Рішення № 87533354, 27.01.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12616/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі судового засідання Боті О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа - відділ державного аріхтектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визнання права власності на самочинно реконструйований (перебудований) об`єкт нерухомого майна,

встановив:

06.11.2018 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в інтересах позивача ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинно реконструйований (перебудований) об`єкт нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на належній йому на праві користування земельній ділянці та розташованому на ній нерухомому майні, вирішив здійснити реконструкцію (перебудову) об`єкту нерухомого майна шляхом розширення його нежилої площі першого поверху. При цьому позивач при реконструкції не дотримався вимог нормативно-правових актів, які регулюють питання об`єкту містобудування, зокрема позивач не розробив проектну документацію на будівництво та не подав декларацію про початок виконання будівельних робіт, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Тож, з огляду на викладене, просить суду визнати право власності на самочинне забудоване позивачем майно. При цьому позивач зазначає, що нежитлове приміщення відповідає вимогам держаних будівельних норм, протипожежних та санітарних, можлива безпечна експлуатація такого.

Представник відповідача Ужгородської міської ради Данканич А. подав до суду відзив, в якому зазначив, що позивач оформив правовстановлюючі документи на земельну ділянку (право оренди), на якому знаходиться самочинно реконструйоване майно, яке відповідає будівельно-технічним нормам, тому у відповідача відсутні заперечення щодо визнання за позивачем права власності на одноповерхову прибудову літ. «А», площею 37,7 кв. м. до власного нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 . (а.с.92)

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а відтак, згідно ст. 206 ЦПК України є підставою для задоволення позову.

В судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності позовні вимоги підтримує.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, письмова позиція відповідача наявна в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

На підставі договору купівлі-продажу від 02.06.2011 позивач ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 реконструйоване нежитлове приміщення площею 49,9 кв. м. яке знаходиться в АДРЕСА_1 . (а.с. 7)

Речове право позивача на вказане майно зареєстроване у встановленому законом порядку, що стверджується Витягом державного реєстру правочинів від 02.06.2011 (а.с.8), витягом з БТІ від 22.06.2011 (а.с.9), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.09.2016 (а.с.10-11)

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди землі від 05.07.2019 строк оренди земельної ділянки з орендарем ОСОБА_1 продовжено до 14.07.2021. (а.с.17-18)

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 здійснив реконструкцію (перебудову) об`єкту нерухомого майна шляхом розширення його нежилої площі першого поверху. Вказане здійснено ним без відповідного погодження і дозвільної документації.

Згідно з приписом № 11 від 23.03.2017 виконавчого комітету Ужгородської міської ради Полінка О.В. зобов`язано привести правовстановлюючі документи у відповідність до чинного законодавства. (а.с. 53-54)

Протоколом про адміністративне правопорушення від 23.03.2017 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за виявлене порушення у вигляді самовільної добудови (літ «АА) до існуючого кафе по АДРЕСА_1 на орендованій земельній ділянці. (а.с.56-59)

За порушення абз. 6 ст. 96 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, який ним сплачено. (а.с.60)

В судовому засіданні представник управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради Міца О.І. підтвердила, що позивачем ОСОБА_1 допущено порушення у вигляді самовільної прибудови до існуючого кафе, за що він поніс відповідальність. Разом з тим вказала, що самовільна прибудова відповідає будівельним нормам та стандартам, визначеним законодавством.

Відповідно до листа управління містобудування та архітектури від 24.03.2017 щодо самочинно збудованої прибудови по АДРЕСА_1 , така прибудова не суперечить затвердженій містобудівній документації. (а.с.62)

Відповідно до листа управління культури Закарпатської ОДА від 06.09.2017 закрита тераса прибудована до власного кафе у внутрішньому дворику не суперечить затвердженій містобудівній документації. (а.с.63)

Відповідно до листа Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 06.03.2017 вказано, що оскільки реконструкція з розширення уже виконана, визнання права власності на самочинну прибудовано терасу має відбуватися за рішення суду.

Неможливість зареєструвати у встановленому законом порядку право власності на об`єкт нерухомості перешкоджає позивачу у реалізації його права вільно володіти та розпоряджатись своїм майном, та стало підставою для звернення до суду із позовом про захист його інтересів.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами, цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання і у випадку невизнання права особи, вона згідно вимог ст. 16 ЦК України, має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

В силу ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У Постанові від 04.12.13 р. справа № 6-130 цс 13, Верховний Суд України зазначив, що в розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, перебудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержання дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно - будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником отримано право власності.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Враховуючи ст. 95 ЗК України п. 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.12 р. «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», ст. 26 - 32 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» право на будівництво та реконструкцію нерухомого майна мають землекористувачі за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законом. Під метою надання земельної ділянки слід розуміти вид використання земельної ділянки, згідно положень ст. 19 ЗК України та Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із зем. ресурсів від 23.07.10 р. № 548.

Після проведення самочинної реконструкції будівлі (прибудови до кафе), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 а» договір оренди землі від 05.07.2013 №1597 було поновлено до 14.07.2021 зі сплатою відповідної орендної плати.

Враховуючи положення п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.12 р. «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» право власності в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 376 ЦК України, може бути визнано лише на нерухоме майно, яке відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.

Окрім того, п. 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.11 р. передбачено, що у разі самочинного будівництва, замовник такого будівництва має можливість зареєструвати Декларацію про готовність об`єкту до експлуатації та оформити право власності на такий реконструйований об`єкт подавши до інспекції ДАБК замість дозвільних документів (Декларації про початок виконання будівельних робіт) рішення суду, за яким за замовником визнано право власності на такий самочинно збудований об`єкт. Тобто, законом передбачена можливість узаконення такого будівництва у судовому порядку.

В матеріалах справи наявний звіт про проведення обстеження технічного стану об`єкту від 22.03.2017- одноповерхової прибудови до кафе за адресою АДРЕСА_1 - щодо відповідності конструкцій даної прибудови вимогам нормативно-правової бази України. (а.с. 24- 39) Відповідно до вказаного звіту технічний стан обстеженої прибудови відноситься до ІІ категорії (задовільний), прибудова відповідає вимогам нормативно-правової бази, надійна та безпечна експлуатація прибудови можлива.

Також в матеріалах справи наявний звіт про оцінку прибудови до кафе (лат А) за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 40-52)

Окрім цього, до матеріалів справи заявою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 додано нотаріально посвідчені заяви від 27.09.2018 сусідів (співвласників) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , про надання згоди на самовільну прибудову ОСОБА_1 до належного йому кафе, реконструйованого з власного нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Враховуючи приписи перелічених норм, приймаючи до уваги готовність об`єкта до експлуатації, його відповідність державним будівельним нормам та стандартам, розміщення спірного майна на земельній ділянці відведеній для такої мети, відсутність порушень права інших осіб, суд приходить до висновку, що вимоги за даним позовом є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Разом з цим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі зокрема рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Статтею 5 цього Закону встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Тож, набуття у власність об`єктів нерухомого майна породжує обов`язок введення нерухомого майна в експлуатацію відповідно до законодавства.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11,15,16,328-330,376 ЦК України, ст.ст.12,81,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ) право власності на самочинно реконструйоване нежитлове приміщення площею 37,7 кв.м. до власного нежитлового приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов