Ухвала суду № 87535630, 11.02.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.02.2020

ЄУН № 937/6477/19

Провадження № 1-кс/937/796/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Юрлагіна Т.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополі Тибія В.В.,

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2020 року до Мелітопольського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 зі скаргою, в якій просить: 1) встановити факт бездіяльності слідчого Тибія В.В. у розслідуванні кримінального провадження; 2) своїм рішенням зобов`язати орган досудового розслідування допитати його за фактом виявлення завідомо неправдивої вимоги від 08.12.2008 сл. ОСОБА_2 і відібрати з оригіналу копію з особової справи 1144-08; встановити процесуальні строки, відповідно до вимог ст. 113-114 КПК України, у даному кримінальному провадженні; виконати рішення Орджонікідзевського районного суду Запорізької області від 01.03.2017 №335/2378/17, яке три роки не виконується; 3) зобов`язати орган досудового розслідування до встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб в умисному невиконанні судових рішень за ч.2 ст. 382 КК України.

В обґрунтування скарги зазначає, що прокуратурою Запорізької області, а у подальшому – ТУ ДБР, розташованим у м. Мелітополі здійснюється досудове розслідування №12016040340000382 відносно колишнього п/п УУР МВС України в Запорізькій області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 Н. Було надано результати експертиз слідчому, відповідно до яких заявнику спричинено шкоду здоров`ю. Однак органом досудового розслідування оцінку вказаним фактам не надано, підозру ОСОБА_3 не пред`явлено. Таким чином, слідчий умисно проявляє бездіяльність з метою приховання раніше вчиненого злочину ОСОБА_3 . Крім того, зазначає, що ним було подано клопотання на підставі ст. 55,56,220 КПК України, яким він просив пред`явити підозру ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у скоєнні злочину проти нього від 21.01.2020 року, після чого він отримав відмову слідчого ДБР Тибія В.В. від 23.01.2020.

Вивчивши скаргу, слідчий суддя доходить наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016040340000382 за фактом кримінального правопорушення, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2017 року за ч.2 ст. 365 КК України.

З матеріалів скарги вбачається, що 21.01.2020 року від потерпілого ОСОБА_1 до ТУ ДБР у м. Мелітополі надійшло клопотання про повідомлення про підозру у зазначеному кримінальному провадженні колишніх співробітників ГУМВС в Запорізькій області ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за ст. 365, 366, 373 КК України, а також слідчому ГУМВС в Запорізькій області Шатровці Г ОСОБА_6 Г. за ст. 365, 366 КК України.

Постановою слідчого від 22.01.2020 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12016040340000382.

Копію вказаної постанови направлено до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для ОСОБА_1 23.01.2020 (а.с.6) та отримано установою 27.01.2020.

10.02.2020 від ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного суду надійшла скарга на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополі Тибія В.В.

Щодо заявлених у скарзі вимог заявника про встановлення факту бездіяльності слідчого Тибія В.В. у розслідуванні кримінального провадження; зобов`язання органу досудового розслідування встановити процесуальні строки, відповідно до вимог ст. 113-114 КПК України, у даному кримінальному провадженні; виконати рішення Орджонікідзевського районного суду Запорізької області від 01.03.2017 №335/2378/17, яке три роки не виконується; а також зобов`язання слідчого до встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб в умисному невиконанні судових рішень за ч.2 ст. 382 КК України, слідчий суддя доходить наступного.

Частиною 1 ст. 303 КПК передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового провадження, та ким саме такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений даною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.

Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягають оскарженню.

Враховуючи викладене, оскільки заявником заявлені вимоги, що не входять до переліку, визначеного ст. 303 КПК України, а саме: про встановлення факту бездіяльності слідчого Тибія В.В. у розслідуванні кримінального провадження; зобов`язання органу досудового розслідування встановити процесуальні строки, відповідно до вимог ст. 113-114 КПК України, у даному кримінальному провадженні; виконати рішення Орджонікідзевського районного суду Запорізької області від 01.03.2017 №335/2378/17, а також зобов`язання слідчого до встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб в умисному невиконанні судових рішень за ч.2 ст. 382 КК України, суд відмовляє у відкритті провадження за даною скаргою в цій частині.

Щодо вимог ОСОБА_1 про зобов`язання органу досудового розслідування допитати його за фактом виявлення завідомо неправдивої вимоги від 08.12.2008 сл. ОСОБА_2 слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 220 КПК України клопотання потерпілого про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком учинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст.220 КПК, згідно з якою клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк, не більший за 3 дні з моменту подання, і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин — надсилається їй.

Відповідно до вимог ст. 304 ч. 1 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Слід зазначити, що бездіяльність стосовно відсутності реагування на відповідні клопотання про вчинення певних процесуальних, зокрема слідчих (розшукових), дій може бути предметом оскарження лише у тих випадках, коли скаржник попередньо ініціював учинення таких дій, звертаючись із відповідним клопотанням до слідчого.

У даному випадку заявником не додано до матеріалів скарги доказів на підтвердження факту його звернення до слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, Тибія В.В. з клопотанням щодо його допиту та підтвердження факту отримання його звернення слідчим.

Також заявником не зазначено про результати розгляду вказаного клопотання слідчим, що позбавляє суд можливості з`ясувати питання щодо дотримання заявником строку звернення до суду зі скаргою для оскарження бездіяльності слідчого щодо відмови у задоволенні клопотання.

Згідно з п.3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо: скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення

У зв`язку з викладеним скарга в частині зобов`язання органу досудового розслідування допитати ОСОБА_1 за фактом виявлення завідомо неправдивої вимоги від 08.12.2008 сл. ОСОБА_2 підлягає поверненню.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополі Тибія В.В. в частині вимог заявника про встановлення факту бездіяльності слідчого Тибія В.В. у розслідуванні кримінального провадження; зобов`язання органу досудового розслідування встановити процесуальні строки, відповідно до вимог ст. 113-114 КПК України, у даному кримінальному провадженні; виконати рішення Орджонікідзевського районного суду Запорізької області від 01.03.2017 №335/2378/17, а також зобов`язання слідчого до встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб в умисному невиконанні судових рішень за ч.2 ст. 382 КК України.

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополі Тибія В.В. в частині зобов`язання органу досудового розслідування допитати ОСОБА_1 за фактом виявлення завідомо неправдивої вимоги від 08.12.2008 сл. ОСОБА_2 – повернути ОСОБА_1 .

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом, порушуючи питання про поновлення пропущеного десятиденного строку з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом п`яти днів з дня її постановлення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: Т.В. Юрлагіна