Рішення № 87528814, 12.02.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/73/2020

130/2103/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2020 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря Буга Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2019 позивач звернулась в суд з цим позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначила, що перебуває з відповідачем по справі у зареєстрованому шлюбі з 26.10.2012. Від даного шлюбу вони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні. З березня 2019 року вони з відповідачем не проживають та не підтримують ніяких відносин, відповідно з тих пір відповідач не допомагає їй в утриманні дитини, не цікавиться її фізичним та психічним розвитком. Відповідач працездатний та фізично здоровий, працює не офіційно на будівництві де отримує гарні доходи, натомість вона ніде не працює, в зв`язку з чим їй одній матеріально важко утримувати дитину, для якої потрібно купувати продукти харчування, гігієни, одяг та канцелярію до школи, а також інші необхідні речі, вона перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Інших утриманців у відповідача не має, стягнень по виконавчим документам не проводиться.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідно до наданого до суду відзиву, копія якого направлена на адресу позивача відповідач просив визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з нього в розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, враховуючи те, що з позовним вимогами позивача він не згоден, адже позивачем не зазначено в позовній заяві про те, що по мірі своїх можливостей він перераховував кошти на картковий рахунок позивача, що підтверджується відповідними квитанціями, також купував для доньки всі необхідні речі. Крім того, за час перебування позивача за межами країни він був перебував разом з донькою на всі свята. Відповідач зазначив, що на даний час він є безробітним через складнощі працевлаштування, також він зобов`язаний матеріально підтримувати свою матер ОСОБА_11 , яка являється інвалідом другої групи, та в кінці 2018 року перенесла важку операцію по заміні кульшового суглобу, задля чого він змушений був позичати кошти у сторонніх людей (а.с.38-40).

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

21.10.2019 ухвалою судді відкрито провадження у даній справі.

У зв`язку з надходженням до суду конверта з адреси відповідача з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», 09.12.2019 копія ухвали про відкриття провадження разом з доданим документами направлена повторно на адресу проживання відповідача.

24.01.2020 від відповідача ОСОБА_2 у встановлений строк до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

З огляду на вищезазначене суд на підставі частини 5 статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 позивач та відповідач перебувають у шлюбі, який зареєстровано 26.10.2012 (а.с.6). Як вбачається з копії свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.7).

Відповідно до довідки КП «Жмеринкакомунсервіс» від 02.10.2019 № 2433 ОСОБА_1 проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_3 , 2013 року народження, дитина знаходиться на її утриманні (а.с.9).

Як вбачається з акту від 02.10.2019 КП «Жмеринкакомунсервіс» по АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , яка проживає разом з матір`ю (а.с.10).

Згідно копії довідки загальноосвітньої школи I-III ступенів № 226 від 03.10.2019 ОСОБА_3 навчається в ЗОШ I-III ступенів № 3 в першому класі (а.с.11), вартість харчування складає 400 грн. на місяць (а.с.12).

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 29.03.2019 ОСОБА_1 звільнена з посади касира КП «Жмеринкаводоканал» за угодою сторін (а.с.13).

Згідно дублікатів чеків ОСОБА_2 здійснено переказ коштів на ім`я ОСОБА_6 на загальну суму 7210,05 грн. (а.с.32-37).

Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.41).

Відповідно до копії виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 21156 ОСОБА_11 призначено лікування у зв`язку з хворобою (а.с.42).

Згідно копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 ОСОБА_11 являється інвалідом 2 групи загальне захворювання, довічно (а.с.43).

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 ОСОБА_11 уклала шлюб з ОСОБА_11 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_11 » (а.с.44).

Як вбачається з копії свідоцтва про розірвання шлюбу 12.10.1994 шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_11 змінила прізвище на дошлюбне « ОСОБА_11 » (а.с.45).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Суд не приймає до уваги в якості доказу: Копію довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адже дана довідка датована 29.10.2015 (а.с.8). Крім того суд не приймає до уваги наданого в якості доказу дубліката чека, відповідно до якого саме ОСОБА_11 здійснено оплату по рахунку за штучний суглоб 72675,00 грн., адже він не підтверджує та не спростовує обставин, зазначених відповідачем (а.с.31).

З доказів наданих позивачем судом встановлено, що малолітня дитина проживає із матір`ю, однак суду не представлено належних розрахунку та доказів в обґрунтування заявлених до стягнення з відповідача аліментів в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину.

З доказів наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву судом встановлено, що відповідач періодично перераховував кошти на утримання доньки на рахунок матері позивача. Матеріальний стан відповідача не достатній для стягнення з нього аліментів в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як то просить позивач.

До вказаних правовідносин застосовуються норми права визначені Сімейним кодексом України, а саме Главою 15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання».

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та згідно з частиною 3 статті 181 цього Кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно із статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Як визначено в частині 1 і 2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2395 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Відповідно до частини 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Суд звертає увагу, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов`язані забезпечити необхідні умови життя, навчання та виховання дитини, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до частини 1 статті 155 СК України.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 7 статті 7 СК України).

Частинами 1 та 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до статей 12,13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в інтересах дитини, з урахуванням гарантованого статтею 48 Конституцією України права батьків дитини на достатній життєвий рівень, а також враховуючи, що кожен із батьків у відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі, яка співмірна 50 відсоткам прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, що відповідає мінімальному гарантованому розміру аліментів на одну дитину.

Дана сума є необхідною та достатньою, законною та такою, що відповідає потребам дитини.

В суду не має достатньо вагомих підстав присудити стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки такий розмір аліментів може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, на підтвердження чого позивачем доказів не надано.

Також суд звертає увагу сторін на положення ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням задоволення позову відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3-13, 141, 76-83, 89, 259, 263-265, 430 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1109 (одна тисяча сто дев`ять) грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 жовтня 2019 року і до досягнення дочкою повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (з 09.10.2019 до 09.11.2019) допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя: А.М. Заярний