Ухвала суду № 87540239, 12.02.2020, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/14818/18

УХВАЛА

12 лютого 2020 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі

головуючого - судді Попової О.М.

за участю секретаря судового засідання - Філіпенко А.С.,

прокурора - Марченка Д.Я.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Кузнєцової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Сватове кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 162, ч. 2 ст. 121 КК України, -

Встановив:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 162, ч. 2 ст. 121 КК України. В судовому засіданні прокурором ініційоване питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою в порядку ст. 331 КПК України, оскільки підстав для його скасування чи зміни немає, продовжують існувати ризики, з врахуванням яких стосовно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Кузнєцова Т.А. питання щодо можливості продовження дії обраного запобіжного заходу просили вирішити на розсуд суду. Суд, заслухавши в судовому засіданні думку учасників судового провадження, вважає за необхідне продовжити дію обраного запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки підстав для його зміни чи скасування суд не вбачає. У відповідності до частини 1 статті 331 КПК України суд під час судового розгляду має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Відповідно до ухвали суду від 16 грудня 2019 року ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 13 лютого 2020 року включно. Відповідно до абзацу 2 частини третьої ст. 331 КПК України до спливу продовження строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу. Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання доцільності продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, про наявність яких, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинених ним злочинах, а також ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працює, не одружений, на його утриманні неповнолітні діти не перебувають, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, що є злочином невеликої тяжкості та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років. Суд враховує, що дані обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не припинили існувати; обставин, що свідчать про неможливість утримання його під вартою не встановлено. Разом з іншими підставами, необхідність застосування щодо ОСОБА_1 найсуворішого виду запобіжного заходу викликана необхідністю проведення перевірки і дослідження фактів про застосування відносно обвинуваченого недозволених методів досудового розслідування у кримінальному провадженні, про що судом постановлено ухвалу від 12 лютого 2020 року. На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 327, 331 КПК України, -

Ухвалив:

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів, рахуючи з 12 лютого 2020 року. Строк дії ухвали про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою по 11 квітня 2020 року включно. Ухвала може бути оскаржена учасниками провадження шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення через Сватівський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду.

Суддя О.М. Попова