 13.11.2019 року ГУ ПФУ у Волинській області повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по причині не надання паспорту громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, місце проживання та вік. Крім того, у даному листі вказано, що страховий стаж позивача з урахуванням додатково зарахованого стажу складає 25 років 9 місяців 17 днів, з них 10 років 5 місяців 7 днів пільговий стаж роботи за Списком №1.

Вважаючи відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною та такою, що порушує його конституційні права, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Позивач, проживаючи в США, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція України та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Вказаною нормою зазначені необхідні передумови для призначення пенсії. Вимога обов`язкового проживання на території України для призначення пенсії не встановлена.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з статті 51 Закону №1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Водночас, частиною другою статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Конституційний Суд України в рішенні від 07.10.2009 №25-рп/2009 визнав такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону №1058-IV щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання (перебування) за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір. Зазначені положення Закону втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

У пункті 3.3 рішення зазначено, що оспорюваними нормами Закону №1058-IV конституційне право на соціальний захист поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення.

Таким чином, держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, вказав, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника, що призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України. Дійсно, заявник, який був економічно активним в Україні з 1956 року до 1996 року, мав право на отримання пенсії після закінчення трудової діяльності та, як це передбачалося національним законодавством на час події, він знову отримував би свою пенсію після повернення в Україну. Тому Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що заявник перебував у відносно схожій ситуації із пенсіонерами, які проживали в України, щодо самого права на отримання пенсії (пункт 51 рішення).

У пункті 54 цього рішення Європейський суд з прав людини вказав, що наведених вище міркувань достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою: статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 44 Закону України № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною п`ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок № 22-1).

За приписами пункту 1.6 і абзаців 1-4 пункту 1.7 Порядку 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною 4 статті 45 Закону № 1058-IV.

Перелік документів необхідний для призначення пенсії за віком встановлений пунктом 2.1 Порядку 22-1, за змістом якого до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж; документи про місце проживання (реєстрації) особи; довідка про заробітну плату.

Одночасно, згідно з абзацом 1 пункту 2.9 Порядку 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

При цьому за правилами пунктів 2.22 - 2.23 Порядку 22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання. Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Окрім цього, за змістом положень пунктів 4.1, 4.3, 4.7, 4.10 Порядку 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. При прийманні документів щодо виплати пенсії орган, що призначає пенсії, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, знімає копії з відповідних документів. Не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, до заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах було додано нотаріальні засвідчені копії наступних документів, а саме: довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; свідоцтва про народження; посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоактивного контролю; військового квитка; дипломів про освіту; довідки про прописку з останнього місця проживання на Україні; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії з копіями додатків; довідки про підтвердження повної зайнятості на роботах з особливо шкідливими умовами праці; довідки про заробітну плату для обчислення пенсії; довідки про період проживання на територіях радіоактивного забруднення з додатками; заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з зазначенням банківського рахунку.

Крім того, до вказаної заяви було додано нотаріально завірену копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 , виданого 10.02.2017 року, орган видачі 3USA3, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» документами, які підтверджують громадянство України є, серед іншого, паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина для виїзду за кордон.

Таким чином, суд не погоджується з позицією відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з підстави ненадання останнім паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, місце проживання та вік, оскільки позивачем на підтвердження своєї особи надано нотаріально посвідчену копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, надання якого, в даному випадку, законодавством не виключається. У даному паспорті зазначено дату народження позивача (23.12.1967) та вказано, що він був прийнятий на консульський облік в Генеральному консульстві України в Сан-Франциско.

При цьому, суд звертає увагу, що з аналізу норм Порядку №22-1 видно, що документ, який засвідчує місце проживання особи на території України, необхідно подавати для того щоб визначити територіальну підвідомчість органу уповноваженого для вирішення питання щодо призначення пенсії. В свою чергу, позивач є громадянином України, який постійно проживає на території США, відтак подання ним документу про засвідчення постійного місця проживання не сприятиме умовам визначеним в Порядку №22-1, а тому не подання відповідного документу не може слугувати підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії.

Також суд звертає увагу, що громадяни України, які постійно проживають за кордоном, не мають прописки в Україні, а тому фізично не можуть надати до пенсійного органу відповідний документ підтверджуючий місце проживання на її території.

Крім того суд зазначає, що по суті Порядок № 22-1 взагалі не визначає алгоритму дій особи, яка проживає за межами України і не має в останній постійного місця проживання та реєстрації. Проте, це не може бути підставою для позбавлення особи взагалі права на пенсійне забезпечення.

З цього приводу суд зазначає, що відсутність законодавчо визначеного порядку подання громадянами України заяв про призначення пенсії у випадку постійного проживання поза межами України, не може бути підставою для позбавлення таких осіб права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (пункт 1 частина друга статті 114 Закону № 1058-IV).

Як вбачається з листа відповідача від 13.11.2019 року вих. №23-757/02-39 страховий стаж ОСОБА_2 складає 25 років 9 місяців 17 днів, з них 10 років 5 місяців 7 днів пільговий стаж роботи за Списком № 1.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки на дату первинного звернення (03.12.2018 року) ОСОБА_1 виповнилося 50 років, він подав необхідний пакет документів та у нього було достатньо страхового (25 років 9 місяців 17 днів) та пільгового (10 років 5 місяців 7 днів) стажу, а тому відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, чим вчинив протиправні дії.

Також суд звертає увагу, що датою первинного звернення ОСОБА_1 з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах є 03.12.2018 року, у тексті позовної заяви представник позивача також посилається на дату первинного звернення до відповідача 03.12.2018 року, однак у прохальній частині позовної заяви представником позивача помилково вказано дату первинного звернення з даною заявою 03.12.2019 року.

Крім того, враховуючи неодноразові з формальних підстав відмови відповідача у розгляді заяви позивача від 03.12.2018 року про призначення пенсії, а також з урахуванням того, що відповідач, на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 року розглянувши заяву позивача про призначення пенсії, позбавив позивача права на призначення пенсії, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах з дати первинного звернення з 03.12.2018 року.

За приписами частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності своїх дій щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, а тому виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 03.12.2018 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії).

Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судові витрати у розмірі 840,80 грн., сплачені згідно квитанції від 09.01.2020 року 0.0.1575523831.1 (а. с. 55).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 03 грудня 2018 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко