Рішення № 87535850, 10.02.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 335/5683/19

2/337/539/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 лютого 2020року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Бойко Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2019р. позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 24.12.2016р. між нею та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг з виготовлення та передачі у власність ПВХ конструкцій. Вартість замовлення становила 6689,00грн., які вона повністю сплатила згідно з умовами зазначеного договору. Однак у визначений договором строк відповідач свої зобов`язання щодо виготовлення та передачі їй зазначеного товару не виконав. На її звернення тривалий час не реагував. 27.06.2017р. вона отримала від нього пояснювального записку, в якій він послався на причину невиконання умов договору – заводську перевірку наявності стандартів якості ПВХ конструкцій, ліквідацію бракованої партії матеріалів та вказав на перенесення строків виконання договору на період з 26.07.2017р. по 04.08.2017р. Однак до теперішнього часу умови договору ним так і не виконані, що є істотним порушенням зобов`язання та відповідно підставою для розірвання договору. Також невиконання відповідачем своїх зобов`язань тягне відповідальність, передбачену договором та законом, зокрема, стягнення на підставі п.4.2 договору пені із розрахунку 0,1% вартості договору за кожний день прострочення в сумі 5084,00грн., на підставі ст.625 ЦК України - 3% річних за порушення грошового зобов`язання в сумі 589,29грн. та моральної шкоди в сумі 5000,00грн.

Просить розірвати договір про надання послуг №SK/SP-0055, укладений 24.12.2016р. між нею та ОСОБА_2 , стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь оплачену вартість замовлення в сумі 6689,00грн., пеню в сумі 5084,00грн., 3% річних за порушення грошового зобов`язання в сумі 589,29грн. та моральну шкоду в сумі 5000,00грн.

Ухвалою суду від 09.01.2020р. відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Жидкова Л.І. в судове засідання не прибули, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали повністю, просять позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивачки.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув за невідомими причинам, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов або зустрічного позову не подав.

Суд відповідно до ст.280 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача в заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст..247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно з ст.10 цього закону споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з ст.22 Закону захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, 2)зміна умов зобов`язання, 3) сплата неустойки, 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.651, 653 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно з ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст.906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Суд встановив, що 24.12.2016р. між ОСОБА_1 (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) було укладено Договір №SK/SP-0055 про надання послуг з виготовлення та передачі у власність ПВХ конструкцій.

Вартість замовлення відповідно до п.2.1 Договору становила 6689,00грн., які позивачка ОСОБА_1 повністю сплатила відповідно до умов, визначених в п.2.2,2.3,3.1 зазначеного договору.

Згідно з п.3.2 Договору після виконання п.3.1 Виконавець зобов`язується передати у власність Замовника виготовлені вироби протягом 31 робочого дня з моменту укладання договору.

У випадку невиконання п.3.2 Виконавець зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі 0,1% від вартості цього Договору за кожний робочий день прострочки.

Згідно з пояснювальною запискою відповідача ОСОБА_2 від 27.06.2017р. причиною невиконання ним умов договору є заводська перевірка наявності стандартів якості ПВХ конструкцій на виробництві, ліквідація бракованої партії матеріалів, у зв`язку з чим строки поставки товару перенесені на період з 26.07.2017р. по 04.08.2017р.

Однак до теперішнього часу відповідач свої зобов`язання з виготовлення та передачі у власність позивачці ПВХ конструкцій відповідно до умов зазначеного Договору не виконав, сплачені йому кошти за цим договором добровільно позивачці не повернув.

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідач не виконав свого зобов`язання за договором про надання послуг від 24.12.2014р., а саме не виготовив, не доставив та не передав у власність позивачки ПВХ конструкції у визначений ними в договорі строк, значною мірою позбавивши позивачку того, на що вона розраховувала при укладанні договору, що суд вважає істотним порушенням договору з боку відповідача.

В силу цього відповідно до вищевикладених норм діючого законодавства укладений між сторонами письмовий договір №SK/SP-0055 від 24.12.2016р. може бути розірваний на вимогу однієї сторони, в даному випадку позивачки, у зв`язку з чим зобов`язання між сторонами на підставі зазначеного договору припиняються, а сплачена позивачкою вартість замовлення в розмірі 6689,00грн. підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки неустойку (пеню) в сумі 5084,00грн. за прострочку виконання ним передбачених договором №SK/SP-0055 від 24.12.2016р. робіт, оскільки відповідач в обумовлений договором строк не виконав замовлену роботу, право на стягнення неустойки (пені) за порушення умов договору передбачено як вищевикладеними вимогами діючого законодавства, так і п.4.2 Договору.

Також суд знаходить законними та обґрунтованими вимоги позивачки про стягнення з відповідача 3% річних за порушення грошового зобов`язання в сумі 589,29грн., оскільки відповідач, не виконавши своїх зобов`язань за договором №SK/SP-0055 від 24.12.2016р., сплачені позивачкою як вартість замовлення грошові кошти в сумі 6689,00грн. добровільно не повернув, у зв`язку з чим остання відповідно до ст.625 ЦК України має право вимагати їх стягнення з урахуванням 3% річних.

Щодо вимог позивачки про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн, то суд вважає ці вимоги незаконними, виходячи з такого.

Згідно діючого законодавства (ст.1167 ЦК України) особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених відповідними статтями Цивільного кодексу України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Право на відшкодування споживачу моральної шкоди передбачене п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», при цьому ця шкода повинна бути завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» недоліком є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являють до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Таким чином, з аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що моральна шкода, спричинена споживачу, може бути відшкодована тільки у випадку дефекту продукції, який завдав каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності. Право на відшкодування моральної шкоди у такому випадку виникає у споживача тільки після отримання продукції та виявлення в ній недоліків (дефектів).

Враховуючи в даному випадку, що ПВХ конструкції відповідачем фактично не виготовлені та позивачці не передані, суд вважає, що право на відшкодування моральної шкоди у позивачки не виникло.

Право на відшкодування моральної шкоди у випадку невиконання договору про надання споживачу певної послуги Закон України «Про захист прав споживачів» не передбачає. Таким чином, в задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 5000,00грн слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 768,40грн.

Керуючись ст.3,6,15,16,526,610,611,625,651,653,901,906,907 ЦК України, ст.1,4,10,22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141, 259, 263-265,280,282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Розірвати Договір №SK/SP-0055 про надання послуг з виготовлення та передачі у власність ПВХ конструкцій, укладений 24.12.2016р. між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фізичної особи-підприємця, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , в рахунок повернення сплачених за Договором №SK/SP-0055 від 24.12.2016р. грошових коштів в сумі 6689,00грн., неустойку (пеню) в сумі 5084,00грн., 3% річних в сумі 589,29грн., усього 12 362,29грн. (дванадцять тисяч триста шістдесят дві гривні 29 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фізичної особи-підприємця, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, Банк - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/, код класифікації доходів бюджету – 22030106, код отримувача (ЄРДПОУ) – 37993783) судовий збір в сумі 768,40грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.А. Мурашова

10.02.2020