Постанова № 8753715, 23.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 грудня 2009 р.                                                                                 № 2-а- 40575/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д. ,

при секретарі судового засідання - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника позивача - Дробот С.І.,

представника відповідача - Межерицького А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Казенне підприємство “Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення- рішення №0005891501/0 від 12.11.2008 р. ДПІ у Зміївському районі Харківської області в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 07.11.2008р. фахівцями Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області було проведено невиїзну документальну перевірку підприємства позивача з питання своєчасності сплати платежів до бюджету. Матеріали перевірки викладені в акті перевірки №1357/15-027/08326540 від 07.11.2008 р., на підставі якого керівником ДПІ у Зміївському районі прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005891501/0 від 12.11.2008 р. , згідно з яким позивач повинен сплатити до бюджету штрафну ( фінансову) санкцію з податку на додану вартість у розмірі 50% та в сумі 49479,01 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Штрафні санкції позивачу застосовано на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2000р. На думку позивача, вказане податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та повинне бути скасоване.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі, у відзиві на позовну заяву та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на матеріали невиїзної документальної перевірки та на п.7.7 ст. 7. Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яким зазначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) –у рівних пропорціях.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.11.2008р. фахівцями Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області було проведено невиїзну документальну перевірку підприємства позивача з питання своєчасності сплати платежів до бюджету.

На підставі акта перевірки №1357/15-027/08326540 від 07.11.2008 р., керівником ДПІ у Зміївському районі прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005891501/0 від 12.11.2008 р., згідно з яким позивач повинен сплатити до бюджету штрафну ( фінансову) санкцію з податку на додану вартість у розмірі 50% та в сумі 49479,01 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Штрафні санкції позивачу застосовано на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Підпунктом п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено застосування до платників податків штрафів у розмірі від 10 до 50 % , якщо платник не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків.

Згідно акту перевірки до позивача застосовано податковим повідомленням-рішенням №0005891501/0 від 12.11.2008 р. наступні штрафні санкції:

- по податковій декларації з ПДВ №4328 від 20.03.2008 р. сума штрафної санкції складає 42082,01 грн.

По даним перевірки кількість днів затримки по вказаній декларації складає 112-178 календарних дні, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань.

- по податковій декларації з ПДВ №7696 від 21.04.2008 р. сума штрафної санкції складає 7397,00 грн.

По даним перевірки кількість днів затримки по вказаній декларації складає 148-163 календарних дні, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань.

Дані висновки акту перевірки не відповідають дійсності та документально не підтверджуються.

Згідно податкової декларації з ПДВ №4328 від 20.03.2008 р. (декларація за лютий 2008 року) підприємством по рядку 18.1 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 84164 грн. Підприємством сплачена сума ПДВ до бюджету згідно наступних платіжних доручень:

№48 від 27.02.2008 р. на суму 34 164,00 грн.

№41 від 28.02.2008 р. на суму 20 000,00 грн.

№59 від 29.02.2008 р. на суму 15 000,00 грн.

№83 від 28.03.2008 р. на суму 10 000,00 грн.

№126 від 11.04.2008 р. на суму 5 000,00 грн.

Як встановлено судом, вказані платіжні документи відповідачем не досліджувалися при перевірці. Відповідачем суму сплаченого ПДВ 21.07.2008 р. у розмірі 15909,00 грн., 21.07.2008 р. на суму 30342,00 грн., 10.09.2008 р. на суму 7772,73 грн., 17.09.2008 р. на суму 18284,97 грн., 23.09.2008 р. на суму 9096,70 грн. та 25.09.2008 р. на суму 2758,60 грн. безпідставно віднесено на сплату по податковій декларації за лютий 2008 р. без дослідження призначення платежу в платіжних дорученнях.

Таким чином, підприємством по податковій декларації з ПДВ за лютий 2008 р. сплачено 84164 грн. 27.02.2008 р., 28.02.2008 р., 29.02.2008 р., 28.03.2008 р. та 11.04.2008 р., а не у липні та не у вересні, як зазначено в розрахунку штрафних санкцій у додатку до акту перевірки, тому розрахунок штрафної санкції не відповідає дійсності та документально не підтверджується.

Згідно податкової декларації з ПДВ №7696 від 21.04.2008 р. (декларація за березень 2008 року) підприємством по рядку 18.1 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 14794 грн. Підприємством сплачена сума ПДВ до бюджету згідно платіжного доручення №171 від 23.04.2008 р. на суму 14794,00 грн.

Як встановлено судом, вказане платіжне доручення відповідачем не досліджувалося при перевірці. Відповідачем суму сплаченого ПДВ 25.09.2008 р. у розмірі 6313,70 грн., 25.09.2008 р. у розмірі 4525,06 грн., 30.09.2008 р. у розмірі 1807,92 грн. та 10.10.2008 р. у розмірі 2147,32 грн. безпідставно віднесено на сплату по податковій декларації за березень 2008 р. без дослідження призначення платежу в платіжних дорученнях .

Таким чином, підприємством по податковій декларації з ПДВ за березень 2008 р. сплачено 14794 грн. 23.04.2008 р., а не 25.09.2008р., 30.09.2008 р. та не 10.10.2008 р., як зазначено в розрахунку штрафних санкцій у додатку до акту перевірки.

Згідно п. 5 ст. 139 Господарського Кодексу України коштами у складі майна суб’єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб’єктів з іншими суб’єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Отже, до складу майна підприємства входять грошові кошти. Щодо розпорядження ними (коштами), то Господарським Кодексом передбачено наступне.

Згідно п.1 ст. 134 Господарського Кодексу України суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб’єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Таким чином, позивач має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу). Тому при сплаті податкових зобов’язань за конкретний період обов’язок підприємства щодо сплати податку на додану вартість припиняється із сплатою податку за конкретний період.

Відповідно до п.2 ст. 12 Закону України «Про систему оподаткування» фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов’язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Згідно до п.5 ст. 50 «Бюджетного кодексу України» податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Посилання відповідача на п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” судом не приймаються, оскільки статтею 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено джерела погашення податкових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. За рішенням органу стягнення суми ПДВ не стягувались, тому застосування норми, передбаченої п. 7.7 вказаного Закону є неправомірним.

Відповідачем примусово стягнено всю суму, сплачену на поточні зобов’язання на погашення податкового боргу, що виник раніше (штрафних санкцій), та не прийнято як сплату поточних платежів, що привело до неправомірного нарахування штрафних санкцій. Крім цього, відповідачем примусово стягнено всю сплачену суму ПДВ без запропонованих заходів по забезпеченню сплати суми податкового боргу, що передбачено п.п. 6.2.2. Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-111 від 21.12.2000 року.

Таким чином, винесення податкового повідомлення-рішення №0005891501/0 від 12.11.2008р. є неправомірним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 8 Конституції України, ст.4,8,17, 50, 94,161-163, 164-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0005891501/0 від 12.11.2008 року Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 25.12.2009 року.

Суддя                                                                       Кухар М.Д.