Ухвала суду № 87536760, 11.02.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7421/19

Провадження № 1-кс/461/786/20

УХВАЛА

11.02.2020 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д.

за участі:

секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

прокурора Потупи І.Я.,

слідчого Наконечного Р.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Федірко І.В.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Наконечного Р.М. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 16 травня 2019 р. Рівненським апеляційним судом за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 03 роки 06 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 02 роки,

у кримінальному провадженні №12019140350000659 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто у таємному викраденні чужого майна поєднаному з проникненням в житло (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Слідчий у клопотанні зазначає, що ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а також, що останній ніде офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, нові злочини вчинив під час іспитового терміну за попереднім вироком, перебував у розшуку по даному кримінальному провадженні. Така неналежна процесуальна поведінка підозрюваного дає підстави вважати, що він може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду. Кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_1 в період іспитового строку, що разом з наведеним свідчить про можливість продовження злочинної діяльності. Зазначає, що інший, менш суворий, запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду справи проти задоволення клопотання слідчого заперечили. Захисник зазначив, що підозра ОСОБА_1 належним чином не обґрунтована слідчим і прокурором, існування ризиків не доведене. Зазначила, що підозрюваний має місці соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину. Розмір застави, про призначення якого просить слідчий, є надмірним для підозрюваного.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Проаналізувавши наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, на підтвердження чого в матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази, зокрема:

- дані протоколу прийняття заяви про вчинення злочину від потерпілого ОСОБА_2 від 12 грудня 2019 року;

- дані протоколів допиту потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 31 січня 2020 року;

- дані протоколу огляду місця події 12 грудня 2019 року;

- дані протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризиків, що у разі необрання запобіжного заходу, можливе перешкоджання встановленню істини у справі.

Підозрюваний може продовжити злочину діяльність, про що свідчить той факт, що останній раніше неодноразово судимий, тому злочинними діями може здобувати собі засоби для існування. Судом враховується також, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину у період призначеного судом іспитового строку, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став.

Слідчим суддею не виключається також можливість впливу підозрюваного на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою зміни їх показів під час досудового розслідування чи судового провадження з метою уникнення відповідальності чи пом`якшення покарання. Крім того, судом об`єктивно припускається можливість знищення, спотворення або приховування речових доказів, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Діяння, яке інкримінується ОСОБА_1 , відноситься до тяжкого злочину. Згідно з санкцією статті, у разі визнання його винуватим, він може бути позбавлений волі на строк до шести років. Судом враховується також ті факти, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину у період призначеного судом іспитового строку, що значно впливає на призначення судом покарання у разі визнання останнього винним.

Вищевикладене разом із суворістю можливого покарання можуть схилити підозрюваного до втечі.

Щодо позиції сторони захисту щодо відсутності доказів існування передбачених процесуальним законом ризиків, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Слідчий суддя погоджується зі стороною захисту, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, однак такі не виключають необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об`єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя також враховує, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Суд не погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо визначення ОСОБА_1 застави в розмірі 420400,00 грн. оскільки така застава буде надмірним тягарем для підозрюваного. Згідно з положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя вважає можливим в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України визначити заставу підозрюваному у розмірі, достатньому для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених КПК України – 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 днів, тобто по 09 квітня 2020 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160,00 грн.

Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 :

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;

2)не відлучатися з м. Львова без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

4)утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими та підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6)носити електронний засіб контролю у разі застосування.

Зазначені обов`язки дійсні протягом двох місяців з дня застосування.

Попередити підозрюваного, що у випадку невиконання покладених на нього зобов`язань застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Л.Д. Фролова