Ухвала суду № 87549872, 12.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1138/20

УХВАЛА

12 лютого 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про:

визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №864 від 19.12.2019 року у частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції;

визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №22 о/с від 14.01.2020 року про звільнення зі служби в поліції;

поновлення на службі в Національній поліції України на посаді командира взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції;

стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 15.01.2020 року по день постановлення рішення.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів доданих до позовної заяви, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Новоградівки, Донецької області. Позивачем не надано до позовної заяви доказів реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання у місті Одеса або Одеській області.

Крім того, частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , оскаржується, зокрема, наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №864 від 19.12.2019 року у частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.

З позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Шишлюк В.Р., звернувся 11.02.2020 року, тобто з пропуском встановленого законодавством місячного строку звернення до суду щодо оскарження наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №864 від 19.12.2019 року.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

ОСОБА_1 , окремої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження наказу №864 від 19.12.2019 року, разом з позовною заявою подано не було.

Крім того, відповідно до п.8 ч.1 статті 4 КАС України, відповідач – суб`єкт владних повноважень, а у випадках визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ 40108646 значиться юридична особа з повною назвою ДЕПАРТАМЕНТ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ (ДПП), проте у прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 , звертає позовні вимоги до «Департаменту патрульної поліції Національної поліції України».

Враховуючи вищевикладене, позивачеві належить вірно зазначити відповідача по справі до якого у прохальній частині позовної заяви звернуті позовні вимоги.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем вищезгадані вимоги виконані не були.

Суд зазначає, що згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника, що представником позивача адвокатом Шишлюк В.Р. - не виконано. Зокрема, відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача.

У порушення п.5 ч.5 статті 160 КАС України, позивач виклав обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги та не зазначив доказів, що підтверджують викладені обставини.

Крім того, у порушення п.9 ч.5 статті 160 КАС України, відсутнє обґрунтування, з посиланнями на норми чинного законодавства, порушення оскаржуваними рішеннями прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі – Закон України «Про судовий збір»).

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі – Закон України «Про судовий збір»).

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, встановлюється ставка - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14.11.2019 року, встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року – 2102,00 гривень.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

ОСОБА_1 заявлено чотири позовні вимоги не майнового характеру (проте, скасування наказу про звільнення та відповідно поновлення на посаді - похідні).

Суд зазначає, що за позовну вимогу про поновлення на посаді, позивача звільнено від сплати судового збору згідно ч.1, п.1, ст.5 Закону України «Про судовий збір», проте позивача не звільнено від сплати судового збору за оскарження наказу про накладення дисциплінарного стягнення (наказ №864 від 19.12.2019 року).

Крім того, щодо сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1, п.1, ст.5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а не стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Порядок та строки виплати заробітної плати визначені в статті 115 КЗпП України.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу є іншим видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати вимушеного прогулу проводиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Тобто, вимога про стягнення оплати за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, тому не може буди віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в редакції від 22 травня 2015 року, яка набрала чинності 1 вересня 2015 року, судовий збір не сплачується.

Таким чином, ОСОБА_1 , належить доплатити судовий збір за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи вищевикладене та заявлені позовні вимоги, позивачеві належить надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1681,60 гривень (840,80 гривень*2=1681,60 гривень).

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій відповідно до кількості учасників справи, наданням відповідних доказів по справі зазначених судом, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, з наданням доказів на підтвердження його поважності (оскарження наказу №864 від 19.12.2019 року), доказів сплати судового збору у розмірі 1681,60 гривень (оригінал).

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста 3, код ЄДРПОУ 40108646), про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №864 від 19.12.2019 року у частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції; визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №22 о/с від 14.01.2020 року про звільнення зі служби в поліції; поновлення на службі в Національній поліції України на посаді командира взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції; стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 15.01.2020 року по день постановлення рішення - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.