Ухвала суду № 87547367, 27.01.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3302/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С. В., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду справи у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), та 23 травня 2019 року передана судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства варто зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.

За статтею 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Предметом поданого до суду позову є стягнення інфляційних втрат, 3 % річних і пеню за порушення грошового зобов`язання за договором від 26 липня 2012 року про вилучення земельної ділянки для суспільних потреб - будівництва Подільського мостового переходу.

Із долучених до позовної заяви документів вбачається, що відповідно до умов згаданого договору

ОСОБА_1 , як член садового товариства, користується земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , за яку повинен отримати грошову компенсацію.

Тобто спір виник з приводу вилучення земельної ділянки, розташованої у Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Позов ОСОБА_1 виник з приводу нерухомого майна, розташованого у Дніпровському районі м. Києва, а відтак належить до територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.

Виходячи із правила виключної підсудності, позов підлягає розгляду судом за місцем знаходження нерухомого майна.

За приписами пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень частини першої, другої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-14, 30-32, 188, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» про стягнення матеріальної та моральної шкоди передати на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва (поштовий індекс 02105, м. Київ, вул. Сергієнка, 3; вул. Кошиця, 5).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя С. В. Вовк