Ухвала суду № 87534402, 12.02.2020, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 947/1342/20

провадження № 2/947/1756/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12.02.2020 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: не зазначений), ОСОБА_3 (РНОКПП: не зазначений), третя особа - Одеська універсальна товарна біржа «ДЖІП», про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси звернувся позивач ОСОБА_1 із позовною заявою та просить:

визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 від 24 жовтня 1996 року № 96/1455, укладений на Одеській Універсальній Товарній Біржі «ДЖІП» між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 .

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Одеси, справі присвоєно єдиний унікальний номер 947/1342/20, головуючим визначено суддю Літвінову І.А.

Предметно, суб`єктно та інстанційно справа відноситься до юрисдикції місцевого загального суду та підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Позов ОСОБА_1 виник з приводу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 .

Адреса знаходження нерухомого майна територіально відноситься до Київського району міста Одеси.

Частиною першою статті 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Справа підсудна Київському районному суду м. Одеси на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Позивач заявив вимоги до фізичних осіб – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Частиною шостою статті 187 ЦПК України встановлено, - у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

У відповідь на звернення до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області суду було відмовлено в наданні інформації без дати народження особи, якої стосується запит.

Позовна заява та матеріали справи такої інформації не містять. Закон не ставить до позивача вимог зазначати у позовних заявах дати народження учасників справи-фізичних осіб. На суд також не покладено обов`язку встановлювати такі дані. У зв`язку із наведеним суддею приймається рішення щодо подальшого руху позовної заяви ОСОБА_1 без відомостей, які вимагаються частиною шостою статті 187 ЦПК України, оскільки можливість одержати такі відомості у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом вичерпані.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Форма, зміст та порядок подання позовних заяв регламентовані статтями 175-177 ЦПК України.

При ознайомлені з додатками до позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано доказів оцінки спірного майна.

Відбиття в позовній заяві ціни позову має значення в першу чергу для захисту прав самого позивача, так як обумовлює розмір сплати державного мита, розподіл судових витрат між сторонами і навіть впливає на можливість порушення судової діяльності на захист права.

Від визначеної ціни позову залежить і розмір судового збору.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач ОСОБА_1 , крім іншого, просить визнати за ним право власності на квартиру під АДРЕСА_1 . Ці позовні вимоги мають майновий характер та підлягають грошовій оцінці.

Позивач не вказує ціну позову, при цьому сплачує судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

За правилами пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Так, у пункті 12 цієї постанови Пленуму роз`яснено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю – за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі – Постанова КМУ № 1440) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

За приписами п. 16 Постанови КМУ № 1440 (далі – Постанова), - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

У відповідності до п. 38 Постанови для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Згідно із п. 47 Постанови порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Проаналізувавши тлумачення змісту всіх видів вартості, передбачених пунктом 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», можна дійти висновку, що наявне в судовій практиці поняття «дійсна вартість» є практично тотожним за своїм значенням до закріпленого у вітчизняних національних стандартах поняття «ринкова вартість», під яким розуміється вартість майна, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

На підставі вищевикладеного позивачу ОСОБА_1 необхідно для визначення ціни позову надати суду актуальну ринкову оцінку нерухомого майна: квартири під АДРЕСА_1 , на яку позивач просить визнати за ним право власності.

За правилами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закону № 3674-VI) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

До позовної заяви ОСОБА_1 доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Позивачем крім вимоги майнового характеру також заявлені вимога немайнового характеру.

За положеннями частини першої цієї статті судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік», у частині першій статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць – 2270 грн.

Ставка судового збору за вимогу майнового характеру, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже позивачу необхідно доплатити судовий збір, виходячи з ціни позову, визначеної від одержаної оцінки вартості нерухомого майна, на яке він просить визнати право власності, чи зменшити позовні вимоги, зважаючи на те, що визнання дійсним договору купівлі-продажу майна є підставою для реєстрації цього майна за власником на підставі рішення суду.

Враховуючи виявлені недоліки при оформлені позовної заяви ОСОБА_1 , на виконання вимог національного законодавства, а саме - частини першої статті 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачеві встановлюється строк усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 95, 175-177, 185, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: не зазначений), ОСОБА_3 (РНОКПП: не зазначений), третя особа - Одеська універсальна товарна біржа «ДЖІП» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на квартиру - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз`яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачеві разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя

Літвінова І. А.