Ухвала суду № 87532101, 10.02.2020, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер справи 289/199/20

Номер провадження 1-кс/289/27/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2020 м. Радомишль

Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської областi Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

прокурора Лаби І.Р.,

підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Ліпііна М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Радомишльського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Шнайдерського Д.С., погоджене прокурором Лабою І.Р., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 2020060280000075 від 07.02.2020 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Очаків Миколаївської області, без постійного місця проживання, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2020 до Радомишльського районного суду Житомирської області надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що останній підозрюється в тому, що 07.02.2020 близько 08 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, пошкодив шляхом підпалу будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

08.02.2020 органом досудового розслідування, в порядку ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_1 за підозрою в скоєнні вказаного злочину і в цей же день йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

З посиланням на обґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри, яка підтверджується, крім визнання останнім своєї вини, зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема: показаннями потерпілої, протоколами огляду, протоколами допиту свідків, протоколом проведення слідчого експерименту та протоколами проведення інших слідчих дій, та ті обставини, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, існують достатні підстави вважати, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний не має постійного місця проживання, а тому перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З урахуванням наведеного, застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатньо ефективним для запобігання ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, порівняно із взяттям підозрюваного під варту. У зв`язку з чим, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком на 60 днів з часу затримання останнього без визначення застави.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просить його задовольнити, посилаючись на те, що обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підтверджена, а тому просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому надала обґрунтування тому, що інші більш м`які запобіжні заходи не є достатніми для запобігання наявним ризикам.

В судовому засіданні підозрюваний зазначив, що визнає свою вину у вчиненні підпалу будинку, яке вчинив з причини ревнощів, однак, він не розраховував, що вогонь так сильно розгориться, при вирішенні клопотання покладається на розсуд суду, зазначив про своє каяття у скоєному.

Захисник Ліпіін М.О. в судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність існування передбачених ст. 177 КК України ризиків, відсутність у підозрюваного умислу на підпал будинку потерпілої, яка перед цим побила підозрюваного ОСОБА_1 , останній не має наміру переховуватися, а томупросив застосувати інший більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

СВ Радомишльським ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 2020060280000075 від 07.02.2020 за ч. 2 ст. 194 КК України.

08.02.2020 о 00 год. 20 хв. органом досудового розслідування, в порядку ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_1 за підозрою в скоєнні вказаного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

08.02.2020 о 12 год. 45 хв. про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, повідомлено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. Обґрунтованість підозри, крім визнання винуватості самим ОСОБА_1 , стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, а саме: протоколом огляду, актом про пожежу, показаннями потерпілої, протоколами допиту свідків, протоколом проведення слідчого експерименту.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів слідства та суду; незаконний вплив на потерпілу, свідків; можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, виходячи з наступного.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином і передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється – до десяти років позбавлення волі; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого – відсутні відомості про тяжкі захворювання чи інвалідність; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців - відсутні міцні соціальні зв`язки за місцем проживання та відсутність утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання - не має офіційного джерела доходів; репутацію підозрюваного – представлявся за місцем проживання за прізвищем « ОСОБА_3 », зі слів ОСОБА_1 він спалив свій паспорт після сварки з потерпілою; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного – в силу ст. 89 КК України вважається несудимим; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше – відомості відсутні; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення – згідно вимоги на судимість Одеською місцевою прокуратурою № 4 обвинувачується за ч. 1 ст. 185 КК України, 25.09.2017 направлено в суд з обвинувальним актом; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини – згідно акту про пожежу від 07.02.2020 пожежею знищено житловий будинок потерпілої, а також меблі, побутову техніку, речі домашнього вжитку, прямі збитки від пожежі встановлюються.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

На підставі вищенаведеного, слідчий суддя, враховуючи викладені вище обставини, а також той факт, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, має високий ступінь суспільної небезпеки, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, приходить до висновку про задоволення клопотання. Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам.

Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує положення ст. 182 КПК України, а саме обставини кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та вважає за доцільне визначити заставу - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України.

Керуючись ст. ст.176-178, 183, 194, 196, 205, 206 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 07.04.2020.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 08.02.2020 з 00 год. 20 хв.

Одночасно визначити ОСОБА_1 розмір застави у межах 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 105 000 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ГУ ДКСУ у Житомирській області, отримувач ТУ ДСА України в Житомирській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з постійного місця проживання, яке він зазначить слідчому, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання (перебування), роботи.

Роз`яснити, що з моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а у разі їх невиконання внесені у якості застави кошти звертаються в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя Н. С. Сіренко