Ухвала суду № 87549757, 04.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

04 лютого 2020 рокуСправа № 280/69/20 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69068, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Брюллова, будинок 5, код ЄДРПОУ 35037228)

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (відповідач), в якому позивач просить суд cтягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області неправомірно стягнуті з позивача кошти, згідно виконавчого напису нотаріуса № 79 від 05 грудня 2018 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., який був визнаний рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 жовтня 2019 року (справа № 336/2963/19 провадж. № 2/336/2343/2019), яке набрало законної сили, таким, що не підлягає виконанню, 15 804.94 грн.

За правилами пункту 4 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Однак, суди загальної юрисдикції розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ЦПК України).

Позивач звертаючись до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою, обґрунтовує її тим, що 04 листопада 2019 року виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого здійснено стягнення коштів державним виконавцем на користь АТ «ІДЕЯ БАНК», було визнано таким що не підлягає виконанню рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя. По суті позов з яким позивач звернулися до суду є про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса.

В свою чергу частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, статтею 28 ЦПК України визначено підсудність справ за вибором позивача.

Так, частиною 12 статті 28 ЦПК України визначено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Таким чином, позивач просить Запорізький окружний адміністративний суд вирішити питання порушених майнових прав у приватно-правовому спорі, підсудність таких спорів визначена статтею 19 ЦПК України.

За правилами частини 3 статті 19 КАС України визначено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Тобто, питання які ставить позивач в позовних вимогах відносяться до виключної компетенції загальних судів, оскільки позивачем є фізична особа.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим уважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже, визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. Сторони в адміністративному спорі ще до його виникнення повинні перебувати у відносинах вертикального підпорядкування.

У випадку який вказує позивач не вбачаються публічно-правового спору, оскільки мова йде про повернення коштів стягнутих з позивача на корить банку, тобто майна.

Таким чином, суд вказує на те, що дана справа не підсудна адміністративному суду, оскільки підстави викладені у позовній заяві повинні бути розглянуті місцевим загальним судом за правилами підсудності визначеною Цивільними процесуальним кодексом України.

Пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі вищезазначеного суд вважає за необхідне відмовити у відкриття провадження у справі в силу частини 2 статті 19 КАС України.

Керуючись статтями 2, 19, 170, 241, 243, 246 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №280/69/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69068, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Брюллова, будинок 5, код ЄДРПОУ 35037228) про зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з позовом та додатками до нього надіслати позивачу.

Позивачу роз`яснюється право звернення до місцевого суду в порядку Цивільного судочинства України за правилами підсудності процесуального закону.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 04 лютого 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов