Ухвала суду № 87549078, 12.02.2020, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

12 лютого 2020 року м. Чернігівсправа № 927/93/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю., розглянувши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову №б/н від 07.02.2020

Позивача: Фізичної особи-підприємця Ноди Сергія Володимировича

АДРЕСА_1

до відповідача: Фермерського господарства «Північ Агро»

вул. Польова, 3Б, с. Вертіївка, Ніжинський район,

про стягнення 341839 грн 52 коп.

Представники сторін не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем Нодою Сергієм Володимировичем подано позов до Фермерського господарства «Північ Агро» про стягнення 341839 грн 52 коп., з яких: заборгованість за договором оренди - 306000,00 грн; пеня - 30887,03 грн, 3% річних - 3116,49 грн, інфляційні втрати у сумі 1836,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 06/05-2019 від 06.05.2019.

Позивачем одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Фермерського господарства «Північ Агро», що обліковуються на будь-яких розрахункових рахунках Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» м.Київ , виявлених державним або приватним виконавцем, в межах ціни позову в сумі 341839,52 грн, до вирішення спору у справі по суті та набрання рішенням законної сили

В обґрунтування поданої заяви ФОП Нода Сергій Володимирович зазначає, що виставлений відповідачу рахунок-фактура СФ-0000011 на оплату орендної заборгованості у розмірі 306000,00 грн залишився з боку останнього не сплаченим, що й змусило позивача звернутися з позовом до господарського суду. Позивач стверджує, що ним вживалися заходи досудового врегулювання спору, зокрема особистим спілкування із директором Фермерського господарства «Північ Агро» Вилегжаніним Юрієм Володимировичем , яким було неодноразово повідомлено позивача про небажання сплатити наявний борг у добровільному порядку.

Позивач пропонує зустрічне забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 341839,52 грн.

Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011).

Відповідно до приписів ч.1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Частиною ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися із предметом та підставами позову, а особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акта.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.

Позивач, всупереч положенням статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України щодо належності, допустимості, достовірності доказів, не надав суду доказів, що невжиття заходу, про який просив позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Доводи позивача, що відповідач не оплатив рахунок, що під час особистого спілкування відповідачем було наголошено та повідомлено позивача про те, що вже на теперішній час вживаються усі заходи задля неможливості у майбутньому виконати судові рішення про стягнення коштів, не є безумовною підставою для забезпечення позову у даній справі.

Факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань чи неналежного виконання не є встановленим і підлягає доведенню під час вирішення справи по суті та сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Відтак, подана позивачем заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб на даній стадії судового процесу.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

Відмовити фізичній особі-підприємцю Ноді Сергію Володимировичу ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у задоволенні заяви про забезпечення позову від 07.02.2020 №б/н.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://www.court.gov.ua. або в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала підписана 12.02.2020.

Суддя Н.Ю.Книш