Рішення № 87549009, 11.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.02.2020Справа № 910/16879/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про стягнення 76415,70 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення збитки в порядку регресу в сумі 76415,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №06-TR/АМ-8203375 від 18.10.2018, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Opel" реєстраційний номер НОМЕР_1 з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 76415,70 грн.

Господарський суд міста Києва від 05.12.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/16879/19, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

16.12.2019 через канцелярію суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.

24.12.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування своїх заперечень, відповідач зазначає, що у відповідності до п.22.1. ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач відшкодовує у встановленому цим Законом порядку лише оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Водночас, наданий позивачем до матеріалів позовної заяви рахунок-фактура ФОП Мусійко О.О. № СЧ-0010096 від 03.12.2018 не визначає оцінену шкоду в розумінні Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". На замовлення відповідача ТОВ "СОС Сервіс Україна" складено дослідження спеціаліста автотоварознавця № 1305E_SOS_-191217-19169 від 23.12.2019, відповідно до якого, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 32 060,60 грн. за розрахунком відповідача розмір страхового відшкодування в порядку суброгації з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу та за вирахуванням франшизи становить 31 060,60 грн розрахований у відповідності до п. 12.1 ст. 12 та ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": 32 060,60 грн (вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до дослідження автотоварознавця) - 1 000,00 грн (розмір франшизи відповідно до Полісу АМ/8087293). Окрім того, відповідачем зазначено, що у постанові Печерського районного суду м. Києва від 28.03.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зазначено, що ДТП сталася 06.10.2018 року, тобто до укладання договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06-TRвід 18.10.2018 між позивачем та ОСОБА_2 , у зв`язку зі чим, у позивача були відсутні законні підстави для виплати страхового відшкодування за цим договором.

08.01.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що технічна помилка у тексті постанови суду у справі про адміністративне правопорушення не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування на користь позивача. Позивачем зазначено, що 03 грудня 2018 року на замовлення ТДВ СК "Альфа-Гарант" було складено Звіт про оцінку № 61-D/47/5, відповідно до результатів якого було встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу "Mercedes-Benz", реєстраційний № НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження складає: 78 857,54 грн. Копію вказаного Звіту про оцінку позивач надав суду разом із відповіддю на відзив. Позивачем зазначено, що оскільки відповідно до Звіту про оцінку № 61-D/47/5 від 03.12.2019 потерпілій особі (власнику пошкодженого транспортного засобу) було завдано шкоду у розмірі 78 857,54 грн, то саме в межах цієї суми відповідач повинен здійснити виплату страхового відшкодування на користь позивача, та посилаючись на положення ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування", відповідач зобов`язаний здійснити на користь позивача виплату відшкодування у розмірі 76 415,70 грн. У відповіді на відзив позивач, також заперечив щодо наданого відповідачем Дослідження спеціаліста автотоварознавця №1305E_SOS_-191217-191369 від 23.12.2019.

11.01.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення, в яких відповідач зокрема, просить суд не приймати до розгляду наданий позивачем Звіт про оцінку № 61-D/47/5 від 03.12.2018.

Судом відхилене вказане вище клопотання відповідача, оскільки подання позивачем вказаного Звіту про оцінку № 61-D/47/5 від 03.12.2019 обумовлене запереченням відповідача на позов, викладеними у відзиві.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2018 року між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Пряме врегулювання до автоцивілки" №06-TR75, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 .

06 листопада 2018 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Opel", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням ОСОБА_1 .

Згідно постанови Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року у справі № 757/57495/18-п, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм автомобіля "Opel", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , вимог п.8.4(б), 8.4.2 Правил дорожнього руху України

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля згідно із рахунку-фактури ФОП Мусійко О. О. № СЧ-0010096 від 03 грудня 2018 року становила 77415,70 грн.

Позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страховий акт №СТ/18/0298 від 17.12.2018, згідно із яким позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в загальній сумі 77415,70 грн.

Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 77415,70 грн (шляхом перерахування на рахунок ремонтної організації), що підтверджується платіжним дорученням №ID-113308 від 18.12.2018.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Opel", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "Українська транспортна страхова компанія" (відповідач у справі) згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/8087293, термін дії з 03.11.2018 по 02.11.2019 (згідно із відомостями з єдиної централізованої бази даних МТСБУ).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн. та франшизу у розмірі 1000,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою вих. №576 від 13.02.2019 про виплату страхового відшкодування у сумі 77415,70 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом "Opel", реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 76415,00 грн за вирахуванням франшизи.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, у відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту №06-TR, у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП), позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 77415,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням №ID-113308 від 18.12.2018.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Наявними у матеріалах справи довідкою №3018318512294379 про дорожньо-транспортну пригоду, схемою місця ДТП, постановою Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року у справі №757/57495/18-п підтверджується вина водія транспортного засобу "Opel", реєстраційний номер НОМЕР_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди 06.11.2018.

При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на помилково зазначену дату ДТП у постанові Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року у справі №757/57495/18-п як на підставу відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт настання дорожньо-транспортної пригоди 06 листопада 2018 року.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Opel", реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу №АМ/8087293 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

За таких обставин, розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування має здійснюватись з урахуванням приписів ст. 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно із п. 7.38, п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Згідно із п. 7.36 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон`юнктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою Ссз= Ц с х (1- Ез), де:

Ссз - вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн;

Ц с - ціна нової складової частини, грн;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Під час розгляду справи, позивачем було надано Звіт №61-D/47/5 від 03.12.2018 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно із яким коефіцієнт фізичного зносу становить 0,626; вартість матеріального збитку, завданого власнику з урахуванням фізичного зносу запчастин становить 78857,54 грн.

Водночас, суд зазначає, що Законами України "Про страхування" та "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.

Отже, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов`язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується не Звітом про оцінку, як попереднього оціночного документу, а відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.

У зв`язку із наведеним, суд при розрахунку вартості відновлювального ремонту приймає суму витрат на деталі, що визначена у рахунку ремонтної організації № СЧ-0010096 від 03 грудня 2018 року та становить 77415,70 грн.

Отже, вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 17647,75 грн (47186,50 грн х (1-0,626).

З урахуванням наведеного, вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням зносу становить 47846,95 грн (17647,75 грн (вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) + 30229,20 грн (вартість робіт)).

Водночас, суд не приймає до уваги надане відповідачем дослідження спеціаліста автотоварознавця №1305Е_SOS_191217-191369 про оцінку автомобіля "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , складене 23.12.2018 ПП "Експерт-Сервіс Альфа" як належний доказ по справі, оскільки вказане дослідження проведене без огляду пошкодженого транспортного засобу, в той час як у відповідності до п. 5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 передбачено, що визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8087293 встановлено франшизу у розмірі 1000,00 грн.

За встановлених обставин, до відшкодування відповідачем по страховому випадку від 06.11.2018 належить сума 46876,95 грн (47876,95 грн (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля "Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 ) - 1000, 00 (франшиза за полісом)).

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ".

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вулиця САКСАГАНСЬКОГО, будинок 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" (01133, м. Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26, ідентифікаційний код 32382598) збитки у сумі 46876,95 грн та судовий збір у розмірі 1178,43 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Дата складення повного тексту рішення: 11.02.2020.

Суддя О.В. Гулевець