Ухвала суду № 87534814, 03.02.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20212/19

Провадження по справі № 1 -кп/522/685/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року м.Одеса

Колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:

головуючого - судді Іванова В.В.

суддів - Кічмаренка С.М., Гаєвої Л.В.

секретаря - Торчинській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42019161010000116 від 05 квітня 2019 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеси, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , маючої на утримані двох малолітніх дітей, начальника управління аграрної політики та економічного розвитку Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Бучко О.О.,

представника потерпілого - Максимець О.Б.,

захисникыв - Шевченко М.В., Робулець А.А.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И Л А:

27 листопада 2019 року в провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42019161010000116 від 05 квітня 2019 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, судом на розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 , оскільки 60-денний строк перебування її під вартою закінчується.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , оскільки ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які враховувались при застосуванні запобіжного заходу залишились, а саме: обвинувачена може переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому провадженні.

Представник потерпілого - адвокат Максимець О.Б. в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачена ОСОБА_1 та адвокати Шевченко М.В., Робулець А.А. в судовому засіданні заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 оскільки ризики, вказані в клопотанні прокурора, не доведені, зазначили, що обвинувачена не переховувалась від органів досудового розслідування. Окрім цього, ОСОБА_1 хворіє на виразкову хворобу, тяжка течія, у зв`язку з чим, адвокатом Шевченко М.В. заявлено клопотання про вивіз ОСОБА_1 до приватного медичного закладу ТОВ «МЦ «Медікап» медичний центр № 2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Корольова, 17, в узгоджений медичним закладом час для проведення належного медичного обстеження.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , а також про можливість задоволення клопотання адвоката Шевченко М.В. про винесення ухвали суду про надання дозволу на вивіз обвинуваченої ОСОБА_1 до приватного медичного закладу ТОВ « МЦ «Медікап» медичний центр № 2 для проведення медичного огляду, з наступних підстав.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 , так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, враховуюч, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а саме, що докази у даному кримінальному провадженні ще не досліджувались судом, а дані про особу обвинуваченої, яка на даний час притягується до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних умисних корисливих злочинів в інших кримінальних провадженнях. дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій є забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому провадженні, так як судом ще не досліджувались докази у справі.

Застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 необхідно продовжити.

Згідно наданої медичної документації, 07.10.2019 року лікарем гастроентерологом було поставлено діагноз обвинуваченій ОСОБА_1 - виразкова хвороба, тяжка течія.

Державною установою « ЦОЗ ДКВС України в Одеській області» було подано звернення до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» про вивезення ув`язненої ОСОБА_1 до приватного медичного закладу ТОВ «МЦ «МЕДІКАП» медичний центр № 2 для проведення лікування належним чином, проте керівництвом ДУ «Одеський слідчий ізолятор» було відмовлено про здійснення вивозу, мотивувавши свою відмову тим, що вказані дії ним здійснюються за ухвалою суду.

Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Окрім цього, відповідно до ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з обов`язковим додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а тому, враховуючи заявлене адвокатом Шевченком М.В. клопотання надання дозволу суду на вивіз обвинуваченої ОСОБА_1 до приватного медичного закладу ТОВ «МЦ «Медікап» медичний центр № 2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Корольова, 17, в узгоджений медичним закладом час для проведення належного медичного обстеження, колегія суддів приходить до висновку про надання дозволу ДУ «Одеський слідчий ізолятор», в якій утримується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснити вивіз ОСОБА_1 в приміщення медичного закладу ТОВ «МЦ «Медікап» медичний центр № 2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Корольова, 17.

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор, на 60 днів, тобто до 02.04.2020 року.

Строк дії ухвали суду обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 03.02.2020 року.

Клопотання адвоката Шевченко М.В. про надання дозволу на вивіз обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до приватного медичного закладу ТОВ «МЦ «МЕДІКАП» медичний центр № 2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Корольова, 17 - задовольнити.

Надати дозвіл адміністрації ДУ «Одеський слідчий ізолятор» забезпечити вивіз обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до приватного медичного закладу ТОВ «МЦ «МЕДІКАП» медичний центр № 2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Корольова, 17, в узгоджений медичним закладом час для проведення належного медичного обстеження.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: В.В. Іванов

Судді:

03.02.2020