Ухвала суду № 87532598, 11.02.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/14804/19

Провадження №1-кп/265/272/20

У Х В А Л А

11 лютого 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Міхєєвої І.М. суддів: Вайновського А.М., Шиян В.В.

за участю секретаря судового засідання – Красноухова А.В.

розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12019050770001804 від 13 липня 2019 року за обвинуваченням,

ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Кожемяка Є.О.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – адвоката Сукач О.В.

потерпілої – ОСОБА_2

представник потерпілої – адвоката Головченко І.В.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Під час розгляду вказаного кримінального провадження прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор посилається на тяжкість пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, а також існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливого переховування обвинуваченого від суду та впливу на недопитаних свідків по цьому кримінальному провадженню.

Потерпіла ОСОБА_2 її представник адвокат Головченко І.В., підтримали клопотання прокурора, наполягали на застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, посилаючись на тяжкість пред`явленого щодо ОСОБА_1 обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Сукач О. В. заперечували проти заявленого прокурором клопотання посилаючись на недоведеність прокурором ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що не має наміру переховуватися від суду, з з`являється до суду за кожним викликом, жодного разу не мав навіть наміру впливати на потерпілу та свідків, працює не офіційне.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшла наступних висновків.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 вересня 2019 року ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком до 10 жовтня 2019 року включно.

Під час підготовчого судового засідання по даному кримінальному провадженню ухвалою суду від 22 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на обвинуваченого певних обов`язків строком до 22 січня 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд керувався відсутністю доказів, про наявність заявлених прокурором ризиків, як то впливу на визнаного по справі потерпілого, свідків та переховування від суду.

Доказів того, що на даний час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_1 може переховуватися від суду, впливати на недопитаних свідків чи потерпілу, суду також не надано.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 16 вересня 2019 року, тобто з моменту звільнення його із під варти по теперішній час сумлінно виконую покладені на нього, як обвинуваченого процесуальні обов`язки, своєчасно з`являється до суду для здійснення судового розгляду, відомості про порушення обвинуваченим покладених на нього обов`язків відсутні.

Суд вкотре повторює, що сама по собі тяжкість пред`явленого обвинувачення не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Таким чином, під час судового розгляду, суду не надано будь-яких доказів того, що ризики, передбачені пп. 1, 3, ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування до ОСОБА_1 такого суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Окрім того, суд звертає увагу ініціатора клопотання, що відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, зокрема прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В той же час, суд вважає, що для розгляду даної справи існує необхідність в застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу, який би був достатнім для забезпечення прибуття його за викликом до суду для участі у судовому розгляді і таким заходом забезпечення на сьогоднішній день, цілком обґрунтовано може бути особисте зобов`язання.

За ч.1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Під час судового засідання, з боку прокурора суду не надані належні та допустимі докази щодо неможливості застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 такого запобіжного заходу, як особисте зобов`язання.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора та необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з покладанням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1-4 ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 179, КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора Кожемяка Є.О. про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити

Застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі міста Маріуполя без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із свідками по даному кримінальному провадженню, зокрема: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також з потерпілою ОСОБА_2

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Вказані обов`язки покласти на обвинуваченого строком на два місяці, якому роз`яснити, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала діє до 11 квітня 2020 року включно.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

головуючий суддя І.М. Міхєєва

суддя: А.М. Вайновський

суддя: В.В. Шиян