Постанова № 8753047, 10.12.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 6278/09/1470

          м.Миколаїв

18:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Богзі Н..А.,

за участю представників:

позивача: Матвєєва Є.В. –дов. №977/10/10-007 від 04.02.2009,

відповідача: Васильєва Д.В. –керівник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028 доТОВ "Юг-Транс - Пром", пр. Жовтневий, 35, кв. 52,Миколаїв,54042 простягнення податкового боргу в сумі 1713,78 грн., з яких: 524,06 грн. податку на прибуток підприємств, 679,72 грн. податку на додану вартість, 510,0 грн. комунального податку, в с т а н о в и в: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача податкового боргу податкового боргу в сумі 1713,78 грн., з яких: 524,06 грн. податку на прибуток підприємств, 679,72 грн. податку на додану вартість, 510,0 грн. комунального податку за рахунок активів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем отримані та неоскаржені в судовому чи адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення №00045115/0 від 21.09.2009р., №0002201510/0 від 06.05.2009, №0002211510/0 від 06.05.2009, №0003001530/0 від 21.09.2009, №000133153/0 від 06.05.2009, №0002371520/0 від 06.05.2009.

          Відповідач позов заперечив з тих підстав, що після створення підприємства відповідача в 2008 році воно так і не розпочало свою роботу, не отримувало прибуток, не здійснювало господарську діяльність, тому нарахування позивачем податку на прибуток вважає неправомірним, зазначив, що перерахування відповідачем 90,0 грн. в рахунок майбутніх платежів по податку на прибуток було здійснено відповідачем на прохання позивача. Стосовно застосування фінансових санкцій за неподання декларації по податку на прибуток пояснив, що 25.12.2008 слідчі СО ПМ ДПА у Миколаївській області вилучили печатку підприємства відповідача і до теперішнього часу печатка не повернена, а подача звітності до ДПІ без печатки працівниками позивача не приймається (арк.спр. 33-34).

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

          Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 10.12.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Відповідач, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 02.07.2008, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію та з 03.07.2008 перебуває на обліку в ДПІ як платник податків (арк.спр. 4 та зворотна сторона).

Відповідно до ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації та подає її до органів ДПІ за кожен базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Оскільки, відповідач є платником податку на прибуток підприємства, то у відповідності з п.п.16.1, 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»він має самостійно визначати суми податку, що підлягають сплаті, сплачувати податок за звітний період до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Згідно з п.5.3.1 та п.5.4.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку; узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника.

24.04.2009 позивач здійснив невиїзну документальну перевірку відповідача, щодо своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, про що було складено акт перевірки №1555/15-10/35989434 (арк.спр.10).

За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР, а саме:

- пункт 16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та абз.1 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- не своєчасна сплата податку на прибуток за 11 місяців 2008 року по декларації №69262 від 22.12.2008 на суму 90,0 грн., термін затримки 44 дні.

Відповідальність за вказане правопорушення встановлена п.17.1.7 ст.17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.05.2009р. №0002211510/0 на суму 18,0 грн., що становить при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (20% від 90,0 грн. = 18,0 грн.), яке 15.05.2009 отримано відповідачем (арк.спр.11).

24.04.2009 позивач здійснив невиїзну документальну перевірку відповідача, щодо своєчасності подання податкової звітності, про що було складено акт перевірки №1556/15-10/35989434 (арк.спр.12).

За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР, а саме:

- пункт 16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.Б п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- не подання декларації з податку на прибуток за 12 місяців 2008 року.

Відповідальність за вказане правопорушення встановлена п.17.1.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.05.2009р. №0002201510/0 на суму 170,0 грн. у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожну затримку не подання декларації, яке отримано відповідачем 15.05.2009 (арк.спр.13)

10.09.2009 позивач здійснив невиїзну документальну перевірку відповідача, щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток, про що було складено акт перевірки №4935/15-10/35989434 (арк.спр.6).

За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР, а саме:

- підпункт «б»п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- не своєчасне подання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року та 1 півріччя 2009 року.

Відповідальність за вказане правопорушення встановлена п.17.1.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009р. №0004511510/0 на суму 340,0 грн. у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожну затримку не подання декларації (10 х 17 грн. = 170 грн.* 2 порушення = 340 грн.) (арк.спр.7).

Зазначене повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, між тим повернено органом поштового зв’язку з позначкою про неявку адресата за кореспонденцією (арк.спр.8), враховуючи викладене, позивачем 21.09.2009 було складено акт №249/15-10/35989434 про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення (арк.спр.7 зворотна сторона) та у відповідності з п.п.4.9 п.4 «Порядку направлення органами ДПС України податкових повідомлень платникам податків»податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009р. №0004511510/0 було розміщено на дошці податкових оголошень.

Оскільки за відповідачем рахувалась переплата в сумі 3,94 грн., заборгованість по податку на прибуток зменшена позивачем і становить 524,06 грн.

24.04.2009 позивач здійснив невиїзну документальну перевірку відповідача, щодо своєчасності подання податкової звітності по комунальному податку за 4 квартал 2008 року, про що було складено акт перевірки №1565/15-340/35989434/114 (арк.спр.18-19).

За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III, а саме:

- підпункт «б»п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- не подання податкового розрахунку по комунальному податку за 4 квартал 2008 року.

Відповідальність за вказане правопорушення встановлена п.17.1.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.05.2009р. №0001331530/0 на суму 170,0 грн. у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожну затримку не подання декларації (арк.спр.20), яке отримано відповідачем 15.05.2009 (арк.спр.21).

10.09.2009 позивач здійснив невиїзну документальну перевірку відповідача, щодо своєчасності подання податкової звітності по комунальному податку за І, ІІ квартали 2009 року, про що було складено акт перевірки №4944/15-340/35989434/258 (арк.спр.15).

За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III, а саме:

- підпункт «б»п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- не подання податкових розрахунків по комунальному податку за І та ІІ квартал 2009 року.

Відповідальність за вказане правопорушення встановлена п.17.1.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009р. №0003001530/0 на суму 340,0 грн. у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожну затримку не подання декларації (10 х 17 грн. = 170 грн.* 2 порушення = 340 грн.) (арк.спр.17).

Зазначене повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, між тим повернено органом поштового зв’язку з позначкою про неявку адресата за кореспонденцією (арк.спр.16), враховуючи викладене, позивачем 21.09.2009 було складено акт №250/15-10/35989434 про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення (арк.спр.17 зворотна сторона) та у відповідності з п.п.4.9 п.4 «Порядку направлення органами ДПС України податкових повідомлень платникам податків»податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009р. №0003001530/0 було розміщено на дошці податкових оголошень.

23.04.2009 позивач здійснив невиїзну документальну перевірку відповідача, щодо своєчасності подання податкової звітності по податку на додану вартість за період з грудня 2008 року по березень 2009 року, про що було складено акт перевірки №1553/15-20/35989434 (арк.спр.23).

За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III, а саме:

- підпункт «а»пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- не подання податкових декларацій по податку на додану вартість за період з грудня 2008 року по березень 2009 року.

Відповідальність за вказане правопорушення встановлена абзацем 1 п.17.1.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.05.2009р. №0002371520/0 на суму 680,0 грн. у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожну затримку не подання декларації (10 х 17 грн. = 170 грн.* 4 порушення = 680 грн.) (арк.спр.25). В зв’язку з тим, що за відповідачем рахувалась переплата в сумі 0,28 грн., сума заборгованості по податку на додану вартість зменшена і становить 679,72 грн.

Оскільки вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані та не оскаржені ним в адміністративному та судовому порядках, визначене позивачем податкове зобов’язання вважається узгодженим в розумінні ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Заперечення відповідача стосовно того, що він не здійснює підприємницьку діяльність і не подає податкову звітність в зв’язку з тим, що в нього слідчі СО ПМ ДПА у Миколаївській області вилучили печатку підприємства відповідача і до теперішнього часу печатка не повернена, а подача звітності до ДПІ без печатки працівниками позивача не приймається не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не оскаржено в судовому чи адміністративному порядку жодного податкового повідомлення-рішення, хоча в матеріалах справи містяться докази їх отримання.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

У відповідності зі статтями 6, 8, 10 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем 04.06.2009 виставлена перша податкова вимога №1/391, яка отримані відповідачем 20.07.2009 (арк.спр.28) та 21.08.2009 виставлена друга податкова вимога №2/532, яка отримана директором підприємства відповідача .

Таким чином, станом на 27.10.2009 за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 1713,78 грн., з яких: 524,06 грн. податку на прибуток підприємств, 679,72 грн. податку на додану вартість, 510,0 грн. комунального податку, що підтверджується розрахунком позовних вимог (арк.спр.2 ).

02.10.2009 позивачем прийнято рішення №68 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк.спр.29).

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно з ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Заперечення відповідача судом відхилені, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.          

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Транс-Пром», пр.Жовтневий, 35, кв.52, м.Миколаїв, 54042 (р/р 2600080810 у ВАТ «Селянський» КБ «Днестр» м.Львів, МФО 325569, код ЄДРПОУ 35989434) на користь Держави (р/р 35214001003073 в УДК в Миколаївскій області, МФО 826643, код ЄДРПОУ 34034404) податковий борг в сумі 1713,78 грн. за рахунок активів.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                           М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності зі ст. 163 КАС України

та підписана суддею 24.02.2010