Ухвала суду № 87536080, 11.02.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7421/19

Провадження № 1-кс/461/782/20

УХВАЛА

11.02.2020 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д.

за участі:

секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

прокурора Потупи І.Я.,

слідчого Наконечного Р.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Савайди М.В.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Наконечного Р.М. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 16 травня 2019 року Рівненським апеляційним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 03 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 02 роки,

у кримінальному провадженні №12019140350000659, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.15-ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя потерпілого, поєднаного з проникненням в приміщення (розбої), за попередньою змовою групою осіб, а також у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у приміщення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, а також у вчиненні таємного викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням в житло (крадіжці), за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Слідчий у клопотанні зазначає, що разі визнання винуватим, ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, останній ніде офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, підозрюється у вчиненні нового злочину під час іспитового терміну за попереднім вироком, що згідно вимог чинного кримінального законодавстава обумовлює застосування до підозрюваного ОСОБА_1 реальної міри покарання у виді позбавлення волі у разі встановлення його винуватості, і це може спонукати останнього ухилитися від органів досудового розслідування. По даному кримінальному провадженні перебував у розшуку. Така неналежна процесуальна поведінка підозрюваного дає підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду. Враховуючи, що місцеперебування викраденого майна органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 може знищити або сховати викрадене майно, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , поєднаний із погрозою застосування насильства стосовно ОСОБА_2 , а тому підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на потерпілого, свідків інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування і схилити їх до зміни даних ними показань. Зазначає, що інший, менш суворий, запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду справи проти задоволення клопотання слідчого заперечили. Захисник зазначив, що підозра ОСОБА_1 є необґрунтованою, належні та допустимі докази її існування не надані. Органом досудового розслідування не доведено ризиків невиконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків. Звернув увагу суду, що підорюваний одружений, має двох неповнолітніх дітей, тому просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовує доводи обвинувачення, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Проаналізувавши наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує доводи клопотання, суд вважає, що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.15-ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, на підтвердження чого в матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази, зокрема:

- дані протоколів прийняття заяв про вчинення злочину від потерпілих ОСОБА_3 від 29 листопада 2019 року, ОСОБА_4 від 12 грудня 2019 року, ОСОБА_5 від 17 грудня 2019 року;

- дані протоколів допиту потерпілих ОСОБА_3 від 15 січня 2020 року, ОСОБА_4 від 31 січня 2020 року, ОСОБА_6 від 31 січня 2020 року, ОСОБА_5 від 18 грудня 2019 року, ОСОБА_2 ;

- дані протоколів огляду місця події від 12 грудня 2019 року та 17 грудня 2019 року;

- дані протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризиків, що у разі необрання запобіжного заходу, можливе перешкоджання встановленню істини у справі.

Підозрюваний може продовжити злочину діяльність, про що свідчить той факт, що останній раніше неодноразово судимий, тому злочинними діями може здобувати собі засоби для існування. Судом враховується також, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину у період призначеного судом іспитового строку, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став.

Слідчим суддею не виключається також можливість впливу підозрюваного на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою зміни їх показів під час досудового розслідування чи судового провадження з метою уникнення відповідальності чи пом`якшення покарання, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , поєднаний із погрозою застосування насильства стосовно ОСОБА_2 . Крім того, судом об`єктивно припускається можливість знищення, спотворення або приховування речових доказів, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя бере до уваги надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а і для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу. Такий незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Діяння, яке інкримінується ОСОБА_1 , зокрема передбачене ч. 3 ст. 187 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів. Згідно з санкцією статті, у разі визнання його винуватим, він може бути позбавлений волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Вищезазначене разом із суворістю можливого покарання може схилити підозрюваного також і до втечі.

Щодо позиції сторони захисту щодо відсутності доказів існування передбачених процесуальним законом ризиків, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Слідчий суддя погоджується зі стороною захисту, що ОСОБА_1 має достатні соціальні зв`язки, однак такі не виключають необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об`єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя також враховує, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З досліджених судом доказів, які долучені до клопотання, в діях ОСОБА_1 та інших співучасників вбачається погроза застосування насильства, небезпечного для життя потерпілого ОСОБА_2 . Враховуючи зазначені обставини, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне не застосовувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 (шістдесят) днів – по 09 квітня 2020 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним – в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Л.Д. Фролова