Ухвала суду № 87549795, 10.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 лютого 2020 року справа № 320/6582/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними та скасувати розпорядження Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 26.12.2018 про зупинення виплати пенсії та рішення про припинення виплати пенсії від 01.01.2019 ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком як учаснику війни;

- зобов`язати Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як учаснику війни на підставі п.3 Розділу ХV Перехідних положень Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 відкрито провадження у справі №320/6582/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання, витребувано докази у справі від відповідача.

Суд зазначає, що 07.02.2020 на адресу суду від відповідача на виконання ухвали суду від 26.12.2019 надійшов відзив на позовну заяву та лист б/н б/д разом із доданими до нього документами на 39 арк., з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відповідно до частини 2 статті 162 КАС України відзив повинен містити:

1) найменування (ім`я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина третя статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені у статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановляння ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до Національного стандарту України Державна уніфікована система документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003 до складу реквізитів документів входить підпис.

Отже, підпис як обов`язковий реквізит службового документа за наявності всіх інших обов`язкових реквізитів надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

Визначення довіреності міститься у частині третій статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), за якою довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.

Специфіка представництва за довіреністю в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Так, при дослідженні відзиву на позов та листа відповідача б/н б/д з доданими до нього документами на 39 арк., судом встановлено, що даний відзив та лист підписаний представником Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - начальником відділу представництва інтересів в судах та інших органах №4 юридичного управління Курилюк Жанною Володимирівною.

В якості доказу на підтвердження повноважень представника Курилюк Жанни Володимирівни на підписання зазначеного відзиву на позовну заяву додано довіреність від 02.01.2020 №49/101-01, видану начальнику відділу представництва інтересів в судах та інших органах №4 юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Курилюк Жанні Володимирівні начальником Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області В.Фатхутдіновим на представництво інтересів Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в усіх державних органах, зокрема, в судових установах.

У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Курилюк Ж.В. має статус адвоката, і документа, який би це посвідчував, до інформації - не додано.

Таким чином, відповідачем не надано доказів належного уповноваження Курилюк Ж.В. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у розумінні статті 59 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене, відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 31.01.2020 №1000-0805-7/3697 разом із доданими до нього документами, а також лист б/н б/д разом із доданими до нього документами на 39 арк., підписані начальником відділу представництва інтересів в судах та інших органах №4 юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Курилюк Ж.В., має бути повернуті відповідачу без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 57, 59, 162, 166, 167, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 31.01.2020 №1000-0805-7/3697 разом із доданими до нього документами та лист б/н б/д разом із доданими до нього документами на 39 арк., підписані представником Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Ж.Курилюк, - повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області без розгляду.

2. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.