Ухвала суду № 87531582, 12.02.2020, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/128/20

Номер провадження 1-кп/194/60/20

У Х В А Л А

про призначення до судового розгляду

12 лютого 2020 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Соколової Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,

прокурора Мухи Я.І.,

захисника Голіцина О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2019 року за № 12019040400000428 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка, Дніпропетровської області, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2020 року до Тернівського міського суду Дніпропетровської області надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2019 року за № 12019040400000428 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України, судове провадження № 1-кп/194/60/20.

Захисником Голіциним О.М. заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає нормам КПК України, а саме: в копії обвинувального акту, який знаходиться у нього не зазначена дата його складання та в реєстрі матеріалів досудового розслідування в процесуальних діях під № 5 зазначено, що проведено допит підозрюваної ОСОБА_1 .

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор заперечував проти його задоволення та просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає наступне.

Перелік вимог до обвинувального акту зазначено у ст. 291 КПК України.

Зокрема, обвинувальний акт, згідно п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України має містити: дату, місце складання та затвердження обвинувального акту. Згідно ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

У підготовчому судовому засіданні, у відповідності до ч. 3 п. 3 ст. 314 КПК України, суд має право прийняти рішення про повернення прокурору обвинувального акта, за умови його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України.

Вказаною нормою законодавець встановив вимоги до змісту обвинувального акта та підстави для повернення його судом першої інстанції прокурору.

Його повернення передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Даною ж нормою передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Стороною обвинувачення зазначені вимоги закону виконані, оскільки в обвинувальному акті, який міститься в матеріалах кримінального провадження (судова справа) вказана дата, місце його складання та затвердження. Також, в матеріалах справи містяться розписки обвинуваченого та його захисника про отримання обвинувального акту саме 29 січня 2020 року.

Тобто, не зазначення в копії обвинувального акту, який вручено стороні захисту, дати складання не є безумовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Так само і не зазначення повних анкетних даних підозрюваного в реєстрі матеріалів досудового розслідування також не є підставою для повернення обвинувального акту, оскільки інформація, яка міститься в реєстрі, є лише відповідально зафіксованим орієнтиром для судового дослідження матеріалів справи і самостійного доказового значення не має. Щодо зазначення в реєстрі процесуальної дії під № 5, як допит підозрюваної, замість допиту підозрюваного, суд вважає це технічною помилкою. До того ж, реєстр матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам ст. 109 КПК України.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що узгоджене клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягає.

Згідно наданого до суду обвинувального акту, затвердженого начальником Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області відповідно до вимог КПК України, дотримані вимоги територіальної підсудності, угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві не встановлено.

З метою підготовки до судового розгляду суд: визначає дату та місце проведення судового розгляду; з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Таким чином, суд, вислухавши учасників судового процесу, дійшов висновку про призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Крім того, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою до 60 днів, оскільки завершити судовий розгляд до завершення строку дії запобіжного заходу не має можливості, існування ризиків, а саме те, що обвинувачений може переховування від суду, незаконно впливати на свідків та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, відсутність міцних соціальних зв`язків, стабільного джерела доходу, оскільки не працює, не одружений, на утриманні осіб не має, за місцем мешкання характеризується посередньо. Крім того, скоїв тяжкий злочин, під час відбування іспитового строку за попереднім вироком суду.

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також зазначив, що сам по собі факт тяжкості злочину не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 до затримання проживав разом з жінкою без реєстрації шлюбу, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків, а тому вважає що відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 квітня 2020 року включно, виходячи з наступного.

За приписами ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року, залишеною без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2020 року, було обрано обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 лютого 2020 року. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підстав для скасування та зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не має, оскільки суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема того, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно вплинути на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити нові злочини, так як достовірно знаючи, що він перебуває на іспитовому строку, та до повного відбуття покарання за попереднім вироком, знову обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до семі років.

Судом також враховано, що обвинувачений офіційного джерела доходу не має, доказів щодо стану здоров`я обвинуваченого, який перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, не надано. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На думку суду, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вони на теперішній час не зменшились, продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовувався цей вид запобіжного заходу.

Також судом враховано, що тяжкість обвинувачення також може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12 березня 2013 року у справі «Волосюк» проти України).

Таким чином, виходячи з діючих норм кримінально-процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать на даний момент належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою до 60 днів. У зв`язку із чим, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт підлягає відхиленню.

Згідно ч. 5 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про доручення органу з питань пробації скласти досудову доповідь у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 .

Суд у відповідності до п. 6 ч. 3 ст. 314 КПК України, вважає за необхідне доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь, яка повинна відповідати вимогам ст. 314-1 КПК України.

Клопотання прокурора про витребування з Тернівського відділення поліції ПВП ГУНП у Дніпропетровській області для огляду речовий доказ, а саме: пістолет моделі «ЕКОL P29 Rev.ІІ», серії НОМЕР_1 , калібру 9 mm Р. ОСОБА_2 .С., виробництво Туреччини, суд буде вирішувати в наступних судових засіданнях при дослідженні доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 109, 181, 183, 291, 314-316, 331, 371-372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України – відмовити.

Призначити по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2019 року за № 12019040400000428 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України судовий розгляд у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області, який відбудеться 19 лютого 2020 року о 13 годині 00 хвилин.

В судове засідання викликати прокурора, захисника, обвинуваченого та свідків, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строку тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 строком по 10 квітня 2020 року включно.

В задоволенні клопотання захисника Голіцина Олександра Миколайовича про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Доручити Павлоградському міськрайонному відділу філії Державної Установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Державна Установа «Центр пробації» Міністерства юстиції України скласти та подати до 19 лютого 2020 року до Тернівського міського суду Дніпропетровської області досудову доповідь щодо обвинуваченого: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Суддя Ю.І. Соколова