Рішення № 87550240, 11.02.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2020 р. № 400/3949/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Первомайського районного відіділу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Первомайського районного відіділу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області (надалі - відповідач) з позовними вимогами про:

- визнання протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Первомайського районного відділу Державної міграційної служби в Миколаївській області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII;

- зобов`язання Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Первомайського районного відділу Державної міграційної служби в Миколаївській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних.

Ухвалою суду від 15.11.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

10 грудня 2019 року через канцелярію суду від позивача до суду надійшла належним чином уточнену позовну заяву із зазначенням причини неповідомлення свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків, зазначенням свого номеру засобу зв`язку та доказів сплати судового збору в сумі 768, 40 грн.

Ухвалою від 13.12.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3949/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він звернувся до Первомайського районного відіділу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області у зв`язку з досягненням 16 років з проханням щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 паспорта у вигляді паспортної книжечки, однак, позивачу було відмовлено у видачі паспорту у вигляді книжечки. Позивач зазначив, що відповідач відмовив у наданні такого паспорту, посилаючись на те, що за відсутності відповідного рішення суду у Первомайського районного відіділу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Але, на думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки діє й Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, яким передбачено право отримання паспорту у формі книжечки.

08.01.2020 року за вх. № 259 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивачу не було відмовлено у видачі паспорту у вигляді книжечки, а лише було зазначено, що відповідно до норм діючого законодавства територіальний підрозділ органу міграційної служби на даний час не має правових підстав для оформлення зазначеного паспорту. Листом Первомайського РВ від 07.08.219 року № 4814-1647/4814.1-19 висновку про відмову в прийнятті поданих заявником документів із зазначенням підстав такої відмови не містить. Фактично листом від 07.08.2019 року відповідач роз`яснив заявнику про порядок оформлення паспорта громадянина України. Також, зазначив, що не можливо оскаржувати дії відповідача з приводу не оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_1 , оскільки позивачем па даний час належним чином не ініційовано питання оформлення йому паспорта громадянина України. В передбаченому законодавством порядку та з відповідним переліком документів позивач до органів міграційної служби, а зокрема, до Первомайського РВ УДМС України в Миколаївській області не зверталась. Вказав, що позовна вимога у формулюванні «...Зобов`язати... оформити та видати... паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503» не може бути задоволена так як може трактуватись у різні способи, а саме, по - перше означає, що сам процес оформлення та видачі паспорта громадянина України повинен бути вчинений органами міграційної служби в порядок та спосіб, що передбачений Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503; по-друге дане формулювання означає, що безпосередньо бланк паспорта повинен відповідати паспорту-книжечці, що передбачений Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503.

Представники сторін в судове засідання, призначене на 15.01.2020 року, не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

На підставі частини 9 статті 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 подала до Первомайського районного відіділу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області заяву про видачу паспорту у вигляді книжечки, у зв`язку з тим, що їй виповнилося 16 років, в якій зазначено, що ОСОБА_1 не має наміру оформляти паспорт у формі пластикової картки типу-ID-1 та просила видати паспорт у вигляді паспортної книжечки згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ. Листом від 07.08.2019 року вих. №4814-1647/4814.1-19 Первомайський РВ УДМС в Миколаївській області повідомило позивача про те, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302» , Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Крім того, рекомендовано позивачу звернутись до суду для отримання відповідного рішення.

Позивач вважає надану відповідь відмовою у наданні йому паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ та вважає таку відмову протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд зробив наступні висновки.

Суд звертає увагу, що питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі.

19 вересня 2018 року Верховним Судом розглянуто зразкову справу №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) та прийнято відповідну постанову.

Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), винесеній за результатами розгляду зразкової справи визначено ознаки типової справи, а саме:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Тобто, для віднесення справи до типової, необхідна наявність у справі вказаних трьох відповідних складових: позивач, відповідач та предмет спору.

Під час розгляду справи суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, та згідно з частиною 3 статті 291 КАС України судом при вирішенні даної справи мають бути враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI (далі Закон №5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно частини 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Згідно з ст. 14 Закону № 5492-VI визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до п. 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пунктом 5 Положення № 2503-XII передбачено, що паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.

Згідно п. 8 Положення № 2503-XII термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.

Пунктом 2 Постанови №302 запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:

- з 01.01.2016 оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII;

- з 01.11.2016 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Згідно з п. 3 Постанови № 302 установлено, що:

- прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01.11.2016 припиняється;

- паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01.11.2016, є чинним протягом строку, на який його було видано.

Однак, Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі звернула увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.

Відтак, Суд зазначає, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тихзаконіві нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.

Норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення ст. 8 Конвенції.

Отже, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.

Таким чином, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

При цьому, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302" (далі Постанова № 398), до Постанови №302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2016 №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі Порядок №456).

Згідно п.1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Згідно матеріалів справи, позивач 06.08.2019 року подав заяву до Первомайського районного відіділу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області щодо оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та відмови від отримання паспорта у формі картки.

У листі від 07.08.2019 року відповідач, посилаючись на Постанову КМУ від 03.04.2019 року №398 вказує позивачу, що за відсутності відповідного рішення суду у Первомайського районного відіділу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

Проте, інформація вказана у листі від 07.08.2019 року стосується тих випадків коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.

Вказані обставини дають підстави для висновків, що вказаний лист є відмовою для видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.

При цьому, питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17.

Також суд відхиляє доводи скаржника про те, що дана адміністративна справа, хоча і стосується спірних правовідносин щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України, однак вона не відповідає ознакам зразкової справи, вирішеної Великою Палатою Верховного суду 19.09.2018, оскільки постановою Кабінету Міністрів України №398 було внесено зміни до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, які набрали чинності 07.06.2019. Тобто, відповідач стверджує, що наразі змінилось правове регулювання спірних правовідносин.

Однак, суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки у зразковій справі та по даній справі заявлені аналогічні вимоги в аналогічних відносинах, що регулюються одними і тими ж нормами права. При цьому, право позивача на отримання паспорту громадянина України у формі книжечки передбачено Постановою № 2503-ХІІ.

Пункт 3 Постанови № 2503-ХІІ передбачає, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 185" від 12.06.2013 № 415 відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України" від 04.06.1994 № 353, якою затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (у вигляді паспортної книжечки).

Згідно з п.13 Постанови № 2503-ХІІ визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

При цьому, суд наголошує, що положення п.13 Постанови № 2503-ХІІ не містять вимоги про обов`язок надання відповідного рішення суду щодо оформлення паспорта у формі книжечки.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відмова у видачі позивачу, у зв`язку із досягненням 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, з підстав необхідності надання відповідного рішення суду, є протиправною.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу даної позовної заяви немайнового характеру у розмірі 768, 40 грн. згідно квитанції №312 від 06.12.2019 року.

Таким чином, оскільки вимоги позивача про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії судом задоволені, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Первомайського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Грушевського, 29 (вул. Декабристів, 5-А, м. Миколаїв, 54001), м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, ідентифікаційний код 37844163) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Первомайського районного відділу Державної міграційної служби в Миколаївській області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Первомайського районного відділу Державної міграційної служби в Миколаївській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5-А, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 37844163) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 768, 40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 11.02.2020 року.

Суддя Г.В. Лебедєва