Рішення № 87531316, 11.02.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

11.02.2020 227/133/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хоменко Д.Є.

при секретарі судового засідання Дзюба Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Добропілля, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)), про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2020р. ОСОБА_1 (далі за текстом також - заявник) звернулась до суду з даною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в м.Харцизьк. Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану було відмовлено в проведенні державної реєстрації смерті від 19.12.2019р. №16.20-5-338, оскільки заявником для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 пред`явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545 (далі за текстом - Наказ). Встановлення факту смерті заявнику необхідно для державної реєстрації смерті у відділі РАЦС на території України. Просить встановити факт смерті ОСОБА_2 .

Заявник в судове засідання не з`явилась, але в матеріалах справи мається її клопотання від 10.01.2020 року, про розгляд справи у її відсутність, на задоволені вимог наполягала.

Представник заінтересованої особи, Покровського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану, в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, день та час розгляду справи в суді, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв до суду не надходило.

Суд, розглянувши справу у межах заявлених вимог, дослідивши письмові документальні докази, представлені в обґрунтування заяви, вважає, що подана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заявник ОСОБА_1 до укладення шлюбу мала прізвище « ОСОБА_3 », про що в матеріалах справи мається копії свідоцтва про укладення шлюбу виданого 16.08.1975 року Золотаревською сільрадою Шахтарського району Донецької області, актовий запис №14 (а.с.8).

Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 зареєстрованого відділом державної РАЦС Харцизького МУЮ у Донецькій області 14.11.1955 року, актовий запис №555, батьками заявниці ОСОБА_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.7).

Батьками ОСОБА_2 також були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва про народження виданого 09.07.1981 року Харцизьким міським відділом ЗАГС Донецької області, актовий запис №403 від 02.09.1950 року (а.с.8).

Таким чином, в судовому засіданні достеменно встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 є рідними сестрою та братом.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 03.12.2019р. відділом ЗАГС Харцизького міського управління юстиції міністерства юстиції так званої «донецької народної республіки», актовий запис №1062, вбачається фіксування смерті гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Харцизьк (а.с.9).

Відповідно до довідки про причину смерті №371, яка видана 02.12.2019 року Харцизьким відділенням республіканського бюро судово-медичної експертизи так званої «донецької народної республіки», вбачається що смерть ОСОБА_2 наступила з причини інтоксикації, серцево-легенева недостатність. Правобічна фібринозна-гнійна пневмонія (а.с.13).

Вказані копія свідоцтва про смерть та довідка про причину смерті видані закладами, які розташовані на тимчасово неконтрольованій органами державної влади України території.

Також в судовому засіданні було досліджено копію свідоцтва про захоронення, виданого Філією №5 «Ритуал» державної корпорації по розробці та реалізації сучасних технологій «Донецькі технології», з якого вбачається, що 02.12.2019 року на цвинтарі пгт. Гірне міста Харцизька поховано померлого ОСОБА_2 .

Крім того в судовому засіданні було досліджено фотознімки місця поховання, на яких зображені могила з хрестом на якому є табличка з написом російською мовою « ОСОБА_2 19.08.1950 – 01.12.2019» (а.с.20, 21).

19.12.2019р. за вихідним номером №16.20-5-338 Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану було відмовлено у реєстрації смерті гр. ОСОБА_2 , оскільки заявником для підтвердження факту смерті пред`явлено документ, форма якого не відповідає формі визначеній Наказом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам у справі, суд виходить з наступного.

Як передбачено ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Пунктом другим частини першої ст.317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

В судовому порядку можуть також бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Приписами ч.2 ст.319 ЦПК України встановлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VI від 01.07.2010р., державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою або рішенням суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VII (далі за текстом – Закон) тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.9 Закону, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Надана заявником копія свідоцтва про смерть та довідка про причину смерті, які видані установами на тимчасово окупованій території України, відповідно до ст.19 Конституції України та Закону не є дійсними і не можуть створювати правових наслідків.

Між тим, суд приймає до уваги роз`яснення ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування положень ЦПК України стосовно особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, що викладені у листі від 15.04.2016 року №9-1130/0/4-16, та практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах проти Туреччини(«Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також справах проти Молдови та Росії («Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilasku and Others v. Moldova and Russia»), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права, із врахуванням «намібійського винятку», приходить до висновку, що рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватися на дотриманні вимог ЦПК України, щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на непідконтрольній території.

Водночас, відповідно до абз.3 ст.2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року № 2268-VIII, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Отже, зважаючи на викладені законодавчі приписи, суд приймає як належний доказ документи, що підтверджують факт смерті гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території.

При цьому, суд звертає увагу заявника на позицію Верховного суду України, викладену в п.18 Постанови Пленуму №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», згідно якої, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даному випадку є рішення суду про встановлення факту смерті.

Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги викладені у поданій заяві обставини, з огляду на сукупність досліджених доказів, фотознімки місця поховання, відсутність заперечень з боку заінтересованої особи, з метою захисту прав особи, суд вважає, що заявлені вимоги про встановлення факту смерті підлягають задоволенню.

Керуючись ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст. 4, 247, 263, 315, 317, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)), про встановлення факту смерті – задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (і.п.н. НОМЕР_3 ), уродженця міста Харцизьк Донецької області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Харцизьк, Україна.

У порядку ч.4 ст.317 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копію рішення невідкладно надіслати до Покровського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), для державної реєстрації факту смерті особи (код ЄДРПОУ 26551594, 85302, Донецька область, м.Покровськ, вул.Центральна, 148).

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Д.Є. Хоменко