Постанова № 8752715, 18.02.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

18.02.2010 р.                                                                                 Справа № 2а - 6922/09/1470

м. Миколаїв

15:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Заварухіної Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтершоу»

(вул. Севастопольська, 3, м. Миколаїв, 54017)

до відповідача 1 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

(вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028)

до відповідача 2

третя особа Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030) Управління Державного казначейства України у м. Миколаєві

(проспект Леніна, 97, м. Миколаїв, 54055)

за участю представників:

від позивача: Філевський Р.М.

від відповідача 1: Віляйкіна А.В.

від відповідача 2: Плахотна О.М.

від третьої особи: Савченко І.В. про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов’язання надати висновки На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, - П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєві від 13.02.09 №00000142302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу» з податку на додану вартість за березень 2008 року на суму 45868 гривень, №00000132302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу» з податку на додану вартість за травень 2008 року на суму 365324 гривень, №00000122302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу» з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 121568 гривень, №00000112302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу» з податку на додану вартість за серпень 2008 року на суму 1438457 гривень, №00000102302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу» з податку на додану вартість за вересень 2008 року на суму 154373 гривень, №0000042302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу» з податку на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 540893 гривень.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва надати органу державного казначейства – Управлінню державного казначейства м. Миколаєва – висновки про суми, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Інтершоу» за березень 2008 року на суму 45868 гривень, за травень 2008 року на суму 365324 гривень, за липень 2008 року на суму 121568 гривень, за серпень 2008 року на суму 1438457 гривень, за вересень 2008 року на суму 154373 гривень, за жовтень 2008 року на суму 540893 гривень

4. В задоволенні позовних вимог відносно Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєві – відмовити.

5. Судові витрати: сплату судового збору у сумі 20,4 гривень стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтершоу».

6. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                               В.В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2010 р.                                                             справа № 2а –6922/09/1470

м. Миколаїв

16:35

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Заварухіної Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтершоу»

(вул. Севастопольська, 3, м. Миколаїв, 54017)

до відповідача 1Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

(вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028)

до відповідача 2

третя особа Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030)

Управління Державного казначейства України у м. Миколаєві

(проспект Леніна, 97, м. Миколаїв, 54055)

за участю представників:

від позивача: Філевський Р.М.

від відповідача 1: Віляйкіна А.В.

від відповідача 2: Плахотна О.М.

від третьої особи: Савченко І.В. про скасування стягнення із бюджету заборгованості з податку на додану вартість В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до адміністративного суду з шістьма позовними заявами з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача 1, про зменшення сум бюджетного відшкодування на загальну суму 2666483 гривень за березень, травень, липень, серпень, вересень та жовтень 2008 року, зобов’язання відповідача 2 надати висновки до Державного казначейства про суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на користь ТОВ «Інтершоу». Ухвалою суду всі шість позовів були об’єднані в одне провадження (т.1 арк.спр.51). Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ним виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», але відповідачем 1 протиправно зменшені суми бюджетного відшкодування за березень, травень, липень, серпень, вересень та жовтень 2008 року.

Відповідач 1 позов не визнав, прийняття спірних рішень пояснив тим, що податковий кредит позивача сформований на підставі податкових накладних, виданих ТОВ ВФ «Агрос-С»та ТОВ «ТД Аннабелла». Податкова не в змозі провести перевірку за всіма ланцюгами постачальників, оскільки частина з них не знаходиться за юридичною адресою, частина ліквідована, у частини свідоцтва платника податків анульовані.

Відповідач 2 позов не визнав та пояснив, що не може бути взагалі відповідачем по цій справі, оскільки позивач не знаходиться у них на обліку, а його облікову справу, надіслану в січні 2010 року з ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, повернуто.

В свою чергу позивач вважав, що він не повинен нести відповідальність за добросовісність по сплаті податків постачальників своїх постачальників.

Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до таких висновків.

ТОВ «Інтершоу»зареєстровано в якості суб’єкта підприємницької діяльності рішенням виконкому Миколаївської міської ради 25.09.04 (т.1 арк.спр.19).

Окрім іншого, ТОВ «Інтершоу»займається оптовою торгівлею шкіряного напівфабрикату «вет-блу». Позивач придбаває шкіри у вітчизняних постачальників ТОВ ВФ «Агрос-С»та ТОВ «ТД Аннабела», та експортує їх в подальшому до Італії на адресу компанії aterville Commerce Limited»(т.1 арк.спр.39).

З метою перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень, травень, липень, серпень, вересень та жовтень 2008 року, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва провела перевірки, результати яких були оформленні актами та довідками: за березень 2008 року –акт №1988/23-200/32189597 від 04.06.08 (т.1 арк.спр.18), за травень 2008 року - довідка №2586/23-200/32189597 від 18.08.08 (т.2 арк.спр.18), за липень 2008 року - довідка №2995/23-200/32189597 від 23.09.08 (т.3 арк.спр.16), за серпень 2008 року - акт №3461/23-200/32189597 від 07.11.08 (т.4 арк.спр.16), за вересень 2008 року - акт №3761/23-200/32189597 від 08.12.08 (т.5 арк.спр.16), за жовтень 2008 року –довідка №4739/23-200/32189597 від 29.12.08 (т.6 арк.спр.17).

В подальшому, з метою перевірки походження сировини та сплати податку на додану вартість по ланцюгам постачальників ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва були проведені зустрічні перевірки всіх постачальників постачальників позивача.

Відповідно до цих актів зустрічних перевірок, ДПІ не змогло підтвердити сплату податку до бюджету у підприємств ПП «Оптіконн-С»(ліквідовано), ПП «Фортуна-ЛТД»(не знаходиться за місцем реєстрації), ТОВ «Верса»(ліквідовано), ТОВ «Східенергобуд-2006»(ліквідовано), ПП «Побуттехсервіс»(ліквідовано). Всі ці підприємства були четвертими або п’ятими ланками у ланцюгу постачальників позивача (т.1 арк.спр.39-40).

На підставі цього, що вони не змогли перевірити вищезазначені підприємства, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва робить висновок про те, що угоди, укладені ТОВ «Інтершоу»з ТОВ ВФ «Агрос-С»та ТОВ «ТД Аннабела», є недійсними, а відтак робиться висновок про необґрунтованість вимог підприємства щодо бюджетного відшкодування на суму 2666483 гривень за березень, травень, липень, серпень, вересень та жовтень 2008 року (т.1 арк.спр.40-41).

13 лютого 2009 уповноваженою особою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва приймаються податкові повідомлення-рішення №00000142302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу»з податку на додану вартість за березень 2008 року на суму 45868 гривень (т.1 арк.спр.36), №00000132302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу»з податку на додану вартість за травень 2008 року на суму 365324 гривень (т.2 арк.спр.34), №00000122302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу»з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 121568 гривень (т.3 арк.спр.30), №00000112302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу»з податку на додану вартість за серпень 2008 року на суму 1438457 гривень (т.4 арк.спр.21), №00000102302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу»з податку на додану вартість за вересень 2008 року на суму 154373 гривень (т.5 арк.спр.21), №0000042302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу»з податку на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 540893 гривень (т.6 арк.спр.22).

          Таким чином, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва обґрунтувала свої вищезазначені податкові-повідомлення рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу на загальну суму 2666483 гривень лише з обставин, пов’язаних з діями інших підприємств, а не з діями ТОВ «Інтершоу».

          Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

          У п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

          Законом України «Про податок на додану вартість»(ст.7) визначено лише дві підстави для виникнення права на податковий кредит: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів, в т.ч. і ПДВ та факт отримання податкової декларації, що засвідчує придбання платником податку товарів. Таким чином, з урахуванням вимог п.7.1 покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи не надходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Зазначена правова позиція підтримана судовою практикою Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України (т.1 арк.спр.86-107).

          Інших аргументів щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на суму 2666483 гривень за березень, травень, липень, серпень, вересень та жовтень 2008 року ДПІ у Ленінському районні м. Миколаєва, за виключенням вищевикладених, не навела.

          Суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень, що оскаржують ся, та необхідності задоволення позовних вимог про їх скасування.

          Щодо позовних вимог про зобов’язання податкового органу надати висновки до органу державного казначейства, то судом роз’яснено позивачу, що ним обрано складний та непрямий спосіб захисту порушених прав, але позивач наполягав на розгляді позовних вимог саме у такому вигляді (т.1 арк.спр.55). За таких обставин суд позбавлений можливості використати повноваження, передбачені ч.2 ст.11 КАС України.

Відповідно до п.п.7.7.8. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

          Враховуючи, що на час розгляду справи позивач знаходиться на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вимоги про зобов’язання надати висновки органу держказначейства необхідно задовольнити саме стосовно ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, а в задоволенні цих вимог до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва відмовити.

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Судові витрати: сплату судового збору у сумі 20,4 гривень стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтершоу».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєві від 13.02.09 №00000142302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу»з податку на додану вартість за березень 2008 року на суму 45868 гривень, №00000132302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу»з податку на додану вартість за травень 2008 року на суму 365324 гривень, №00000122302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу»з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 121568 гривень, №00000112302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу»з податку на додану вартість за серпень 2008 року на суму 1438457 гривень, №00000102302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу»з податку на додану вартість за вересень 2008 року на суму 154373 гривень, №0000042302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Інтершоу»з податку на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 540893 гривень.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва надати органу державного казначейства –Управлінню державного казначейства м. Миколаєва –висновки про суми, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Інтершоу»за березень 2008 року на суму 45868 гривень, за травень 2008 року на суму 365324 гривень, за липень 2008 року на суму 121568 гривень, за серпень 2008 року на суму 1438457 гривень, за вересень 2008 року на суму 154373 гривень, за жовтень 2008 року на суму 540893 гривень

4. В задоволенні позовних вимог відносно Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєві –відмовити.

5. Судові витрати: сплату судового збору у сумі 20,4 гривень стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтершоу».

6. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 19.02.10

Суддя В.В. Біоносенко