Рішення № 87540249, 12.02.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/82/20

Провадження № 2-а/577/7/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 4-ї роти 1-го батальйону старшого лейтенанта поліції Дудко Руслана Григоровича, третя особа управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом і просить визнати дії інспектора патрульної поліції 4-ї роти 1-го батальйону ст. лейтенанта поліції Дудко Р. Г. щодо відмови йому в реалізації права на захист незаконними та скасувати постанову серії ЕАк №1895272 від 23.12.2019 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді 255 грн. штрафу. Вимоги обґрунтовує тим, що 23.12.2019 р. о 14.18 год. поліцейським інспектором патрульної поліції 4-ї роти 1-го батальйону Дудко Р. Г. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАк №1895272, якою притягнуто його до відповідальності за порушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. А саме, перевищення встановлених обмежень швидкості в населених пунктах та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Правопорушення було зафіксовано приладом LTI 2020 ТС001134, б/к СВ0045. Вважає, що вищевказаний тип засобу вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruСАМ" з 02.11.2015 р. є нечинним. Крім цього, при розгляді справи по суті заявив клопотання про бажання скористатися юридичною допомогою фахівця в галузі права, однак отримав відмову, що і змусило звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить задовольнити.

Інспектор патрульної поліції 4-ї роти 1-го батальйону ст. лейтенант поліції Дудко Р. Г. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, заперечує задоволенню позовних вимог. Вважає, що діяв на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, при цьому, жодним чином не порушив права ОСОБА_1 (а.с. 16-35).

Представник третьої особи Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції та Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Встановлено судом, що 23.12.2019 р. о 14.18 год. інспектором патрульної поліції 4-ї роти 1-го батальйону Дудко Р. Г. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАк №1895272 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн (а.с.4-6).

Зі змісту вказаної постанови від 23.12.2019 р. вбачається, що 23.12.2019 р. о 14.01 год. в с. Кіпті Козелецького р-ну Чернігівської обл. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 85 км./год. у населеному пункті, перевищивши встановлене обмеження швидкості на 35 км./год. Швидкість вимірювалась за допомогою приладу «TruСam LTI 20/20», чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України порушення швидкісного режиму в населених пунктах (а.с.5).

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення про порушення Правил дорожнього руху.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У Рішенні Конституційного суду України від 26.05.2015р. по справі №5-рп/2015 (п. 2.3) зазначено, що у частинах першій, другій ст. 258 Кодексу (у редакції Закону №767-VII від 23.02.2014) визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місце знаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, Конституційний суд України зазначив, що перелік адміністративних правопорушень, які підлягають розгляду у скороченому провадженні (тобто фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення) є вичерпним і може бути змінений лише законом, зокрема, такий перелік порушень передбачений ч. 1 та ч. 2 ст. 258 Кодексу (у редакції Законами № 767-VII від 23.02.2014)

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.15 р. № 596-VIII, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП (в редакції Закону від 14.07.2015 № 596-VIII), протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, навіть якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа не складає протокол про адміністративне правопорушення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Таким чином, згідно з положеннями ч.ч. 2-5 вказаної статті Законом встановлені випадки здійснення скороченого провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення, в тому числі, справи за ч. 1 ст.122 КУпАП відносно позивача.

Рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 р. по справі №5-рп/2015 приймалось до внесення змін до ч. 2 ст. 258 КУпАП в редакції Закону від 14.07.2015 № 596-VIII, а тому на ці випадки не поширюється.

У зв`язку з цим, відповідач мав право розглянути справу у скороченому провадженні та на місці вчинення правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 15.03.2018 р. по справі №554/5558/16-а, від 12.03.2018 р. по справі №751/6165/17.

Щодо посилання позивача на порушення процесуального порядку винесення постанови, а саме права на правову допомогу і захист, в результаті чого (та як наслідок) постанова інспектора поліції, яка фактично винесена з порушенням адміністративного законодавства не може бути визнана законною, варто зазначити. Судом було досліджено матеріали фіксації та Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та не встановлено порушення порядку винесення оскаржуваної постанови.

За приписами закону про адміністративні правопорушення розгляд справі і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачено.

Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має змогу спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.

Крім того, посилання позивача на те, що йому не надали права на правову допомогу не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки Європейський суд з прав людини у справі «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ч.1 ст.122 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином, відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

У пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

П. 5 розділу IV Інструкції № 1395"Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі; нормативно-правовий акт № 1395 від 07.11.2015" передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі Правила дорожнього руху) у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км./год.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стосовно правових підстав застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12 (а.с. 26).

Дійсно, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 р. № 1362 пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

Проте, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ввозити на територію України відповідними партіями.

Суд звертає увагу, що така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку (а.с. 27-29).

Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 р. № 437 і становить 1 рік.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення іі результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 р. № 193.

Як вбачається з матеріалів справи лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 ТС001134 отримав свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.27-30).

Хоча позивач у своїй заяві не заперечує сам факт перевищення ним встановленого обмеження швидкості у населеному пункті, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Доказуючи правомірність винесеної постанови, відповідач надав суду диск із записом з лазерного вимірювача, яким повністю доводиться винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП (а.с. 36)

Отже, суд приходить до висновку, що дії працівника поліції щодо складання оскаржуваної постанови є законними і обгрунтованими, вчиненими в межах наданих повноважень, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 286, 72-77, 271, 272 КАС України, ст.ст. 7, 122, 222, 251, 258 КпАП України,-

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і/н: НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1.

Відповідач інспектор патрульної поліції 4-ї роти 1-го батальону старший лейтенант поліції Дудко Руслан Григорович, юридична адреса 14037 м. Чернігів вул. Громадська (Борисенка), 66.

Третя особа Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП, юридична адреса 14037 м. Чернігів вул. Громадська (Борисенка), 66.

Повне рішення суду складено 13 лютого 2020 року.

Суддя Гетьман В. В.