Ухвала суду № 87548985, 12.02.2020, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

12 лютого 2020 року м. Чернігівсправа № 927/96/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову від 07.02.2020 по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МИАНОРА»,

вул. Козелецька, 24, офіс 9, м. Київ, 03065;

адреса для листування: вул. Сумська, 26, кв. 13, м. Харків, 61057

до відповідача: Фермерського господарства «Північ Агро»,

вул. Польова, 3Б, с. Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16624

про стягнення 277 717,73 грн.

представники сторін: не викликались

В С Т А Н О В И В:

10.02.2020 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява ТОВ «МИАНОРА» до відповідача - Фермерського господарства «Північ Агро» про стягнення заборгованості у загальній сумі 277 717,73 грн, яка складається з: заборгованості в сумі 128280,00 грн, пені в сумі 9402,18 грн, 36% річних в сумі 11755,55 грн, штрафу в сумі 128280,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 30/05 засобів захисту рослин від 30.05.2019.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 07.02.2020 в якій просить суд до вирішення спору у справі по суті та набрання рішенням законної сили вжити заходи до забезпечення позову шляхом: накладення арешту на грошові кошти Фермерського господарства "Північ Агро" (16624, Чернігівська область, Ніжинський р-н, с. Вертіївка, вул. Польова, буд. ЗБ, код ЄДРПОУ: 38314298), що обліковуються на будь-яких розрахункових рахунках Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» м. Київ , виявлених державним або приватним виконавцем, в межах ціни позову в сумі 277717,73 грн.

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує наступним:

30.05.2019 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мианора" (постачальник) та відповідачем - Фермерським господарством "Північ Агро" (покупець) було укладено спірний Договір поставки засобів захисту рослин № 30/05 (далі за текстом - Договір). Так, на виконання умов вказаного Договору, позивачем було передано у власність відповідача товар, а саме: засоби захисту рослин.

Відповідач товар у власність від позивача отримав, натомість його вартість у встановлений п. 3.3. Договору строк, своєчасно та повністю не сплатив. З урахуванням наведеного, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 128280,00 грн., яка з боку останнього залишилась не сплаченою, що змусило позивача звернутися з позовом до Господарського суду.

При цьому, позивач повідомляє Господарський суд про те, що останнім вживалися заходи досудового врегулювання спору, зокрема особистим спілкуванням із директором Фермерського господарства "Північ Агро" Вилегжаніним Юрієм Володимировичем, яким було неодноразово повідомлено позивача про небажання сплатити наявний борг у добровільному порядку.

Позивач повідомляє Господарський суд про те, що, після повідомлення відповідача про намір позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права та у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором, відповідачем було наголошено та повідомлено позивача про те, що останнім вже на теперішній час вживаються усі заходи, задля неможливості у майбутньому виконати судові рішення про стягнення коштів.

Позивач повідомляє суд про те, що у відповідача наявна дебіторська заборгованість також і перед іншими кредиторами за іншими цивільно - правовими договорами.

Тому, на переконання позивача виведення грошових коштів із рахунків, що належать відповідачу звільнить останнього від обов`язку зі сплати отриманого від позивача товару за спірним Договором. Таким чином, вищевказаними подіями, а також враховуючи несплату відповідачем наявної заборгованості у добровільному порядку, відповідач продемонстрував позивачу, а також й іншим кредиторам про свій намір істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, що у даному разі, свідчить виключно про те, що ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до Господарського суду, під загрозою.

У даному разі, позивач звернувся за захистом свого порушеного права із позовом про стягнення 277717,73 грн. Вимога про вжиття заходів забезпечення позову повністю узгоджується із сумою заявлених позовних вимог. Тобто, грошові кошти, на які позивач просить накласти арешт в межах позовних вимог.

Так, наведені заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки обрані позивачем заходи до забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а, отже, існує конкретний зв`язок між заходами до забезпечення позову і предметом позову.

Також позивач пропонує зустрічне забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 277717,73 грн, визначеному судом.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частин 1, 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Як вбачається зі змісту поданої заяви позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Фермерського господарства "Північ Агро" в межах ціни позову в сумі 277717,73 грн.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову можуть бути застосовані господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. З цією метою, на особу, яка подала заяву про забезпечення позову, покладено обов`язок обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. При цьому, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також, суд зазначає, що інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись, а не тих, які, з настанням певних обставин, можуть бути порушені в майбутньому.

Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Положеннями ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.

Суд установив, що позивачем не надано, належних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання перед позивачем (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів для ухилення від здійснення розрахунків з позивачем тощо), як не надано доказів і про наявність боргу відповідача перед іншими кредиторами.

У зв`язку з вищевикладеним, заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід визнати такою, що не підлягає задоволенню через її необґрунтованість та не надання доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст. 86, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МИАНОРА» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 12.02.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Ю.В. Федоренко