Ухвала суду № 87547472, 13.01.2020, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/266/20

ун. № 759/304/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва Журибеда О.М., за участю секретаря судового засідання - Мурга Т.С. розглянувши клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Щевич О.О., у кримінальному провадженні № 12019100080008492 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

11.01.2020 року на розгляд слідчого судді передано клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві капітана поліції Щевич О.О. погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 Ботезатом А.В. про накладення арешту на господарські будівлі, які перебувають на балансі ТОВ «СТ-КІБІС» (ЄДРПОУ 38882503) та розташовані за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 123 на час досудового розслідування, та судового розгляду із забороною використання будь-яким чином.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, знаходиться кримінальне провадження № 12019100080008492 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

06.12.2019 до Чергової частини Святошинського УП із заявою про вчинення кримінального правопорушення звернувся гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив що 06.12.2019 в період часу з 11.00 по 14.00 годину під час пожежі на складі, що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 123 було знищено майно котре належить ФОП « ОСОБА_1 » (ЄО 97554).

На підставі ст. 214 КПК України було прийнято рішення про внесення відомостей за заявою гр. ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань з попередньою кваліфікацією ч. 2 ст. 270 КК України зареєстровано кримінальне провадження № 12019100080008492 від 06.12.2019.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 показав, що останній являється директором ФОП «Кантишев» та орендує приміщення на території ТОВ «Каштан», що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 123 з 2018 року на підставі договору оренди. В орендованому останньому приміщенні ОСОБА_1 зберігав обладнання для виготовлення натяжної стелі та матеріали до них. 06.12.2019 об 11.50 годині на мобільний телефон зателефонувала дружина останнього та повідомила, що на території складу відбувається пожежа в результаті якої було знищено майно, обладнання та матеріали для виготовлення продукції. Також ОСОБА_1 показав, що зі слів громадян (очевидців) котрі перебували поряд із пожежею стало відомо, що невідомі чоловіки які проводили ремонті роботи з використанням газового обладнання на території складу прилеглий (впритул) одразу зникли після полум`я та більш за все в результаті здійснення газозварювальних робіт і відбулась пожежа.

Допитана в якості свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підтвердила вищевикладені обставини та додала, що бачила наживо як особи, котрі здійснювали газозварювальні роботи хутко сіли в автомобіль марки «Рено» білого кольору р/н НОМЕР_1 та поїхали у невідомому напрямку.

Згідно рапорту інспектору УПП ОСОБА_3 слідує, що в ході опитування свідків та очевидців, встановлено свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який повідомив що близько 11.30 години двоє чоловіків на автомобілі марки «Рено Мастер» білого кольору р/н НОМЕР_2 здійснювали газозварювальні роботи та помітивши дим сіли у вищевказане авто та поїхали у невідомому напрямку.

Всі дії зазначені у диспозиції статті 270 КК України за ознаками складу злочину мають обов`язкову ознаку - об`єктивну сторону.Об`єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у формі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; 2) наслідками у вигляді виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров`ю людей або майнову шкоду у великому розмірі;3) причинним зв`язком між вказаними діянням і наслідками.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки - це: а) невчинення повністю дій, які особа зобов`язана і могла виконати (невстановлення щитів з пожежним інвентарем, непроведення інструктажу для підлеглих працівників чи неперешкодження вчиненню ними дій, які загрожують пожежею); б) вчинення частини дій, які особа зобов`язана і могла вчинити, чи виконання іх неналежно (заправка не всіх вогнегасників, які повинні бути на об`єкті); в) виконання дій, які заборонені протипожежними правилами (використання відкритого вогню для розігріву двигуна автомашини, віддання підлеглим розпорядження про виконання робіт з порушенням існуючих вимог пожежної безпеки).Таким чином, порушення вимог пожежної безпеки може полягати як в дії, так і в бездіяльності, виконуватися як власними діями, так і через підлеглих осіб.

Отже, проаналізувавши на даному етапі ряд проведених слідчих дій та доказовубазу в цілому у зазначеному кримінальному провадженні унеможливлює притягнення винних до кримінальної відповідальності, так як на даній стадії стверджувати про вчинення кримінально-караного діяння як такого, є припущенням та є ряд обставин справи які підлягають ретельній перевірці.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України: «Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах здобутих злочинним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.»

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини , вчинення кримінального правопорушення ; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3( вид та розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини які впливають на ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставиною що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Згідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а сам принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно до ст. 9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У рішенні по справі "Барбера, Мессегу та Джабардо проти Іспанії" від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитись на користь підсудного".

В рішенні від 30.06.2008 у справі №22978/05 "Гефген проти Німеччини" Європейський суд для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину "плодів отруйного дерева", відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отриманні за його допомогою, будуть таким ж.

В рішенні від 21.04.2011 по справі №42310/04 "Нечипорук і Йонкало проти України" Європейський суд визначив, що докази отриманні в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

В ході першочергового ОМП від 06.12.2019 було вилучено обгорілий дріт та пластикові тари білого кольору. Так, для встановлення істини у кримінальному провадженні, забезпеченні об`єктивного та усестороннього розслідування у зв`язку додатковими подальшими запланованими під час слідства ретельними оглядами місця події: самої території та самих будівель, що розташовані за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 123, яка належить, (згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № НОМЕР_3 ) ТОВ «СТ-КІБІС» (ЄДРПОУ 38882503) слідчим з метою недопущення сторонніх осіб допуск на вказану територію був обмежений шляхом опечатування, аджепід час досудового розслідування існує необхідність у проведенні відповідних судових експертиз для встановлення причини пожежі.

Крім того, в ході досудового розслідування територію та розміщенні на ній будівлі, що розташовані за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 123, яка належить ТОВ «СТ-КІБІС» (ЄДРПОУ 38882503) визнано в якості речового доказу.

Згідно ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.»

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав.

Вислухавши думку слідчого, дослідивши клопотання і додатки до нього, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу укримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, у зв`язку з вищевикладеним слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту даного майна, оскільки слідчим доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, відчуження цього майна.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, капітана поліції Щевич О.О.- задовольнити.

Накласти арешт на господарські будівлі, які перебувають на балансі ТОВ «СТ-КІБІС» (ЄДРПОУ 38882503) та розташовані за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 123 на час досудового розслідування, та судового розгляду із забороною використання будь-яким чином.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд на протязі п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Журибеда